ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" лютого 2019 р. справа № 0940/2520/18
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Міністра оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Автоматизованою системою документообігу суду згідно розпорядження за №23 від 18.02.2019 вказана адміністративна справа, внаслідок повторного автоматизованого розподілу між суддями розподілена головуючому судді Главачу І.А.
19.02.2019 суддею Главачем І.А. заявлено самовідвід в даній справі з підстав уникнення сумнівів у об'єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, оскільки предметом розгляду вказаної справи є визнання протиправною бездіяльність Міністра оборони України в ненаданні відповіді на звернення від 11.12.2018, зобов'язання відповідача надати відповідь на звернення та звільнення з військової служби в запас офіцера Правового департаменту Генерального штабу Збройних сил України діючого суддю Івано-Франківського окружного адміністративного суду ОСОБА_2
Розглянувши подану заяву про самовідвід головуючого судді, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Визначене частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завдання адміністративного судочинства передбачає справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин.
Принцип незалежності та безсторонності суду закладений у статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року), згідно з положеннями якої кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" безсторонній розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства є одним з основних обов'язків судді.
Стаття 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України передбачає, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 № 2006/23 передбачають, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Застосування принципу об'єктивності судді пунктами 2.1. та 2.5. зазначених Бангалорських принципів поведінки суддів передбачають, що при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. А також те, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Стаття 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого 22 лютого 2013 року ХІ черговим з'їздом суддів України встановлює, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
З цього приводу необхідно зазначити, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, пункт 4 частини 1 якої передбачає, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
За змістом вимог частин 1 та 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя повинен заявити самовідвід.
Як наслідок, головуючим суддею встановлена наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді та виключають його участь в розгляді даної адміністративної справи на підставі пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, а подана заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Заяву про самовідвід головуючого судді Главача І.А. у справі задовольнити.
Відвести головуючого суддю Главача І.А. від розгляду адміністративної справи №0940/2520/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністра оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала, окремо від рішення суду, не оскаржується та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Главач І.А.