10.2.4
Іменем України
18 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4053/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Широка К. Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
І. СУТЬ СПОРУ
1. 05 грудня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Білокуракинське ОУПФУ), з такими вимогами:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зупинення нарахування та виплати позивачу пенсії за віком;
- скасувати рішення Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 56 від 16.08.2017;
- зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії за віком позивачу з березня 2016 року.
2. Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, пенсіонером за віком та перебуває на обліку у відповідача. Однак, згідно з наданою на адвокатський запит відповіді Білокуракинського ОУПФУ за № 101/Г-10/Е від 30.10.2018, було зазначено, що виплату пенсії за віком позивачу було призупинено через відсутність за місцем фактичного проживання шляхом ухвалення рішення № 56 від 16.08.2017.
3. З посиланням на норми Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права.
4. Відповідач адміністративний позов не визнав, про що подав відзив на позовну заяву (а. с. 63-65). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що 04.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Сватівського відділу Білокуракинського ОУПФУ з заявою про запит пенсійної справи з м. Сєвєродонецьк Луганської області. Відповідно до розпорядження управління від 21.04.2017 року позивача взято на облік. Рішенням Комісії з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 56 від 16.08.2017 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, враховуючі акт обстеження матеріально-побутових умов, яким не підтверджено його проживання за вказаною адресою. Білокуракинського ОУПФУ, врахувавши вказаний протокол виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.06.2016 року не проводило.
5. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
6. Ухвалою від 07 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви (а. с. 19-20).
7. Ухвалою від 26 грудня 2018 року після усунення недоліків позовної заяви відкрито провадження в зазначеній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а. с. 1-3).
8. Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 103, 110). Представник позивача в позовній заяві просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження, представника відповідача у відзиві на адміністративний позов просив розгляд справи проводити без його участі (а. с. 65 зв. бік).
9. Відповідно до частини дев'ятої статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
ІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 (а. с. 10-11), ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 (а. с. 27).
11. Позивач є пенсіонером за віком, про що свідчить копія його пенсійного посвідчення № 122479 від 27.07.1989 (а. с. 14).
12. Відповідно до довідки Управління соціального захисту населення Сватівської районної державної адміністрації про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 04.04.2017 № НОМЕР_2 місцем проживанням позивача є: АДРЕСА_2 (а. с. 12).
13. 04 квітня 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою взяття на облік його пенсійної справи (а. с. 76).
14. Відповідно до інформації, зазначеної в розпорядженні Білокуракинського ОУПФУ від 21.04.2017 № 3279, позивача взято на облік (а. с. 79).
15. Згідно витягу з протоколу від 16.08.2017 № 56 засідання комісії з розгляду питань щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу - ОСОБА_1 відмовлено в призначенні виплати пенсії (а. с. 84)
16. З інформації, наданої Білокуракинським ОУПФУ в листі № 48/33/3с від 11.01.2019, вбачається, що з 01 березня 2016 року виплата пенсії позивачу не проводилась враховуючи протокол від 16.08.2017 № 56 засідання комісії з розгляду питань щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу про відмову в призначенні виплати пенсії ОСОБА_1 (а. с. 67).
17. Інформацією, зазначеною в довідці Білокуракинського ОУПФУ від 21.01.2019 № 31 та листі № 1027/07-22/3С підтверджується припинення виплати пенсії позивачу 01 березня 2016 (а. с. 105, 111-112).
18. Спірним питанням цієї справи є правомірність призупинення відповідачем виплати пенсії позивачу з 01 березня 2016 року.
ІІІ. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
19. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості (ст. 46 Конституції України).
20. Згідно частини 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
21. Європейська соціальна хартія (переглянута), яка набрала чинності для України 01 лютого 2007 року, визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
22. Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
23. У преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
24. Відповідно до статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
25. У статті 49 Закону № 1058-IV зазначені підстави припинення та поновлення виплати пенсії. У частині 1 цієї статті визначено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється:
1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
3) у разі смерті пенсіонера;
4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
5) в інших випадках, передбачених законом.
26. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", а саме, пункти 15 і 18 доповнені реченням такого змісту: "Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України"
27. Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
28. Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
29. Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
30. Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункт 4);
- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).
31. В рамках адміністративного судочинства (ст. 4 КАС України):
дії - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;
бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України;
рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).
32. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
33. Пунктом першим частини першої статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.
IV. ПОЗИЦІЯ СУДУ
34. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, відповідно до яких суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України". Враховуючи наведене позивачу не сплачено заборгованості за минулий період. За змістом конституційних норм (статті 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.
35. Суд вважає таку позицію неприйнятною, оскільки конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.
36. Судом встановлено, що жодних змін у Закон № 1058 з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.
37. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у статті 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.
38. Відповідно до висновків Конституційного Суду України в Рішенні від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення ст. 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. В зазначеному рішенні суд зауважив, що всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавлення цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.
39. Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).
40. Суд вирішив, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки матеріалами справи підтверджується припинення виплати пенсії позивачу 01 березня 2016 року (а. с. 105, 111-112).
41. Судом встановлено, що виплата пенсії позивачу Білокуракинським ОУПФУ не проводилась враховуючи протокол від 16.08.2017 № 56 засідання комісії з розгляду питань щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам позивачу про відмову в призначенні виплати пенсії ОСОБА_1 (а. с. 67).
42. Статтею 49 Закону № 1058-IV чітко встановлено, що виплата пенсії припиняється тільки за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду та лише з підстав, визначених у цій статті, отже Білокуракинське ОУПФУ неправомірно зупинило виплату пенсії позивачу. Враховуючи вищевикладене та зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено право позивача на пенсійне забезпечення, яке відбулося внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати пенсії позивачу з березня 2016 року.
43. Під ефективним засобом (способом) захисту прав позивача необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
44. З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
45. Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне обрати належний спосіб захисту порушеного права позивача шляхом визнання протиправної бездіяльності Білокуракинського ОУПФУ щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року та зобов'язання відповідача відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2016 року.
46. Що стосується вимоги позивача про скасувати рішення Білокуракинського ОУПФУ № 56 від 16.08.2017, з урахуванням того, що вказане рішення прийнято не відповідачем, а Комісією з розгляду питань щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, суд вважає що така вимога у повній мірі охоплюється визначеним судом способом захисту права позивача.
47. Щодо заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає, що положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб. За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.
48. Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету, суд вважає необхідним допустити це рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
49. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
50. Ухвалою суду від 26.12.2018 позивачу відстрочено сплату судового збору у розмірі 704,80 грн до ухвалення судового рішення у справі.
51. Відповідно до частини другої статті 133 КАС України визначено якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
52. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
53. Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню повністю, лише з коригуванням способу захисту, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 704,80 грн стягнути до Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2016 року.
3. Зобов'язати Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92200, Луганська обл., Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Історична, будинок 81, код ЄДРПОУ 41246789) відновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1) пенсії з 01 березня 2016 року.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місце знаходження: 92200, Луганська обл., Білокуракинський район, селище міського типу Білокуракине, вулиця Історична, будинок 81, код ЄДРПОУ 41246789) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 копійок).
5. Рішення суду звернути до негайного виконання у межах виплати ОСОБА_1 пенсії за один місяць.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Ю. Широка