Рівненський апеляційний суд
Іменем України
13 лютого 2019 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
законного представника підозрюваного - ОСОБА_8 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.1 ст.122, ч.3 ст.189 КК України, у кримінальному провадженні №12019180010000327,
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2019 року задоволено клопотання слідчого Рівненського відділу поліції ГУ НП в Рівненській області ОСОБА_10 .
Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тайкури Рівненського району Рівненської області, громадянина України, раніше не судимого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Строк тримання під вартою постановлено рахувати з моменту постановлення ухвали, а саме з 24 січня 2019 року.
Строк дії ухвали встановлений до 25 березня 2019 року.
На обгрунтування цього рішення слідчий суддя вказав, що слідством зібрано достатньо даних, які дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.1 ст.122, ч.3 ст.189 КК України, а також доведено наявність ризиків можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та незаконно впливати на потерпілого, свідків у даному провадженні.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із 21 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. за місцем проживання, - АДРЕСА_2 .
В обґрунтування цих вимог апелянт зазначив, що стороною обвинувачення не надано доказів на підтвердження умислу ОСОБА_6 на вимагання чужого майна та взагалі такого вимагання, а також на підтвердження його вини у незаконному викраденні людини. Окрім того, на думку захисника, в матеріалах клопотання відсутні дані на підтвердження наявності ризиків. Водночас апелянт зазначив, що його підзахисний має постійне місце проживання, навчання, не затримувався органом досудового розслідування, а сам прийшов у суд для обрання запобіжного заходу, що, на його переконання свідчить, що підозрюваний не має наміру переховуватись від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, захисник вказав, що слідчим суддею не було з'ясовано можливість застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів. Також не було враховано, що ОСОБА_6 є сиротою, неповнолітнім, на даний час навчається на першому курсі ВПУ №1 м.Рівне, проживає в гуртожитку, отримує стипендію та кошти на харчування, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_7 , законного представника ОСОБА_8 , підозрюваного ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_4 та представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 про безпідставність апеляційних доводів і залишення ухвали слідчого судді без змін, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.177 Кримінального процесуального кодексу України
(далі - КПК) метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122 КК України, - умисне заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження, ч.2 ст.146 КК України - незаконне викрадення людини, вчинене з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що супроводжувалось заподіянням йому фізичних страждань, ч.3 ст.189 КК України - вимога передачі чужого майна, права на майно, з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, вчинена за попередньою змовою групою осіб, з погрозою вбивства, поєднана з насильством, небезпечним для здоров'я особи.
Зокрема 15.01.2019 року, в період часу з 16.00 год. по 17.00 год. ОСОБА_11 , з метою викрадення особи і подальшого вимагання чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_12 та неповнолітнім ОСОБА_6 , на автомобілі «Opel Vivaro», державний номерний знак НОМЕР_1 , під'їхали до будинку АДРЕСА_3 , де, діючи спільно з ОСОБА_12 та ОСОБА_6 , порушуючи конституційні права і свободи ОСОБА_13 на недоторканість особи, свободу дії та пересування, застосувавши з метою придушення опору до нього фізичне насильство, яке є небезпечним для здоров'я ОСОБА_13 , і виразилось в заподіянні йому фізичних страждань у виді спричинення тілесних ушкоджень, внаслідок чого потерпілий отримав перелом кісток носа та правої гайморової пазухи, забійної рани кута лівого ока, гематоми лівого ока, субконьюктивального крововиливу зліва, забою м'яких тканин голови, обличчя, передпліч, відкрито заволоділи ОСОБА_13 та помістили його в салон вищевказаного автомобіля «Opel Vivaro» де поклали на підлогу та надягнули на руки кайданки.
Після цього, на автомобілі «Opel Vivaro» незаконно перемістили ОСОБА_13 на територію будинковолодіння, що за адресою будинок АДРЕСА_4 , де утримували його до 21 години 15.01.2019 в підсобному приміщенні прикутим кайданками, обмотавши обличчя липкою стрічкою та періодично наносячи удари по тулубу, завдаючи цим йому фізичних страждань шляхом спричинення сильного фізичного болю.
Також 15 січня 2019 року,в період часу з 16.00 год. по 21.00 год., ОСОБА_11 в групі з ОСОБА_12 та неповнолітнім ОСОБА_6 , перебуваючи в підсобному приміщенні, що знаходиться на території будинковолодіння на АДРЕСА_4 , наніс почергово з ОСОБА_12 та неповнолітнім ОСОБА_6 удари по тулубу ОСОБА_13 , в результаті чого спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді перелому 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребер зліва та 5, 6, 7, 8 ребер справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я.
Згодом 15 січня 2019 року, в період часу з 16.00 год. по 21.00 год., ОСОБА_11 в групі з ОСОБА_12 та неповнолітнім ОСОБА_6 , маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, утримуючи в підсобному приміщенні, що знаходиться на території вказаного вище будинковолодіння в с. Великий Олексин Рівненського району, ОСОБА_13 всупереч його волі, застосували насильство, яке є небезпечним для здоров'я і виразилось в тому, що він наніс почергово з ОСОБА_12 та неповнолітнім ОСОБА_6 удари по тулубу ОСОБА_13 , в результаті чого спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді перелому 3, 4, 5, 6, 7, 8 ребер зліва та 5, 6, 7, 8 ребер справа, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров'я, а також погрожували вбивством потерпілого та членів його сім'ї. Одночасно із застосуванням насильства ОСОБА_11 пред'явив незаконну вимогу в передачі йому прав власності на автомобіль «BMW-520», який перебуває в користуванні сина потерпілого ОСОБА_14 , на квартиру АДРЕСА_5 , якою користується потерпілий ОСОБА_13 та члени його сім'ї, а також грошових коштів в сумі 1000 євро, по ціні 32 гривні 13 копійок за 1 євро, на загальну суму 32130 гривень.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» вказано, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Зібрані органами досудового розслідування докази - протокол допиту потерпілого від 22.01.2019 року, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 23.01.2019 року, протокол допиту свідка від 22.01.2019 року на даному етапі досудового розслідування дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється в інкримінованих йому злочинах.
24 січня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.1 ст.122, ч.3 ст.189 КК України.
На переконання колегії суддів, слідча суддя при розгляді клопотання правильно встановила наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК, тобто можливість ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого.
Водночас колегія суддів враховує, що за змістом статті 183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Однак, стороною обвинувачення не було надано переконливих доказів, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти встановленим ризикам, а слідча суддя, обираючи найбільш суворий вид запобіжного заходу, належним чином не врахувала особу підозрюваного, мотивувавши своє рішення виключно тяжкістю можливого покарання.
Проте, як зазначено у правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні від 10 лютого 2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, що не було реалізовано слідчим суддею при розгляді клопотання в повній мірі.
Також у своєму рішенні від 01.06.2006 року у справі «Мамедов проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суд при перевірці законності та обґрунтованості запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має враховувати не тільки тяжкість обвинувачення, як визначальний чинник при оцінці ймовірності ризиків, і хоча суворість покарання є визначальним, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. У рішенні по справі «Єлоєв проти України» від 6 листопада 2008 року, ЄСПЛ констатував, що навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину, тяжкість обвинувачення не можуть бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді необґрунтована і підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід частково задовольнити клопотання слідчого та обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Так, статтею 181 КПК передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
При обранні запобіжного заходу ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту, колегія суддів враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.1 ст.122, ч.3 ст.189 КК України, та наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК. Крім того, колегія суддів приймає до уваги особу підозрюваного, який є неповнолітнім, сиротою, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на даний час він навчається на першому курсі ВПУ №1 та отримує стипендію і кошти на харчування, має місце для постійного проживання у гуртожитку, а на вихідні їздить до своїх прийомних батьків.
З огляду на встановлені обставини, колегія суддів приходить до переконання, що саме домашній арешт повинен забезпечити виконання підозрюваним всіх процесуальних рішень й дій у цьому провадженні. При порушенні умов домашнього арешту слідчий вправі клопотати про його зміну.
При цьому, колегія суддів зауважує, що встановлення в діях ОСОБА_6 наявності умислу на вимагання чужого майна, а також його вини у незаконному викраденні людини, про відсутність яких заявив апелянт, є предметом судового розгляду і на стадії обрання запобіжного заходу вирішуватись не може.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.376, 194, 196, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_7 - задоволити.
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 24 січня 2019 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу та задовольнити клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу частково.
Обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту із 21 год. 00 хв. до 08 год. 00 хв. за місцем проживання - АДРЕСА_2 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки:
прибувати за кожною вимогою до слідчого, суду;
не відлучатись з м.Рівного без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, потерпілим, свідками по даному кримінальному провадженню;
не відвідувати місця, де продаються алкогольні напої на розлив.
Встановити строк дії цієї ухвали до 25 березня 2019 року.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти негайно.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3