Справа № 2-623-12
Провадження № 22-ц/810/472/18
14 лютого 2019 року Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Єрмакова Ю.В., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Сінько А.І.,
позивач - Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Маріуполі, відповідач - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 15 серпня 2017 року, ухваленого Троїцьким районним судом у складі: судді Певної О.С. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-623-12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
28 липня 2017 року до Троїцького районного суду Луганської області звернулося Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» із заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-623-12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на підставі Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» та Розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14.
Свою заяву позивач обгрунтував тим, що у травні 2010 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Луганська з позовом до ОСОБА_1, який у подальшому уточнив, та який обґрунтував тим, що відповідно до умов кредитного договору від 10.10.2008 року №77708С39, укладеного між відкритим акціонерним товариством „Укрексімбанк" (згідно змін до статуту від 08.05.2009 року - публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України") та ОСОБА_1, філія АТ „Укрексімбанк" у м. Маріуполі 13.10.2008 року надала відповідачеві кредит в сумі 30300 доларів США шляхом видачі готівкових коштів через касу банку з кінцевою датою погашення 09.10.2018 року.
Відповідач умови Кредитної угоди порушив, станом на 09.02.2012 року прострочена заборгованість за Кредитною угодою становила 27624,11 доларів США, заборгованість по нарахованим відсоткам за користування кредитними коштами становила 7660,6 доларів США.
Позивач рекомендованим листом від 22.07.2009 року № 077/07-1219/1 повідомив відповідача про наявність простроченої заборгованості по кредиту та процентам, який був вручений 05.08.2009 року, та пред'явив відповідачу вимогу сплатити в 10-денний строк суму простроченої заборгованості і попередив про те, що в разі невиконання цих вимог, банк розпочне процедуру по примусовому стягненню заборгованості. Рекомендованим листом від 26.01.2010 року №077/07-149, який був вручений 01.02.2010 року, відповідач був повідомлений про наявність простроченої заборгованості по кредиту, процентам та про залишок заборгованості за основним боргом. Банк пред'явив відповідачу вимогу сплатити в 30-денний строк кредити у повному обсязі, в тому числі прострочену заборгованість за процентами та усі належні платежі, що передбачені Кредитною угодою, і попередив про те, що в разі невиконання цих вимог, банк розпочне процедуру по примусовому стягненню заборгованості.
Незважаючи на попередження, відповідач не виконав своїх зобов'язань по кредитному договору по сплаті у визначені Кредитної угодою строки належних банку платежів.
Таким чином неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Кредитною угодою, а саме непогашення кредиту згідно графіка, передбаченого зазначеною Кредитною угодою, та не сплата відсотків за користування кредитним коштами призвело до виникнення заборгованості, яка станом на 09.02.2012 року становила:
27624,11 доларів США - заборгованість за кредитом (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на 09.02.2012 року-220713,88 гривень),
7660,6 доларів США - заборгованість за нарахованими відсотками (в еквіваленті до офіційного курсу Національного банку України станом на 09.02.2012 року - 61203,12 гривень),
9274,48 гривень - пеня за прострочену заборгованість по кредиту за період з 16.09.2009 року по 17.05.2010 року,
3025,21 гривень - пеня за прострочені відсотки за період з 16.07.2009 року по 17.05.2010 року.
Банківська установа просила суд першої інстанції стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором у сумі 294216,69 гривень та понесені судові витрати у сумі 2119,77 гривень.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 10 травня 2012 року позовні вимоги банку були задоволені у повному обсязі.
З ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсімбанк» була стягнута заборгованість за кредитним договором на 10.10.2008 р. № 77708С39 в сумі 294181,39 грн., судові витрати в сумі 2199,77 грн.
Рішення набрало законної сили 22.05.2012 р. Виконавчий лист виданий 17.09.2012 р.
Постановою держаного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 05.11.2012 р. було відкрито виконавче провадження з виконання рішення суду від 10.05.2012 р.
Жовтневий районний суд м. Луганськ, у провадженні якого знаходилася справа № 2-623-12, знаходиться на території проведення антитерористичної операції, інформація про передання матеріалів справи згідно з визначеною розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 р. № 27/0/38-14 до Троїцького районного суду Луганської області підсудністю відсутня.
Також можна вважати втраченими виконавче провадження Жовтневого відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції від 05.11.2012 р. з виконання виконавчого листа, виданого судом 17.09.2012 р. по справі № 2-623-12.
Тому для виконання рішення суду від 10 травня 2012 року заявник просив заяву про відновлення втраченого судового провадження задовольнити та відновити судове втрачене провадження у справі № 2-623-12 в частині відновлення рішення суду з метою отримання дублікату виконавчого листа для подальшого вирішення питань, пов'язаних із зверненням судового рішення до виконання.
Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 15 серпня 2017 року було задоволено заяву позивача та відновлено втрачене судове провадження № 2-623-12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині судового рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 10 травня 2012 року.
З таким рішенням не погодився відповідач у справі та оскаржив його. Просив рішення Троїцького районного суду Луганської області від 15 серпня 2017 року скасувати та відмовити банку у задоволенні заяви про відновлення втраченого судового провадження. Доводами апеляційної скарги є те, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про розгляд вказаної заяви Банку, зокрема, з урахуванням його реєстрації в зоні проведення АТО у відповідності до роз'яснень, наданих у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 9-524/0/4-15 від 02.04.2015 року, шляхом опублікування оголошення у пресі згідно ч. 3 ст. 122 та ст. 74 ЦПК України, і розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» є таким, що на момент розгляду справи не узгоджувалося з нормами цивільного процесуального законодавства та зазначеними приписами ВССУ. Суд не сприяв встановленню фактів та обставин, необхідних для відновлення втраченого судового провадження, у тому числі шляхом отримання інформації зі статистичної картки у справі, реєстру відправлення кореспонденції, копій документів, які зберіглися в суді, а також інформації, що міститься в автоматизованій системі документообігу суду «Д-23» (АСДС) та в Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄРДСР) та не отримав в установленому законом порядку інформацію про стан розгляду справи № 2-623-12, а також електронний примірник рішення від 10.05.2012 р., що зберігся в автоматизованій системі в стані «Оригінал» та засвідчений ЕЦП особи, яка підписала цей документ - головуючим і доповідачем по справі. На адресу ОСОБА_1 жодних ухвал, рішень суду по відновлювальній справі не надходили. Крім того, в оскаржуваному рішенні зазначається про те, що Банком до заяви додано копію виконавчого листа по справі № 2-623-12 від 10.05.2012 року, тобто виконавчий лист виданий в один день із ухваленням рішення, у той час, коли одночасно в рішенні суду зазначається про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-623, виданого 17.09.2012 року Жовтневим районним судом м. Луганськ про стягнення з ОСОБА_1 тієї ж суми 296301,16 грн. В Єдиному реєстрі виконавчих проваджень і в автоматизованій системі виконавчого провадження № 35048852 та виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду у справі № 2-623, не існує. Тому на думку скаржника, зазначеного вище рішення суду та виконавчого листа не існує, чого суд не встановив та не дав оцінки.
Заслухавши доповідача, представника скаржника ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги, та представника банку, який заперечував проти задоволення скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, приймаючи до уваги положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно із ч. 3 ст. 3 ЦПК України (в чинній редакції), провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ст. 402 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.
Разом із тим, статтею 403 ЦПК України (у зазначеній вище редакції) встановлено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою осіб, які брали участь у справі, або за ініціативою суду.
Із матеріалів справи вбачається, що 28 липня 2017 року до Троїцького районного суду Луганської області звернулося Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» із заявою про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-623-12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині судового рішення для видачі дублікату виконавчого листа на підставі Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» та Розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року № 27/0/38-14 (а.с. 1-3).
Суд першої інстанції ухвалою від 03 серпня 2017 року відкрив провадження у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «державний експортно-імпортний банк України» про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі № 2-623-12 Жовтневого районного суду міста Луганська, призначив судове засідання, ухваливши про виклик у судове засідання заявника, заінтересовану особу (а.с. 55).
У відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) особи, які беруть участь у справі, крім іншого, мають право брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Також право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом закріплено і у ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Встановлено, що ОСОБА_1, незважаючи на те, що він зазначений у якості відповідача у цивільній справі № 2-623-12 за позовом Публічного акціонерного товариства «державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрсімбанк» у м. Маріуполі до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до судового засідання у справі за заявою Банку про відновлення втраченого судового провадження у вказаній цивільній справі Троїцьким районним судом належним чином викликаний не був, участі у судовому розгляді не приймав.
На вказане скаржник посилається в апеляційній скарзі, і колегія суддів погоджує такі доводи, оскільки станом на час ухвалення оскаржуваного судового рішення процесуальним законодавством не було передбачено повідомлення сторони через розміщення на офіційному веб-порталі «Судова влада України» на веб-сторінці відповідного суду повідомлення сторони про розгляд справи у разі відсутності поштового обігу з тимчасово окупованими територіями.
Крім того, переглядаючи справу за доводом апеляційної скарги про неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, колегія звертає увагу на невикористану судом можливість дотримання вимог частини 6 статті 74 ЦПК України щодо виклику осіб, які беруть участь у справі, за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, оскільки на а.с. 12 в кредитному договору наявний телефонний номер оператору мобільного зв'язку ОСОБА_1
Відомості про намагання суду сповістити ОСОБА_1 в такий спосіб (шляхом надання телефонограми) в матеріалах справи відсутні.
При цьому, згідно із п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Таким чином, наявні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 408 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення оскаржуваного рішення), на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Натомість відповідно до частини 1 статті 494 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-УШ, чинній на час перегляду справи) за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження суд постановляє ухвалу.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи, що вказані порушення судом норм процесуального права призвели до постановлення помилкового судового рішення, рішення Троїцького районного суду Луганської області від 15 серпня 2017 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Приймаючи таке рішення та застосовуючи до скасованого судового рішення наслідки у вигляді спрямовання справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції як для скасованої ухвали, колегія суддів бере до уваги вищезазначені зміни в процесуальному законодавстві, коли за результатами розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження має прийматися саме ухвала.
Оскільки наявне порушення порядку прийняття судового рішення, то іншим доводам апеляційної скарги колегія суддів не дає оцінки - цим доводам має бути дана оцінка як запереченням відповідача під час розгляду справи за участю сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи за правилами подальшого провадження у справі у відповідності до вимог статті 379 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 15 серпня 2017 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 18 лютого 2019 року.
Головуючий
Судді: