18 лютого 2019 року
м. Рівне
Справа № 556/1254/18
Провадження № 22-ц/4815/178/19
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.
учасники справи:
позивач - АТ КБ "ПриватБанк",
відповідач - ОСОБА_4,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 листопада 2018 року (ухвалене у складі судді Іванків О.В., повний текст судового рішення складено 16 листопада 2018 року) у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -
20 серпня 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 23.02.2011 року між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір, згідно умов якого останній отримав кредит у розмірі 1200 грн, у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
У зв'язку з порушенням ОСОБА_4 своїх кредитних зобов'язань утворилася заборгованість у розмірі 17741,12 грн, яка складається з 7954,15 грн - тіло кредиту, 2918,44 грн - відсотки за користування кредитом, 5547,52 грн - пеня, 500 грн - штраф (фіксована частина), 821,01 грн - штраф (процентна складова).
Просили суд стягнути з ОСОБА_4 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 17741,12 грн.
Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 листопада 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано недоведеністю позовних вимог. Позивачем не надано доказів відкриття на ім'я відповідача рахунку, виписки по рахунку, які могли б підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості.
11 грудня 2018 року АТ КБ "ПриватБанк" подано апеляційну скаргу, у якій він, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.
Вказує, що кредит був отриманий відповідачем у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку.
Як вбачається зі розрахунку заборгованості відповідачем були внесені такі платежі на погашення його заборгованості: 19.07.2015 року - 907,03 грн; 13.08.2015 року - 1099,39 грн: 07.06.2018 року - 610 грн; 12.06.2018 року - 1400 грн.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розмішені на офіційному сайті позивача ПАТ КБ "ПриватБанк", що діяв на підставі ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а наразі діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує "Умови та правила надання банківських послуг".
Тобто Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.
При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 23 лютого 2011 року ОСОБА_4 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 7).
Особистим підписом ОСОБА_4 підтвердив, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді (а.с. 7 зворот).
Згідно з підпунктом 2.2.пункту 2 Постанови Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", чинної на час виникнення спірних правовідносин, ідентифікація клієнта не є обов'язковою, якщо клієнт уже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України.
Таким чином, приєднання відповідача до Умов та Правил надання банківських послуг надало йому право на користування банківськими послугами без укладення окремого договору.
Згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк", в рамках укладеного між сторонами договору надання банківських послуг ОСОБА_4 03.04.2012 року було отримано кредитну картку НОМЕР_1, 29.12.2014 року - кредитну картку НОМЕР_2, 17.07.2015 року - кредитну картку НОМЕР_2 (а.с. 97).
З поданої АТ КБ "ПриватБанк" виписки по особовому рахунку боржника, яка відповідно до положень статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинним документом та підтверджує здійснення сторонами операції за кредитом, вбачається що ОСОБА_4 отримував кредитні кошти та здійснював погашення заборгованості (а.с. 92-94).
Вказане підтверджує виникнення договірних правовідносин між сторонами з приводу отримання ОСОБА_4 у АТ КБ "ПриватБанк" кредиту.
У зв'язку з порушенням боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка, за уточненим розрахунком банку, що поданий представником АТ КБ "ПриватБанк" 18 лютого 2019 року до Рівненського апеляційного суду, становить 11783,12 грн, та складається з: 7954,15 грн - тіло кредиту; 3078,97 грн - заборгованість за відсотками; 750 грн - пеня.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
У відповідності до частин 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Вказаний розрахунок кредитної заборгованості ОСОБА_4 відповідає Умовами та Правилами надання банківських послуг, які діяли на дату укладення договору та вимогам чинного законодавства щодо кредитних правовідносин.
Оскільки ОСОБА_4 порушено свої зобов'язання перед АТ КБ "ПриватБанк", то наявні правові підстави для часткового задоволення позову АТ КБ "ПриватБанк" та стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за договором № б/н від 23.02.2011 року у розмірі 11783,12 грн, яка складається з: 7954,15 грн - тіло кредиту; 3078,97 грн - заборгованість за відсотками; 750 грн - пеня.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 13 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що позовна заява та апеляційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягають частковому задоволенню, тому судовий збір необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги, було заявлено позивачем на суму 17741,12 грн, а задоволено на суму 11783,12 грн, тому підлягає до стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ КБ "ПриватБанк" судовий збір, сплачений за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі 1170 грн та за розгляд справи судом апеляційної інстанції 1755 грн.
Ураховуючи те, що судом неповно з'ясовано фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, постановлене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову АТ КБ "ПриватБанк".
На підставі ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст. 612, ч. 1 ст. 1048, ч. 1, 3 ст. 1049, ст. 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.
Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 листопада 2018 року скасувати.
Позов акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.02.2011 року у розмірі у розмірі 11783,12 грн, яка складається з: 7954,15 грн - тіло кредиту; 3078,97 грн - заборгованість за відсотками; 750 грн - пеня.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"судові витрати за розгляд справи судом першої інстанції - 1170 грн та за розгляд справи судом апеляційної інстанції - 1755 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.
Суддя-доповідач С.С. Шимків
Судді: С.В. Боймиструк
С.О. Гордійчук