Справа № 414/856/16-ц
Провадження № 22-ц/810/466/18
14 лютого 2019 року Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Єрмакова Ю.В., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Сінько А.І.
скаржника ОСОБА_1
представника скаржника ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4,
учасники справи: позивач -ОСОБА_5, відповідач - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2
на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 21 березня 2018 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу,
Заочним рішенням Кремінського районного суду Луганської області від 16 червня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
11 грудня 2017 року ОСОБА_6 звернулася до Кремінського районного суду Луганської області з заявою про перегляд заочного рішення.
Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 28 грудня 2017 року провадження у справі за заявою ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Кремінського районного суду Луганської області від 16 червня 2016 року, яким розірвано шлюб між сторонами, закрито у зв'язку зі смертю позивача ОСОБА_5
Постановою Апеляційного суду Луганської області від 26 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на вказану ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 28 грудня 2017 року задоволено та скасовано ухвалу та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 19 березня 2018 року заяву ОСОБА_6 про перегляд заочного рішення Кремінського районного суду Луганської області від 16 червня 2016 року задоволено. Заочне рішення Кремінського районного суду Луганської області від 16 червня 2016 року скасовано та призначено справу до розгляду в загальному позовному провадженні на 21 березня 2018 року.
Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 21 березня 2018 року закрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу у зв'язку зі смертю позивача.
ОСОБА_1, яка не брала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права та обов'язки, звернулася з апеляційною скаргою на вказану ухвалу суду. Доводами скарги є те, що померлий ОСОБА_5 був рідним братом скаржника, за життя склав нотаріально посвідчений заповіт на ім'я скаржника та на ім'я ОСОБА_4. Скаржник ОСОБА_1 протягом строку для прийняття спадщини відмовилася від належної їй частки у спадщині шляхом подачі заяви про відмову від спадщини до нотаріусу, але вважає, що претендування на спадщину відповідача ОСОБА_6 порушує її права та обов'язки як спадкоємця за заповітом на даний час.
Зазначає про пропуск відповідачем ОСОБА_6 строку для оскарження рішення суду про розірвання шлюбу, питання про поновлення цього строку відповідач не ставила перед судом, під час розгляду справи про поділ майна подружжя ОСОБА_6 відповідач вже вказувала на розірвання шлюбу сторін у 2016 році; мають місце обставини, які виключать можливість участі у справі повторно того самого судді, що є порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод щодо розгляду справи судом, встановленим законом; сестрі скаржника ОСОБА_4 на її звернення 04 вересня 2018 року нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки є спадкоємці за законом - дружина померлого ОСОБА_6, з чим погодитися неможливо.
Тому просить скасувати ухвалу про закриття провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_6 скаргу не визнала, просила ухвалу суду залишити без змін як постановлену з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
В суді апеляційної інстанції скаржник та її представник підтримали доводи апеляційної скарги, третя особа також вважала скаргу такою, що підлягає задоволенню.
Представник відповідача скаргу не визнав.
Відповідач ОСОБА_6, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явилася, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України (в редакції закону №1618-1У від 18.03.2004 року, що діяла на час прийняття оскаржуваного рішення) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції закону від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Закриваючи провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд виходив із того, що позивач ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Частиною 1 статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи та (або) обов'язки мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Верховний Суд в своїй постанові від 11.07.2018 року у справі № 911/2635/17 наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Скаржник ОСОБА_1 обґрунтовує своє звернення з апеляційною скаргою порушенням судом винесеною ухвалою її прав, свобод та (або) обов'язків як спадкоємця за заповітом, оскільки на спадщину за умови скасування рішення про розірвання шлюбу претендує відповідач як спадкоємець за законом.
З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_5 23 липня 2014 року зробив заповіт на всі його права та обов'язки, які належать на момент складання заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому, та усе його майно, де б воно не було із чого б воно не складалося, і все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Кремінського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_7 за реєстровим № 790 (а.с. 110).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1, видане 16 червня 2017 року виконавчим комітетом Червонопопівськрої сільської ради Кремінського району Луганської області (а.с. 111).
Таким чином, після смерті позивача по справі ОСОБА_5 відкрилася спадщина на майно, що належало спадкодавцю на день смерті.
Заявою приватному нотаріусу Кремінського районного нотаріального округу Луганської області Дашдамірову Е.А. від 25 липня 2017 року ОСОБА_1 відмовилася від спадщини, яка залишилася після смерті їх брата ОСОБА_5 (а.с. 188).
Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини 1 статті 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 04.09.2018 року № 3533/02-14-118/2017 приватного нотаріуса Кремінского районного нотаріального округу Луганської області Дашдамірова Е.А. вбачається, що має місце факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4 та спадкоємцями за законом - донькою померлого ОСОБА_9 та дружиною померлого ОСОБА_6, спадкоємець за заповітом ОСОБА_1 відмовилася від належної їй частки у спадщині шляхом подачі заяви про відмову (а.с. 112).
Відповідно до частини 5 статті 1275 ЦК України відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини не позбавляє його права на спадкування за законом.
Проте, враховуючи передбачену главою 86 книги шостої ЦК України черговість спадкування за законом і наявність доньки та дружини померлого, які є спадкоємцями за законом першої черги (ст. 1261 ЦК), та передбачену законом відмову скаржника ОСОБА_1 від прийняття спадщини за заповітом, неподання нею заяви про прийняття спадщини за законом, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення не стосується безпосередньо її прав, інтересів та обов'язків.
Відповідно до п. 3 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалися.
За таких обставин апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Керуючись ст. 362 ЦПК України, апеляційний суд
Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі свого представника ОСОБА_2 на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 21 березня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про розірвання шлюбу.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Дата складення повного тексту ухвали - 18 лютого 2019 року.
Головуючий
Судді: