Ухвала від 10.01.2019 по справі 761/40713/17

Справа № 761/40713/17

Провадження № 1-кп/761/658/2019

УХВАЛА

Іменем України

10 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

запасного судді ОСОБА_4

прокурора - ОСОБА_5

захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

представника цивільного позивача - ОСОБА_11 ,

при секретарі ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 52017000000000218 від 31 березня 2017 року по обвинуваченню:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.364 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 заявив відвід колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , мотивуючи це тим, що існують обставини, які викликають сумніви у неупередженості колегії суддів під час розгляду даного кримінального провадження, а саме незаконність, на його думку, продовження строку дії покладених на нього обов'язків та протиправні дії прокурора, які полягають у недотриманні вимог КПК України під час підготовки клопотань про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов'язків.

Крім того, на думку ОСОБА_9 , не забезпечується рівність сторін, оскільки суд в своїх ухвалах не надає оцінку усім аргументам сторони захисту.

Таким чином, ОСОБА_9 вважає, що колегія суддів є упередженою відносно обвинувачених, оскільки не забезпечується справедливий розгляд.

Захисники та обвинувачений ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримали заяву обвинуваченого ОСОБА_9 про відвід колегії суддів, просили її задовольнити.

Представник цивільного позивача заперечив проти задоволення заяви.

Прокурор проти задоволення заяви заперечив, зазначив, що розгляд судом клопотань прокурора, поданих відповідно до вимог КПК Українь, не може свідчити про упередженість суду до обвинуваченого, а тому просив відмовити в задоволенні заяви.

Вислухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. 75 та ст. 76 КПК України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Так, поняття «інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Згідно з вимогами ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.

Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 року,у справі №5-15п12).

У відповідності до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод наявність безсторонності повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями.

Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Згідно з п.12 висновку № 1 (2001) Консультаційної Ради європейських суддів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість і з боку суддів. При винесенні судових рішень відносно сторін у судовому розгляді, судді повинні бути безсторонніми, а саме - вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення.

Так, в межах даного кримінального провадження судом серед іншого вирішуються клопотання про продовження строку дії покладених на обвинувачених обов'язків, визначених ст. 194 КПК України.

Вирішення таких клопотань відбувається із суворим дотриманням усіх вимог КПК України та інших нормативно правових актів. Крім того, суд дотримується усіх засад кримінального провадження, визначених ст. 7 КПК України.

При цьому винесення таких судових рішень, в межах даного кримінального провадження, не може сприйматись як прояв упередженого або заінтересованого підходу при розгляді кримінального провадження судом, а тому у учасників судового провадження відсутні об'єктивні підстави ставити під сумнів неупередженість суддів в межах розгляду даного кримінального провадження.

Крім того, будь-яких інших обставин, які б вказували на упередженість суддів, які здійснюють розгляд даного кримінального провадження, неможливість прийняття ними незалежних рішень не встановлено.

Також, зміст клопотань прокурора про продовження сроку дії покладених на обвинуваченого обов'язків не може бути підставою для відводу складу суду.

Враховуючи викладене, маючи на меті безумовне забезпечення гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод розгляду справи незалежним та безстороннім судом, суд дійшов висновку, що заява про відвід, подана обвинуваченим ОСОБА_9 , задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод , ст.ст. 75, 81, 350, 372, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_9 про відвід колегії суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

________________ _______________ _______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3