Справа № 460/2514/18
Провадження №2-а/460/124/19
04.02.2019 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Кондратьєвої Н.А.
при секретарі с/з - Юрчишині В.В.
з участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автомачиному режимі,-
11.06.2018 року позивач звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автомачиному режимі серії ВР № 242728 від 02.06.2018 року. Як на підставу позову покликається на те, що 02.06.2018 р. він рухався на автомобілі марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 в напрямку м. Львова по об'їзній дорозі із с. Рясне до перехрестя доріг в напрямку м. Городок. Приблизно о 20.50 год. біля початку будівництва дороги по вул. Левандівка його зупинив екіпаж патрульної поліції на чолі з ОСОБА_3, у зв'язку з перетином за 2 км. до зупинки суцільної лінії дорожньої розмітки. Не погодившись з твердженням інспектора поліції, позивач попросив показати дані відеореєстратора, в чому йому було відмовлено. Згодом під'їхав інший екіпаж поліції під керівництвом ОСОБА_4, який і виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП. Доказів перетину суцільної смуги співробітниками полції не надано, постанова винесена інспектором, який не зупиняв транспортний засіб та не міг бути очевидцем скоєння адміністративного правопорушення. Також позивачу було відмовлено в усних клопотаннях щодо отримання пояснень від пасажира та водія, складенні схеми місця події а також можливості отримання правової допомоги. Зважаючи на вищенаведене, позивач вважає, що адміністративного правопорушення не вчиняв, під час винесення постанови заперечував наявність порушення правил дорожнього руху. Зазначає, що керував транспортним засобом із дотриманням правил дорожнього руху, а оскаржувана постанова є незаконною та не підтверджується доказами. Також зазначає, що не було допитано свідка, який би міг підтвердити факт відсутності правопорушення. Просить позов задоволити.
У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить позов задоволити.
Представник відповідача, повідомлений належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що 02.06.2018 року інспектором 3 батальйону ВзОДДЗ Управління патрульної поліції у Львівській області капралом поліції Головчуком І.М. було винесено постанову серії ВР № 242728 про притягнення позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП.
Згідно з вказаною постановою 02.06.2018 р. року о 21.30 год. на автодорозі Західний обхід м. Львова 3 км., ОСОБА_2,, керуючи транспортним засобом марки "Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1, перетнув суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1. "Вузька суцільна лінія", чим порушив п. 8.9.1. Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 1.1 Розділу 34 Правил дорожнього руху України, вузька суцільна лінія - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Лінії 1.1 і 1.3 перетинати забороняється. Якщо лінією 1.1 позначено місце стоянки, майданчик для паркування або край проїзної частини, суміжний з узбіччям, цю лінію перетинати дозволяється.
Як виняток, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, дозволяється перетинати лінію 1.1 для об'їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об'їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються із швидкістю менше 30 км/год.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд бере до уваги, що відповідачем не надано суду відзиву та жодних письмових пояснень, не доведено жодними допустимими доказами правомірності та обґрунтованості оскаржуваної постанови.
Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані, а тому суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122КУпАП, ст. ст. 77, 246, 250, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволити.
Скасувати постанову серії ВР № 242728 від 02.06.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_2.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач - Управління патрульної поліції у Львівській області, місцезнаходження: м. Львів, вул. Перфецького, 19.
Суддя Н.А. Кондратьєва