Справа № 462/7062/18
18 лютого 2019 року головуючий суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л.розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 - про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина - ОСОБА_2 про визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою № 7 у будинку №21 по вулиці Сяйво у місті Львові. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він є наймачем спірної квартири, власником якої є Львівська міська рада. Відповідач ОСОБА_3 зареєстрована у квартирі з 1999 р., однак жодного дня не проживала у ній. Відповідач ОСОБА_2 не проживає у даній квартирі з 2000 року. Відповідачі не несуть витрат по утриманні квартири. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10.12.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення /виклику/ сторін. Відповідачам встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
У вказаний строк відповідачі не подали суду відзив на позовну заяву, поважних причин такого не повідомили.
У матеріалах справи відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи наведене, відповідно до ч.8 ст. 178 та ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд виходив з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що квартира № 7 в будинку № 21 на вул. Сяйво у м. Львові належить на праві власності Львівській міській раді, основним квартиронаймачем є позивач ОСОБА_1 /а.с.4/.
Згідно довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки, виданої ЛКП «Сяйво» від 26.09.2018 р. у квартирі № 7 на вул. Сяйво, 21 у м. Львові зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.4/.
Відповідно до ст. 71 ЖК України за відсутнім без поважних причин наймачем або членами його сім'ї, в т.ч. бувшими житлове приміщення зберігається протягом шести місяців.
Факт не проживання відповідачів у спірній квартирі понад строки, встановлені ст. 71 ЖК України, стверджується актами, складеними комісією ЛКП «Сяйво» від 16.11.2015 р., 06.02.2016 р., 21.08.2017 р., 30.10.2017 р., 01.10.2018 р., згідно яких у квартирі №7 в будинку №21 на вул. Сяйво у м. Львові Корецький ОСОБА_6 та ОСОБА_3 зареєстровані, але не проживають /а.с.5-8/, із слів сусідів та родичів останні не проживають багато років у вказаній квартирі /а.с.9/.
Крім цього, як вбачається із долучених до матеріалів справи відповідей на адвокатські запити, відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не звертались в управління житлового господарства Львівської міської ради з питання обміну квартири №7 у будинку №21 на вул. Сяйво у м. Львові /а.с.22/, в період з 01.012018 р. по 17.10.2018р. не звертались у Залізничний РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області з будь-якими заявами чи повідомленнями /а.с.23/, протягом 2018 р. не звертались у 3-тю міську поліклініку м. Львова за медичною допомогою, викликів на дім не було, листки непрацездатності не видавались /а.с.24/.
Відтак, з аналізу наявних матеріалів справи слідує, що відповідачі не проживають у спірній квартирі без поважних причин понад шість місяців, не надали суду відповідних доказів того, що позивач або інші особи, що проживають в даній квартирі чинили їм перешкоди в користуванні спірним житлом, та докази того, що вони цікавилася спірним житлом та несуть витрати з утримання квартири за себе, а тому відповідачів слід визнати такими, що втратили право користування спірним житлом.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України на користь позивача із відповідача слід стягнути понесені судові витрати при поданні позову.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, ст.71 ЖК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 - про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, які зареєстровані на ІНФОРМАЦІЯ_7, такими, що втратили право на користування приміщенням квартири № 7 на вул. Сяйво, 21 у м. Львові.
Стягнути порівно із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, які зареєстровані на ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, судовий збір у розмірі 704 /сімсот чотири/ гривні 80 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в порядку ч.2 ст.354 ЦПК України.
Текст судового рішення складений 18 лютого 2019 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно.
Суддя: Бориславський Ю. Л.