Справа № 441/402/18 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М.
Провадження № 22-ц/811/1078/18 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
12 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 06 серпня 2018 року в складі судді Малохової-Онуфер А.М. в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
встановила:
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 06 серпня 2018 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, що значиться зареєстрованим та проживає в АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, проживаючої на АДРЕСА_2 борг по борговій розписці від 30 листопада 2016 року в сумі 45 000 (сорок п'ять тисяч) грн., 600 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1350 грн., а також 704 грн. 80 коп. судового збору, а всього 47 654 (сорок сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн. 80 коп.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2, вважає його незаконним та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому таке підлягає скасуванню.
Покликається на те, що позовні вимоги не відповідають дійсноті, оскільки жодних коштів від ОСОБА_3 він не отримував, розписок не видавав, долучена позивачем розписка є підробленою, а підпис сфальшований.
Просить скасувати рішення Городоцького районного суду Львівської області від 06 серпня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою про призначення справи до розгляду від 26 жовтня 2018 року, враховуючи те, що ціна позову у даній справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, судове засідання не проводиться.
До апеляційної скарги апелянт ОСОБА_2 подає клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, оскільки вважає, що тільки висновок експерта може дати точну інформацію про природу виникнення спірної розписки.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у клопотанні про призначення експертизи необхідно відмовити з наступних підстав.
Ухвалюючи оскаржуване рішення та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що при складанні боргової розписки від 30.11.2016 року сторонами дотримано всіх істотних умов, зокрема зазначено дату складання (отримання коштів), прізвища, ім'я і по батькові сторін, валюту позики, зобов'язання про повернення коштів, тому позивач, як позикодавець, має право вимагати повернення боргу, який відповідач не повертає, відтак суд стягнув такий на користь позивача в примусовому порядку.
Також, суд дійшов висновку про підставність вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат за весь час прострочення в розмірі 600 грн. та 3% річних від простроченої суми в розмірі 1 350 грн.
Із змісту розписки від 30.11.2016 року вбачається, що позивач ОСОБА_3 позичила відповідачу ОСОБА_2 кошти в сумі 45 000 грн. на термін 6 місяців, до 30 травня 2017 року, останній зобов'язувався повернути всю суму про що проставлено власноручний підпис (а.с. 4, 24а).
З позовних вимог та пояснень позивача ОСОБА_3 слідує, що кошти були надані нею відповідачу для придбання транспортного засобу, а саме автомобіль Renault Master, 2001 р.в., р.н. НОМЕР_3.
Заперечуючи позовні вимоги ОСОБА_2 зазначив, що коштів у позику позивач йому не давала, розписки не підписував, автомобіля не придбавав, на виконання повноважень, наданих ОСОБА_4 від 17.12.2016 року уклав в його інтересах договір купівлі продажу належного йому транспортного засобу.
З метою об'єктивного розгляду справи та на виконання вимог ст. 12 ЦПК України, суд першої інстанції роз»яснював відповідачу його право заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи у справі, однак такого клопотання, знаючи про розгляд справи судом та будучи належним чином повідомленим про судові засідання призначені на 20.07.2018 року та 06.08.2018 року, відповідач не подав.
Більше того, клопотання сторони позивача про призначення судом почеркознавчої експертизи категорично заперечив, при цьому проведення почеркознавчої експертизи позивач просила доручити ЛНДІСЕ, який знаходиться у м. Львові, на вул. Липинського, 54, що спростовує доводи відповідача в цій частині.
З врахуванням наведених обставин, беручи до уваги положення ч. 3 ст. 367 ЦПК України щодо прийняття доказів, які не були подані до суду першої інстанції лише у виняткових випадках, колегія суддів приходить висновку, що об»єктивних причин неможливості звернення із таким клопотанням до суду першої інстанції у відповідача ОСОБА_2 не було, відтак у задоволенні клопотання відповідача про призначення почеркознавчої експертизи суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 367 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення почеркознавчої експертизи - відмовити.
Ухвала оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складений 12 лютого 2019 року.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк