Справа № 4806/67/19
Закарпатський апеляційний суд
11.02.2019 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду: прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/76/19, за апеляційною скаргою, яку подав підозрюваний ОСОБА_6 ,
ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2019 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Рахівського ВП Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 та застосовано щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого,
підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 09.03.2019.
Підозрюваному ОСОБА_6 встановлено заставу - 50 (п'ятдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96050 гривень.
У разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладено такі обов'язки: прибувати до слідчого чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду; повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
З матеріалів за клопотанням убачається, що 10 січня 2019 року до Рахівського районного суду Закарпатської області надійшло погоджене із прокурором клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .. У клопотанні слідчий вказує на те, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України кримінального правопорушення, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Посилається на те, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, протоколами: допитів потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; допитів свідків; огляду місця події; впізнання за фотокартками. Зазначає, що за вчинення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України кримінального правопорушення, в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 , і яке згідно зі ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин, може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. На думку органа досудового розслідування до ОСОБА_6 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, а також дані, що характеризують особу підозрюваного (раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, не одружений, не має утриманців, міцних соціальних зв'язків та постійного місця роботи), існують підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у тому числі, передбачені ст. 186 КК України, або ж вчиняти іншого роду кримінальні правопорушення, у зв'язку із чим, особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними для запобігання цим ризикам, а тому, незастосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не забезпечить виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, що в подальшому може призвести до невиконання завдань кримінального судочинства та забезпечення судового розгляду провадження. Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ухвалі слідчого судді вказується на те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 186 КК України кримінальних правопорушень, за які може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років, у зв'язку із чим, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, на які вказується у клопотанні слідчого, що у свою чергу свідчить про те, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, можуть бути недостатньо ефективними для запобігання цим ризикам. Разом із тим, врахувавши вимоги передбачені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про можливість визначення застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка, на думку слідчого судді, буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною. Посилається на те, що слідчий суддя безпідставно застосував щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інкримінованих йому злочинів не вчиняв, а надані йому для підпису слідчим Рахівського відділення поліції ОСОБА_11 документи підписав, будучи в стані алкогольного сп'яніння, та у відсутності захисника. Просить змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на більш м'який, зокрема, домашній арешт.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення прокурора, який судове рішення вважає законним та обґрунтованим і просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Апеляційна скарга розглядається за відсутності підозрюваного ОСОБА_6 та його представника - адвоката ОСОБА_12 , неявка яких з урахуванням вимог ст. 405 КПК України не перешкоджає її розгляду. При цьому, враховується, що апеляційним судом відповідно до вимог закону надіслано повідомлення про час та місце розгляду апеляційної скарги підозрюваному ОСОБА_6 та адвокату ОСОБА_12 ; що від них не надходило будь-яких заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день та даних про поважність причин неявки, а також заяв про те, що підозрюваний ОСОБА_6 бажає прийняти участь у розгляді справи.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу участь у його розгляді приймали як підозрюваний ОСОБА_6 , так і його захисник - адвокат ОСОБА_12 , що свідчить про дотримання слідчим суддею вимог передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні передбачених ч. 2 ст. 186 КК України кримінальних правопорушень. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: протоколами: допитів потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; допитів свідків; огляду місця події; впізнання ОСОБА_6 за фотокартками, на підставі яких 10.01.2019 слідчий виніс повідомленняОСОБА_6 про підозру, яке цього ж дня йому вручено. Погоджуючись з указаним висновком та оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів не вчиняв, а надані йому для підпису слідчим Рахівського відділення поліції ОСОБА_11 документи підписав, будучи в стані алкогольного сп'яніння, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). При цьому, колегія суддів приходить до висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у скоєнні кримінальних правопорушень, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг учинити вищевказані кримінальні правопорушення. Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень. Тому, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_6 інкримінованих йому злочинів не вчиняв, - колегія суддів визнає такими, що не спростовують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень та висновок слідчого судді у цій частині.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про те, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України кримінального правопорушення, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, у тому числі, передбачені ст. 186 КК України, або ж вчиняти іншого роду кримінальні правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень та фактичні обставини їх вчинення, у своїй сукупності з тяжкістю кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється (вчинено тяжкі злочини, за які може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років), ОСОБА_6 є раніше неодноразово судимою особою, повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Вищенаведені обставини свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, та обґрунтовано визначив розмір застави, який на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Разом із тим, слідчим суддею встановлено строк дії запобіжного заходу відповідно до вимог ч. 1 ст. 197 КПК України.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
При прийнятті рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що на момент розгляду апеляційної скарги досудове розслідування даного кримінального провадження завершене, що підтвердив прокурор ОСОБА_5 , надавши в судовому засіданні відповідні документи, у тому числі й повідомлення про завершення досудового розслідування; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
апеляційну скаргу, яку подав підозрюваний ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 10 січня 2019 року, якою щодо підозрюваного за ч. 2 ст. 186 КК України ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 96050 гривень, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: