Справа № 464/35/19
пр.№ 2-а/464/47/19
08.02.2019 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого-судді Бойко О.М.
секретар судового засідання Комарницька Р.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постановм у справі про адміністративне правопорушення,-
позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії НК №615935 від 07.09.2018 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП. В обґрунтування позову покликається на те, що 28.12.2018 року йому стало відомо, що у Сихівському ВДВС м. Львова знаходиться виконавчий документ про стягнення боргу. Ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження, йому стало відомо, що щодо нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії НК №615935 від 07.09.2018 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Посаду, прізвище ініціали особи, яка розглядала справу та виносила постанову через нерозбірливий почерк визначити неможливо. З оскаржуваною постановою не погоджується, вважає її безпідставною, незаконною та необґрунтованою. Вказує на те, що 07.09.2018 року близько 14.00 год. дійсно їхав своїм автомобілем дорогою Київ-Чоп, де на ділянці 596 км., його зупинили працівники поліції та перевірили документи. Поліцейські не повідомляли про жодні вчинені правопорушення і він поїхав. Відмітка у постанові, що оскаржується, про те що він нібито відмовився від підпису, дійсності не відповідає, оскільки в його присутності така постанова не складалась, відповідно, ніхто підписувати її не пропонував. У зв'язку з наведеним просить позов задоволити.
В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача подав суду заяву в якій зазначив, що позов підтримує та просить розгляд справи проводити у його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суду не повідомив, а тому, суд вважає, за можливе розглядати справу у його відсутності.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою серії НК №615935 від 07.09.2018 рокупозивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 Кодексу України про адміністративне правопорушення).
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Незважаючи на вказані обставини, відповідачем не надано суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, дотримання порядку її прийняття, як і не надано документів (матеріалів), на підставі яких було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а відтак у суду відсутня можливість встановити на підставі чого інспектор зробив висновок про вчинення позивачем правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За наведених обставин суд вважає, що прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, за відсутності достатніх даних про вчинення ним правопорушення, а тому постанову серії НК №615935 від 07.09.2018 рокупідлягає скасуванню.
На підставі ст.9, 251, 280, ч.1 ст.293 КУпАП, та керуючись ст. ст. 9, 73-77, 90, 242, 244-246, 286 КАС України,
позов задоволити.
Скасувати постанову серії НК №615935 від 07.09.2018 року про притягнення ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуюча: