Справа № 33/824/835/2019 Категорія: ст. 124 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Валігура Д.М.
Головуючий в апеляційній інстанції: Маліновський О.А.
15 лютого 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Маліновський О.А.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
за ст. 124 КУпАП, -
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.
Як зазначено у постанові, ОСОБА_3 16.10.2018 року о 08-05 год. в м. Києві по пр-ту Глушкова, керуючи автомобілем «Опель» н.з. НОМЕР_2, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, який рухався попереду, що призвело до пошкодження обох транспортних засобів, чим порушив п. 13.1 ПДР України.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій просить замінити захід стягнення на штраф у розмірі, встановленому на розсуд суду.
Вважає, що адміністративне стягнення, якому його було піддано постановою суду, не відповідає вимогам законодавства, матеріалам та обставинам справи. А постанову суду є необґрунтованою, та такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_3 зазначає, що 16.10.2018 при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення ним було подано клопотання про розгляд справи за місцем його реєстрації та його постійного місця проживання. Проте, ні працівниками поліції, ні судом його не було розглянуто, чим порушено його право на здатність безперешкодно отримати судовий захист, як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
При вирішенні питання про накладення стягнення судом зовсім не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Не було своєчасно, всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставин справи, не вирішено її в точній відповідності з законом.
Позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
ОСОБА_3 також вказує, що своїми неумисними діями він скоїв правопорушення, яке не призвело до серйозних наслідків. Окрім того, правопорушення було скоєне ним вперше за увесь досвід керування транспортними засобами (більше 7 років). Також, у зв'язку з тим, що він є безробітним та здобуває науковий ступінь кандидата технічних наук у Національному авіаційному університеті - можливість керування транспортним засобом є можливістю отримувати дохід та забезпечення своєї життєдіяльності. Окрім того, у зв'язку з набранням чинності ЗУ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» та ЗУ «Про знесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» мені до 01.06.2019 року йому необхідно розмитнити свій автомобіль, який тимчасово ввезений на територію України. А у зв'язку з неможливістю керуванням транспортним засобом строком у 6 місяців втрачає право на розмитнення авто та буде змушений на підставі вищезазначених законів його позбутися, що завдасть йому значної матеріальної шкоди. Отже, позбавлення його права керування транспортними засобами негативно вплине на моє матеріальне становище. На підставі викладеного, захід адміністративного стягнення обраний судом із порушенням вимог закону. Суд не вказав жодного доводу, на підставі якого обирає значно жорстке адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, а не, наприклад, штрафу.
Адміністративне стягнення слід змінити на штраф в межах санкції ст. 124 КУпАП, що буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення мною нових правопорушень.
Від ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у зв'язку з чим вважаю за можливе розгляд клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження проводити без участі ОСОБА_3, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
При розгляді справи судом першої інстанції у відповідності зі ст. 245 КУпАП були повно, всебічно та об'єктивно встановлені фактичні обставини та зібрані по справі докази в їх сукупності, дана їм належна оцінка, керуючись законом суд прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, поясненнями учасників ДТП, та ніким не осопрюється.
Суд першої інстанції, врахувавши положення ст. ст. 33, 34 КУпАП, наклав на ОСОБА_3 стягнення, що за своїм видом та розміром є законною і обґрунтованою мірою відповідальності за вчинене правопорушення, і відповідає меті виховання особи, що його вчинила, та запобіганню вчиненню нових правопорушень, як це передбачено ст. 23 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про необхідність зміни накладеного на нього адміністративного стягнення на штраф у зв'язку з тим, що своїми неумисними діями він скоїв правопорушення, яке не призвело до серйозних наслідків, правопорушення було скоєне ним вперше, він є безробітним та здобуває науковий ступінь кандидата технічних наук у Національному авіаційному університеті, а можливість керування транспортним засобом є можливістю отримувати дохід та забезпечення своєї життєдіяльності, не є достатніми підставами для зміни постанови суду першої інстанції.
А посилання ОСОБА_3 на те, що у зв'язку з неможливістю керуванням транспортним засобом строком у 6 місяців втрачає право на розмитнення авто та буде змушений на підставі ЗУ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» та ЗУ «Про знесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» його позбутися, що завдасть йому значної матеріальної шкоди, є безпідставними.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її зміни апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга ОСОБА_3 є безпідставною, не підтвердженою належними доказами і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 11 грудня 2018 року щодо ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду О.А. Маліновський