13 лютого 2019 року м. Київ
Справа № 369/7170/18-ц
Резолютивна частина постанови оголошена 13 лютого 2019 року
Повний текст постанови складено 14 лютого 2019 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
сторони: заявник ОСОБА_2
заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області, ухваленого суддею Ковальчук Л.М. 30 жовтня 2018 року, повний текст рішення виготовлено 19 листопада 2018 року в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області, у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання з особою на день її смерті, заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, -
Справа №369/7170/18-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-824/2744/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Ковальчук Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
У червні 2018 року заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання з ОСОБА_5 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої вимоги заявник ОСОБА_2 обґрунтовував тим, що на момент смерті його матері ОСОБА_5 він проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1.
Встановлення факту постійного проживання на момент смерті йому необхідно для реалізації його прав, як члена сім'ї померлого пенсіонера ОСОБА_5, що передбачене ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_5, яка отримувала пенсію за втратою годувальника військовослужбовця (його батька ОСОБА_6.), на підставі складеного та переданого до УПЗВ Київської області наприкінці січня 2018 року запиту, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області була отримана пенсійна справа матері ОСОБА_5 (в електронному та паперовому вигляді) від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, де вона обліковувалась як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
Заявник зазначив, що йому були видані всі необхідні документи щодо здійснення виплати допомоги в разі смерті пенсіонера, яка передбачена ст. 61 Закону № 2262-ХІІ.
02 квітня 2018 року заявником ОСОБА_2 була складена і надана до ГУ ПФУ в Київській області офіційна заява щодо виплати йому недоодержаної пенсії матері ОСОБА_5 та надано копії інших документів, які є обґрунтуванням його права на отримання вказаної виплати.
У наданому листі ГУ ПФУ в Київської області від 02 травня 2018 року № 279/03 було повідомлено, що «у зв'язку зі смертю пенсіонерки ОСОБА_5, на рахунку Пенсійного фонду України залишилася недоотримана пенсія у розмірі 57 337,60 грн.», а також не наведено перелік документів, які йому необхідно надати для отримання цих коштів, і повідомлено, що сума недоотриманої пенсії може бути виплачена, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня смерті пенсіонера.
В листі ГУ ПФУ в Київській області від 02 травня 2018 року № 1435/М-01 було повідомлено про надходження до УПЗВ Київської області 02.04.2018 року заяви за вх. № 1435/М-01 і зазначено, що «для одержання недоотриманої пенсії, згідно ст. 61 Закону України № 2262-ХІІ та ст. 52 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» разом із заявою необхідно надати довідку про те, що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсіонерки ОСОБА_5, заявник проживав разом з нею. У разі неможливості надання такої довідки, підставою для виплати недоотриманої пенсії може бути рішення суду про встановлення факту сумісного проживання.
Заявник ОСОБА_2 вказував у заяві, що зареєстрованим місцем постійного проживання його матері ОСОБА_5, яке визначено в паспорті громадянина України та інших документах, було: АДРЕСА_1, про що є також інформація у пенсійній справі. У вказаному житлі з часу його побудови та введення в експлуатацію (тобто з 1963 року), крім його матері ОСОБА_5 також фактично проживали і були в установленому порядку зареєстровані (з пропискою у паспорті) його батько ОСОБА_6, який помер у 1994 році, та він, ОСОБА_2.
У 1992 році ними було придбано будинок дачного типу за адресою: АДРЕСА_2, у якому він згодом прописався з метою використання наданої йому, як співробітнику міліції, пільги з оплати комунальних послуг (вода, електроенергія), оскільки такі ж пільги на основне житло вже мали його батько, а в подальшому-його мати.
Заявник у поданій заяві зазначив, що він фактично продовжував проживати за адресою, де проживав батько та мати (з 1994 року тільки мати): АДРЕСА_1, зокрема, з причин того, що придбаний будинок (1962 року побудови) був технічно не придатний для тривалого проживання у зв'язку з відсутністю опалення, газопостачання, необхідності проведення ремонту приміщень тощо, а також у зв'язку із його специфікою служби в органах внутрішніх справ України, яка пов'язана з постійними відрядженнями у межах України загальна тривалість яких складала від 6-ти місяців на рік.
У 2012 році, вказане житло за адресою: АДРЕСА_1, у якому проживали він та його мати, на підставі оформленого 27 липня 2012 року Першою Донецькою державною нотаріальною конторою договору дарування квартири було передано йому у власність. Вказаний будинок на даний час належить йому на праві власності.
У зв'язку з проведенням антитерористичної операції та іншими обставинами, пов'язаними з тимчасовою окупацією окремих районів Донецької та Луганської областей, а також у зв'язку з вимогами законодавства щодо необхідності реєстрації на підконтрольній Україні території для подальшого отримання пенсії його мати ОСОБА_5 у листопаді 2014 року переїхала до м. Суми, де була зареєстрована як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
З тих же підстав у листопаді 2014 року заявник переїхав до міста Києва за місцем його роботи в системі МВС України, а з листопада 2015 року та до теперішнього часу- в системі Національної поліції України, та був зареєстрований у встановленому порядку як внутрішньо переміщена особа.
У подальшому ОСОБА_5 за станом здоров'я та скрутним фінансовим станом повернулася до свого зареєстрованого місця проживання у місті Донецьку.
У період часу з 03 вересня 2017 року по 07 вересня 2017 року, з 06 листопада 2017 року по 18 листопада 2017 року, з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 08 грудня 2017 року заявник ОСОБА_2 тричі знаходився у місті Донецьку, де надав допомогу матері у лікуванні та з інших побутових питань.
На день смерті матері ОСОБА_5, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1, він перебував разом з нею в місті Донецьку та особисто отримав в цей день довідку про причину її смерті № 369, яка була складена Комунальною установою «Центральна міська клінічна лікарня № 1 міста Донецьк», а в подальшому отримав свідоцтво про її смерть та здійснив поховання.
Його перебування у місті Донецьку на вказані дати, у тому числі ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до оформленого у встановленому порядку дозволу Служби безпеки України підтверджується зафіксованими та наданими на запит від 16 травня 2018 року за вх. № М-6570 Державною прикордонною службою України даними про перетинання ним на власному автомобілі лінії розмежування через найближчий до міста Донецька офіційно визначений контрольний пункт в'їзду-виїзду (КПВВ «Мар'їнка, пункт пропуску Курахове).
ОСОБА_2 зазначив, що у пенсійній справі померлої ОСОБА_5 обґрунтованих та оформлених у встановленому порядку документів щодо припинення відповідних виплат, факт не отримання пенсії ОСОБА_5 за період з квітня 2016 року по листопад 2017 року є таким, що відбувся з вини органу Пенсійного фонду України.
Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_2 просив встановити факт його постійного проживання разом із ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на день її смерті, на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання з особою на день її смерті, заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним і необґрунтованим у зв'язку з неправильним установленням і недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що відбулося, зокрема, внаслідок ігнорування судом першої інстанції наданих доказів а також невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.
Заінтересована особа Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області в судове засідання не з'явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності заінтересованої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з мсатеріалів справи та встановлено судом, заявник ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3, виданого 20 серпня 1959 року.
ОСОБА_5 померла в м. Донецьку ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4, видане 24 січня 2018 року Деснянським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, та рішенням Деснянського районного суду м Києва від 24 січня 2018 року.
Відповідно до паспорта громадянина України серії НОМЕР_5 місцем проживання ОСОБА_5 з 22 травня 1964 року є АДРЕСА_1.
Згідно з довідкою від 26 листопада 2014 року № 5924001673 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, за життя ОСОБА_5 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 і перемістилася з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в АДРЕСА_3.
Вказані адреси, а саме АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 ОСОБА_5 вказала, як адреси свого проживання в заяві від 26 листопада 2014 року, яку вона подавала до пенсійного фонду.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до паспорта серії НОМЕР_6 місцем постійного проживання заявника ОСОБА_2 з 22 вересня 2000 року є АДРЕСА_2.
Згідно з довідкою від 19 листопада 2014 року № 3244001234 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, ОСОБА_2 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_2 і перемістився з тимчасово окупованої території (району проведення антитерористичної операції) в АДРЕСА_4.
Відповідно до довідки від 14 грудня 2016 року № 1234 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 є АДРЕСА_2, фактичним його місцем проживання/перебування є АДРЕСА_4.
В судовому засіданні заявник підтвердив, що він дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_4, та надав суду копію довідки про місце реєстрації/перебування та довідку про взяття на облік особи, з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
02 квітня 2018 року заявник ОСОБА_2 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою, в якій просив здійснити нарахування та виплату йому недоотриманої пенсії після померлої ОСОБА_5, та надати йому завірені копії визначеного розміру пенсії і щомісячних нарахувань за весь період нездійснених виплат, а також здійснити йому нарахування та виплату допомоги у зв'язку зі смертю пенсіонера. В цій заяві ОСОБА_2 вказав адресу свого перебування: АДРЕСА_4, адресу листування: АДРЕСА_5.
Листом від 02 серпня 2018 року № 279/03 Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повідомило заявника ОСОБА_2 про те, що у зв'язку зі смертю пенсіонерки - матері заявника ОСОБА_5, на рахунку Пенсійного фонду України залишилась недоотримана пенсія у розмірі 57337,60 грн., та визначило перелік документів, які має надати заявник для отримання зазначених коштів, зокрема, необхідно було надати довідку про те, що на день смерті пенсіонерки заявник проживав разом з нею, та копії документів, які підтверджують родинний зв'язок з померлою.
Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області від 02 серпня 2018 року № 1435/М-01 заявнику ОСОБА_2 повідомив про відсутність підстав для розгляду питання виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_5 у зв'язку з ненаданням довідки про те, що на день смерті пенсіонерки заявник проживав разом з нею або рішення суду про встановлення факту сумісного проживання, а також про проведення виплати допомоги на поховання.
Адресою заявника ОСОБА_2 в цих двох листах вказано АДРЕСА_4.
В заявах, адресованих начальнику штабу АТЦ Служби безпеки України від 10 травня 2018 року та Головному центу обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 16 травня 2018 року, заявник вказував зареєстроване місце свого проживання: АДРЕСА_2, адресу перебування: АДРЕСА_4, адресу для листування АДРЕСА_5.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (крім тих, що перелічені в ч. 1 цієї статті), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Із роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року, вбачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Законом України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум, і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника (ч. 1 ст. 61).
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено що сума пенсії, що належала пенсіонеру і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали (ч. 1 ст. 52).
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово (ч. 1 ст. 29 ЦК України).
Слід зазначити, що доводи заявника, викладені у заяві та в наданих поясненнях у судовому засіданні, не підтверджують факт його постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 на час смерті його матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Подані заявником ОСОБА_2 докази в обгрунтування його заяви про встановлення факту постійного проживання з ОСОБА_5 на день її смерті не підтверджують, а навпаки, спростовують той факт, що заявник ОСОБА_2 на день смерті ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав з нею постійно за адресою: АДРЕСА_1.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні вимог заявника, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І.Шкоріна