Справа № 11-кп/824/613/2019 Головуючий у суді першої інстанції - ОСОБА_1
Категорія КК: ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_2
ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185;
ч. 3 ст. 185 КК України
14 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Будьонновськ, Ставропольського краю Російської Федерації, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
· вироком Оболонського районного суду м. Києва від 12.09.2016 за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
· вироком Дарницького районного суду м. Києва від 21.10.2016 за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185; ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -
Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року ОСОБА_8 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_8 призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України вирок Оболонського районного суду м. Києва від 12 вересня 2016 року, яким ОСОБА_8 засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, постановлено виконувати самостійно;
за ч. 2 ст. 185 КК України ОСОБА_8 засуджено до 3 років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань ОСОБА_8 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання за вироком Дарницького районного суду м. Києва від 21 жовтня 2016 року та за сукупністю вироків остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Тим же вироком ОСОБА_10 засуджено за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_10 призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 2 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вироком ОСОБА_8 визнано винним у тому, що 08.11.2014, в період часу з 11 по 12 годину, він проник у приміщення роздягальні загальноосвітньої школи №274 по Харківському шосе, 168-І в м. Києві, звідки таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 700 грн.
Крім того, 14.11.2014, в період часу з 18 по 18 годину 30 хвилин, він проник у приміщення спортивної зали загальноосвітньої школи №309 по пр. Григоренка, 21-Б, в м. Києві, звідки повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 3900 грн, апотерпілому ОСОБА_13 - 2000грн.
Крім того, 17.11.2014, в період часу з 15 години 30 хвилин по 17 годину 30 хвилин, він проник у приміщення спортивної роздягальні загальноосвітнього навчального закладу «Скандинавська гімназія» по вул. Гмирі, 3-Б, в м. Києві, звідки повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 1719 грн, потерпілому ОСОБА_15 - 550 грн, потерпілому ОСОБА_16 - 235 грн.
Крім того, 25.11.2014, в період часу з 14 години 20 хвилин по 15 годину 05 хвилин, він проник у приміщення роздягальні загальноосвітньої школи №314 по вул. Княжий затон, 7-а, в м. Києві, звідки повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілому ОСОБА_17 матеріальну шкоду на суму 1435 грн, потерпілій ОСОБА_18 - 1200грн, потерпілій ОСОБА_19 - 640грн.
Крім того, 01.12.2014, в період часу з 16 години 35 хвилин по 18 годину, він проник у приміщення роздягальні загальноосвітньої школи №160 по вул.Російська, 45, в м. Києві, звідки повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілому ОСОБА_20 матеріальну шкоду на суму 977 грн, потерпілій ОСОБА_21 - 900грн, потерпілому ОСОБА_22 - 425грн.
Крім того, 09.12.2014, в період часу з 16 години 15 хвилин по 17 годину 45 хвилин, він проник у приміщення роздягальні загальноосвітньої школи «Слов'янська гімназія» по вул. Драгоманова, 10-В, в м. Києві, звідки повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_23 матеріальну шкоду на суму 3000 грн, потерпілій ОСОБА_24 - 1399 грн, потерпілій ОСОБА_25 - 1348 грн, потерпілій ОСОБА_26 - 1300грн.
Крім того, 12.12.2014, в період часу з 15 години по 16 годину 30 хвилин, він проник у приміщення роздягальні загальноосвітнього навчального закладу «Гімназія №267» по вул. Вербицького, 7-А, в м. Києві, звідки повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілому ОСОБА_27 матеріальну шкоду на суму 4900 грн, потерпілій ОСОБА_28 - 700 грн, потерпілій ОСОБА_29 - 600грн, потерпілому ОСОБА_30 - 700грн.
Крім того, 13.12.2014, в період часу з 18 години по 20 годину, він проник у приміщення роздягальні загальноосвітньої школи №314 по вул. Княжий затон, 7-А, в м. Києві, звідки повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілому ОСОБА_31 матеріальну шкоду на суму 5440 грн, потерпілому ОСОБА_32 - 2040грн.
Крім того, 25.12.2014, близько 18 години 40 хвилин, він проник у приміщення кабінету загальноосвітнього навчального закладу «Гімназія №315 міста Києва з поглибленим вивченням іноземних мов» по вул. Драгоманова, 27-А, в м. Києві, звідки повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши навчальному закладу матеріальну шкоду на суму 354 грн.
Крім того, 21.01.2015, в період часу з 14 години 25 хвилин по 15 годину 10 хвилин, він проник у приміщення роздягальні загальноосвітньої школи №160 по вул. Російська, 45, в м. Києві, звідки повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_33 матеріальну шкоду на суму 4470 грн.
Крім того, 10.02.2015, в період часу з 13 години по 13 годину 10 хвилин, він проник у приміщення кабінету загальноосвітньої школи №296 по вул. О.Кошиця, 8, в м. Києві, звідки повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_34 матеріальну шкоду на суму 3323 грн.
Крім того, 23.02.2015, в період часу з 18 години по 19 годину, він проник у приміщення роздягальні загальноосвітнього закладу «Скандинавська гімназія» по вул. Гмирі, 9-Б, в м. Києві, звідки повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілому ОСОБА_35 матеріальну шкоду на суму 2082 грн, потерпілій ОСОБА_36 - 3000грн, потерпілій ОСОБА_37 - 2240 грн 83 коп.
Крім того, 23.06.2015, близько 13 години 25 хвилин, він, знаходячись в приміщенні розважального комплексу «Хата рибака» по вул. Ревуцького, 2, в м. Києві, повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_38 матеріальну шкоду на суму 3200 грн.
Крім того, 29.02.2016, близько 02 години, він, знаходячись в приміщенні компьютерного клубу «Х-Планета» по вул. А.Ахматової, 3, в м. Києві, повторно таємно викрав чуже майно, спричинивши потерпілому ОСОБА_39 матеріальну шкоду на суму 9500 грн.
Крім того, 06.11.2016, близько 05 години 45 хвилин, він, знаходячись в приміщенні ТОВ «АТБ-Маркет» по вул. Ревуцького, 33, в м. Києві, намагався повторно таємно викрасти чуже майно вартістю 449 грн 45 коп., однак не довів злочин до кінця, оскільки був зупинений охороною магазину за межами касової зони.
Крім того, 22.01.2017, приблизно о 21 годині, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , проникли в складське приміщення №26 корпусу 111-А, по вул. Бориспільська, 9, в м. Києві, звідки повторно таємно намагалися викрасти чуже майно на загальну суму 5119 грн 08 коп., що належить ТОВ «Демікс», однак не довели злочин до кінця, оскільки на виході були затримані працівниками служби охорони.
Крім того, 07.03.2017, близько 15 години 30 хвилин, ОСОБА_10 , знаходячись в приміщенні магазину «Велика Кишеня» по пр. Григоренка, 26, в м. Києві, намагався повторно таємно викрасти чуже майно, що належить ТОВ «Фудмережа» вартістю 270 грн 14 коп., однак не довів злочин до кінця, оскільки був зупинений охороною магазину.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичні обставини і кваліфікацію вчинених ним кримінальних правопорушень, просить змінити вирок суду та призначити йому покарання за сукупністю злочинів у виді 2 років позбавлення волі.
На думку обвинуваченого, вирок суду першої інстанції відносно нього є занадто суворим, постановлений з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону в частині зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання, а призначене йому покарання не відповідає тяжкості кримінальних правопорушень і особі обвинуваченого.
Зокрема, обвинувачений просить апеляційний суд взяти до уваги, що за час його перебування в СІЗО була досягнута мета покарання і він дійсно твердо став на шлях виправлення, активно сприяв розкриттю злочинів, також ним частково були відшкодовані завдані збитки і відбулося примирення з потерпілими. Зазначає, що має намір одружитися, бажає і буде працювати з метою відшкодування шкоди потерпілим і утримання майбутньої сім'ї. Звертає увагу на те, що злочини вчинені ним у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, та просить визнати цю обставину пом'якшуючою його покарання.
Також просить зарахувати строк попереднього ув'язнення в строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі по день набрання вироком відносно нього законної сили, посилаючись на те, що злочини вчинені ним до вступу в закону силу змін до ст. 72 КК України, а відповідно до ст. 22 Конституції України і ст. 5 КК України закон не має зворотної дії в часі, якщо він погіршує становище обвинуваченого.
В апеляційній скарзі заступник прокурора міста Києва ОСОБА_40 просить скасувати вирок відносно ОСОБА_8 в частині призначеного покарання, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальному відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.
На підставі ч. 1, 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Вироки Оболонського районного суду м. Києва від 12.09.2016 та Дарницького районного суду м. Києва від 21.10.2016 виконувати самостійно.
Відповідно до ст. 71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків визначити шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за вчинення злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185; ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185; ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, невідбутого покарання за вироками Оболонського районного суду м. Києва від 12.09.2016 та Дарницького районного суду м. Києва від 21.10.2016 у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок суду залишити без змін.
Своє прохання прокурор обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, зокрема ст.70,ст.71 КК України, а також невірно призначено покарання за окремі епізоди злочинної діяльності, які не мають самостійної кваліфікації за ч.2 ст. 185 КК України.
Так, вироком ОСОБА_8 , окрім іншого, визнаний винуватим у вчиненні повторно декількох епізодів крадіжок чужого майна 23.06.2015 і 29.02.2016, тобто вчинених ним до постановлення вироку Оболонського районного суду м. Києва від 12.09.2016 та вироку Дарницького районного суду м. Києва від 21.10.2016, які охоплюються єдиною правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 185 КК України з епізодом від 06.11.2016, вчиненим після постановлення вищевказаних судових рішень. Тому підлягає призначенню одне покарання за ч.2 ст. 185 КК України.
На думку прокурора, суд першої інстанції повинен був призначити покарання за кожний злочин, потім за правилами ч.1, ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст. 185; ч.2 ст. 185; ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, та постановити окреме виконання вироків Оболонського районного суду м. Києва та Дарницького районного суду м. Києва. А остаточне покарання визначити на підставі ч.1 ст. 71 КК України
Проте, всупереч наведеним вище приписам закону та постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003, суд окремо призначив покарання за епізод злочину, вчинений 06.11.2016, а далі на підставі ч. 1 ст. 70 КК України призначив покарання за сукупністю цього злочину та злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, вчиненого 22.01.2017, а остаточне покарання визначив без врахування наявності вироку Оболонського районного суду м. Києва.
Вирок в частині засудження ОСОБА_10 не оскаржений.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора і не заперечив проти зарахування обвинуваченому попереднього ув'язнення в строк покарання, пояснення обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу обвинуваченого, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Винність обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, та кваліфікація їх дій, доведена дослідженими судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України доказами і в апеляційних скаргах не заперечується.
Заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора про неправильне призначення ОСОБА_8 покарання за ч.2 ст. 185 КК України, а саме призначення судом двічі покарання за окремими епізодами таємного викрадення чужого майна, вчиненого повторно, які не мають окремої кваліфікації. Останнє суперечить загальним принципам призначення покарання, викладеним в ст. 65 КК України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» за окремими епізодами злочинної діяльності, які не мають самостійної кваліфікації, покарання не призначається.
Також, не дотримані судом першої інстанції і вимоги закону про кримінальну відповідальність, що регламентують призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків.
Відповідно до роз'яснень вищевказаної постанови коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку , покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК: спочатку - за правилами ч.1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього за ч.4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів; вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.
ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні нових злочинів, передбачених ч.3 ст. 185; ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, які він вчинив до постановлення двох вироків, а саме вироку Оболонського районного суду м. Києва від 12.09.2016 та вироку Дарницького районного суду м. Києва від 21.10.2016. Останніми ОСОБА_8 було засуджено до покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі із звільненням від їх відбування з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Крім того, він вчинив ще три епізоди крадіжок, кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, два з яких до вказаних вироків, і один під час встановлених вироками іспитових строків. Крім того, він скоїв разом з ОСОБА_10 злочин за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України також під час іспитових строків, визначених попередніми вироками.
Враховуючи положення ст. 65, ст. 70 та ст. 71 КК України, суд першої інстанції повинен був призначити покарання за кожен злочин, який має окрему кваліфікацію, в тому числі за ч.2 ст. 185 КК України, незважаючи на вчинення епізодів до та після постановлення попередніх вироків. Після цього призначити покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст. 70 КК України.
При цьому ч.4 ст. 70 КК України в даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки ОСОБА_8 був засуджений попередніми вироками до покарання без його реального відбування із звільнення з випробуванням, а ст. 70 КК України в тому числі її четверта частина, регламентує призначення саме покарань за сукупністю злочинів.
Оскільки ОСОБА_8 вчинив злочин за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України, а також один епізод, який разом з іншими кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України, під час іспитових строків за двома попередніми вироками, остаточне покарання підлягає призначенню відповідно до ст. 71 КК України, з урахуванням обох вироків, а не одного як визначив суд першої інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з постановленням апеляційним судом нового вироку у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність.
При призначенні покарання колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_8 злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, дані про його особу, в якості обставини, що пом'якшує покарання, щире каяття, обставину, що обтяжує покарання, - рецидив злочину. Даних про вчинення обвинуваченим злочинів у зв'язку з тяжким матеріальним становищем, а також про часткове відшкодування спричиненої шкоди, як про це зазначено в апеляційній скарзі обвинуваченого, матеріали провадження не містять.
Враховуючи викладене, а також вимоги прокурора, викладені в апеляційній скарзі, щодо виду та розміру покарання, колегія судді вважає, що підлягає призначенню покарання за окремими статтями КК України та остаточне у виді позбавлення волі, в розмірах визначених судом першої інстанції.
Вимоги обвинуваченого про призначення більш м'якого покарання суперечать ст. 65, 71 КК України, а тому не підлягають задоволенню.
Натомість, на думку колегії суддів, вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30.03.2018 щодо ОСОБА_8 підлягає зміні в частині зарахування попереднього ув'язнення в строк покарання з 21.06.2017 по день набрання вироком законної сили. Враховуючи правовий висновок, викладений в постанові Великої палати Верховного Суду від 29.08.2018, в даному випадку підлягає застосуванню ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015. Тому, судом першої інстанції безпідставно зараховано ОСОБА_8 попереднє ув'язнення в строк покарання з розрахунку один день за два відповідно лише по 20.06.2017, а не по день набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. 404, ст. 407, ст. 420 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги заступника прокурора міста Києва ОСОБА_41 та обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року в частині призначення покарання ОСОБА_8 скасувати.
В цій частині ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання
за ч.3 ст. 185 КК України у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі;
за ч.2 ст. 185 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі;
за ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України у виді 2 /двох/ років позбавлення волі.
ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України у виді у виді 3 /трьох/ років 3 /трьох/ місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарань за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 12.09.2016 та вироком Дарницького районного суду м. Києва від 21.10.2016, остаточне покарання визначити у виді 5 /п'яти/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року змінити в частині зарахування ОСОБА_8 строку попереднього ув'язнення в строк покарання.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 зарахувати ОСОБА_8 попереднє ув'язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 23 січня 2017 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день за два відповідно.
В решті вирок Дарницького районного суду м. Києва від 30 березня 2018 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_10 залишити без зміни.
Вирок Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою, - в той самий строк з дня отримання копії вироку.
Судді:
__________________ _________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4