Справа № 753/20757/18 Головуючий в суді І інстанції - Домарєв О.В.
Провадження № 33/824/520/2019 Доповідач - Свінціцька О.П.
12 лютого 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 листопада 2018 року,
Постановою судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 листопада 2018 року,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
ОСОБА_3 притягнуто до відповідальності за те, що він 12.10.2018 року приблизно о 17 годині 30 хвилин біля буд. № 42-Г по вул. Ревуцького в м. Києві, керував транспортним засобом «Toyota» номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, бліде обличчя. Від проходження огляду у встановленому порядку на стан сп'яніння ОСОБА_3 відмовився в присутності двох свідків.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу,в якій указав, що оскаржувана постанова прийнята без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Зазначив, що він не відмовлявся від проходження будь-якого огляду, крім того, йому ніхто і не пропонував їх пройти, а свідки, які зазначені в протоколі, взагалі були відсутні під час його зупинки. Також зазначив, що працівниками поліції не пропонувалось йому пройти огляд в закладі охорони здоров'я, що, на думку апелянта,є грубим порушенням п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.1.2.2008 № 1103. Крім того указав, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, оскільки він в судовому засіданні не був присутній, а відтак був позбавлений можливості подавати докази, що вказують на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, указав, що ним 12.10.2018 о 19.00 шляхом само звернення було пройдено огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, який проводився у лікаря нарколога та отримано висновок, який указує на відсутність у нього ознак сп'яніння. Просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили викладені в ній доводи і просили її задовольнити, свідка ОСОБА_5, вивчивши матеріали справи, у тому числі і диск із відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_3 у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння стверджуються зібраними у справі доказами, зокрема: поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, відповідно до яких ОСОБА_3 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_3 дійсно відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у присутності двох свідків. Дослідивши указані докази та давши їм належну юридичну оцінку суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП та на законних підставах, із дотриманням положень ст. 23 і ст. 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, яке є безальтернативним.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо неповноти дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що суть вчиненого ОСОБА_3 правопорушення викладена в протоколі незрозуміло, оскільки не зазначено які дії вчинив ОСОБА_3 по ухиленню від огляду є безпідставними, оскільки, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп»яніння поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №217127 від 12.10.2018р. щодо ОСОБА_3, в ньому викладені ознаки, які дали підстави працівникам поліції вважати, що ОСОБА_3 перебуває в стані наркотичного сп»яніння та в ньому викладені дії ОСОБА_3, які свідчать про його відмову від проведення огляду. Крім того, з протоколу вбачається, що в ньому викладені ознаки, які, на думку працівників поліції свідчили про перебування ОСОБА_3 в стані наркотичного сп»яніння і саме на стан наркотичного сп»яніння йому було запропоновано пройти огляд в медичному закладі. Вказана обставина також підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що працівниками поліції ОСОБА_3 було запропоновано пройти огляд в медичному закладі саме на стан наркотичного сп»яніння.
При цьому суд звертає увагу на те, що пропозиція поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння була неодноразовою і зрозумілою, а відмова ОСОБА_3 від проходження огляду була очевидною, тобто такою, яка не викликала сумніву щодо її дійсності.
Суд першої інстанції дослідивши зібрані у справі докази дійшов вірного висновку про доведеність того, що ОСОБА_3 під час зупинки його працівниками поліції мав ознаки наркотичного сп»яніння та відмовився пройти медичний огляд у встановленому законом порядку, а тому у його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, який виразився саме у відмові пройти огляд на визначення стану наркотичного сп»яніння.
Посилання в апеляційній скарзі на зміну суддею сутності обвинувачення є не обґрунтованими, оскільки суддею визнано те, що ОСОБА_3 допустив порушення п.2.5 ПДР України, про що останньому ставилось у вину в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги про те, що суд притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом в стані сп»яніння є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги в частині не дослідження судом пояснень свідків не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, із урахуванням наявного у матеріалах справи відеозапису, на якому чітко зафіксована відмова ОСОБА_3 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, суддя місцевого суду обґрунтовано прийшов до висновку про дослідження письмових пояснень свідків, сутність яких повністю узгоджується із даними, встановленими за допомогою відеозапису із нагрудної камери поліцейського. Будь яких суперечностей між фактичними даними, встановленими із пояснень свідків та фактичними даними, встановленими із інших доказів, в тому числі і із зазначеного відеозапису, у ході розгляду справи не встановлено.
Посилання ОСОБА_3 на те, що свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були запрошені працівниками поліції, не були присутні під час його зупинки працівниками поліції, а тому не бачили, що саме він був за кермом, суд до уваги не приймає, оскільки той факт, що на момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції саме ОСОБА_3 перебував за кермом автомобіля Тойота не заперечується самим ОСОБА_3 в апеляційній скарзі та наданих в суді апеляційної інстанції поясненнях та, крім того, підтверджується відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції та показаннями свідка ОСОБА_5, який в суді апеляційної інстанції також вказував на те, що автомобілем керував саме ОСОБА_3
Не ґрунтуються на вимогах як матеріалів справи, так і нормативних документів доводи апеляційної скарги в частині порушення поліцейським порядку огляду на стан сп'яніння. Так, відповідно до п.12 розділу ІІ Інструкції про прядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно у закладі охорони здоров'я, що вказує на відсутність порушень із боку поліцейського під час проведення огляду. Відсутність у матеріалах справи направлення на проведення огляду не є підставою для визнання незаконними дій поліцейських, пов'язаних із виявленням та фіксуванням адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Як зазначалось вище, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. За умови відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан сп'яніння, що було вчинено останнім у присутності свідків, зафіксовано поліцейським за допомогою нагрудної відеокамери та шляхом відбирання пояснень у свідків, поліцейські позбавлялися обов'язку видавати відповідне направлення. Це узгоджується із п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17.12.2008 р. № 1103 (в подальшому Порядок), відповідно до якого у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду у закладі охорони здоров'я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення. Аналіз положень пунктів 6 та 8 Порядку дає підстави стверджувати те, що направлення на проведення огляду видається водію, який виявив згоду на проведення такого огляду.
Щодо доводів ОСОБА_3 про порушення його прав у зв'язку з проведення розгляду справи судом першої інстанції у його відсутність, то слід зазначити, що право ОСОБА_3 на участь у розгляді справи було поновлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_3 та його захисник були присутні в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, надали особисті пояснення з приводу обставин вчиненого правопорушення та судом за участі ОСОБА_3 та його захисника було досліджено докази, наявні в матеріалах справи, та надані ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції, у тому числі диск з відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Не ґрунтуються на вимогах закону посилання ОСОБА_3 на висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп»яніння від 17.10.2018р., відповідно до якого у ОСОБА_3 ознак сп»яніння не виявлено, а відтак, на його думку, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За змістом ч.1 ст. 130 КупАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає, у тому числі, у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи те, що водій ОСОБА_3 відмовився від проведення огляду на стан сп»яніння, чим допустив порушення вимог п.2.5 ПДР, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином суд приходить до висновку про те, що розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 листопада 2018 рокущодо ОСОБА_3суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП,суд,
Апеляційну ОСОБА_3 залишити без задоволення
Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 листопада 2018 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька