Справа № 761/43976/18 Головуючий в суді І інстанції - Антонюк М.С.
Провадження № 33/824/451/19 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
11 лютого 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду РудніченкоО.М.
секретар: Ганжа В.В.,
за участю:
прокурора Онищенко А.В.,
захисника ТроцюкО.В.,
особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року, якою:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Мотижин Київської області, громадянку України, з вищоюосвітою, працюючу начальником відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - головним бухгалтером Управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської районної у міста Києві державної адміністрації, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, яка раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності,-
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП,-
Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_4, обіймаючи посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - головного бухгалтера Управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, будучи державним службовцем категорії «Б», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення вимог частини 2 статті 52 Закону, не повідомила про суттєві зміни в майновому стані у десятиденний строк з моменту отримання 26.07.2017 доходу від відчуження нерухомого майна (1/4 частини квартири) АДРЕСА_2, у розмірі 87 500 гривень, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, ОСОБА_4, обіймаючи посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - головного бухгалтера Управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, будучи державним службовцем категорії «Б», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, в порушення вимог частини 2 статті 52 цього Закону, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупцією (далі -НАЗК) про суттєві зміни в майновому стані, а саме щодо придбання 17.08.2017 1/2 частини квартири № АДРЕСА_1 вартістю 175 000,00 гривень, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 гривень та стягнуто судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року, а провадження за протоколом № 275 та № 276 від 14 листопада 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП - закрити.
В обгрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 зазначає, що постанова суду першої інстанції є безпідставною та необґрунтованою, оскільки її суд виніс внаслідок: неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права тощо.
Так, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про дату початку проведення перевірки щодо ОСОБА_4, підстави та приводи початку такої перевірки, а також - щодо осіб, яким така перевірка була б доручена. Факт збору матеріалів різними працівниками поліції та наявність у них підстав та повноважень для цього - суд першої інстанції, попри її зауваження, також не зацікавила.
Ігнорування судом першої інстанції об'єктивних фактів, а також - залишення без уваги моїх доводів, при відсутності належного мотивування рішень самого суду та беззаперечна підтримка автора протоколів - вважає свідченням такої неупередженості та необ'єктивності суду, яке вплинуло на законність винесеної постанови у даній справі.
Висновок суду про те, що працівники поліції нібито виявили факт вчинення ОСОБА_4 правопорушення лише 14 листопада 2018 року є необ'єктивним та безпідставним по своїй суті.
Також, апелянт зазначає, що в протоколах не міститься жодних відомостей про те, що станом на 14 листопада 2018 року оперуповноважений Управління захисту економіки у м. Києві ДЗЕ Національної поліції України старший лейтенант поліції ОСОБА_5 був уповноважений керівником органу поліції на складання таких протоколів, відсутні такі документи і в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції додержано в повному обсязі.
Частиною 2 ст. 1726 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
Судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_4, обіймаючи посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - головного бухгалтера Управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, будучи державним службовцем категорії «Б», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), в порушення вимог частини 2 статті 52 Закону, не повідомила про суттєві зміни в майновому стані у десятиденний строк з моменту отримання 26.07.2017 доходу від відчуження нерухомого майна (1/4 частини квартири) АДРЕСА_2, у розмірі 87 500 гривень, що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, хоча мала можливість своєчасно це зробити, оскільки суттєвих перешкод для цього в неї не було.
Окрім того, ОСОБА_4, обіймаючи посаду начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансової звітності - головного бухгалтера Управління містобудування, архітектури та землекористування Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, будучи державним службовцем категорії «Б», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону, в порушення вимог частини 2 статті 52 цього Закону, не повідомила Національне агентство з питань запобігання корупцією (далі -НАЗК) про суттєві зміни в майновому стані, а саме щодо придбання 17.08.2017 1/2 частини квартири № АДРЕСА_1 вартістю 175 000,00 гривень, хоча мала можливість своєчасно це зробити, оскільки суттєвих перешкод для цього в неї не було.
Таким чином, враховуючи наведене висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі.
Посилання апелянта на те, що в протоколах не міститься жодних відомостей про те, що станом на 14 листопада 2018 року оперуповноважений Управління захисту економіки у м. Києві ДЗЕ Національної поліції України старший лейтенант поліції ОСОБА_5 був уповноважений керівником органу поліції на складання таких протоколів, відсутні такі документи і в матеріалах справи є безпідставними виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - ограни прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 255 КУпАП визначено, що працівники Національної поліції уповноважені на складання протоколів про вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних із корупцією, за статтями 172(4) - 172(9) КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.52 Закону у ОСОБА_4 виник обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані упродовж періоду з 00:00 год. 26.07.2017 по 23:59 год. 04.08.2017 р. Станом на 25.10.2018 ОСОБА_4 не подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані до Єдиного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за фактом придбання майна.
Як вбачається з матеріалів провадження та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справу, датою вчинення адміністративного правопорушення є 06 серпня 2017 року. Датою виявлення правопорушення є 14 листопада 2018 року.
Окрім того, відповідно до ч.2 ст.52 Закону у ОСОБА_4 що виник обов'язок повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані упродовж періоду з 00:00 год. 17.08.2017 по 23:59 год. 27.08.2017 р. Станом на 25.10.2017 ОСОБА_4 не подала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані до Єдиного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за фактом придбання майна.
Як вбачається з матеріалів провадження та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справу, датою вчинення адміністративного правопорушення є 28 серпня 2017 року. Датою виявлення правопорушення є 14 листопада 2018 року.
Таким чином, враховуючи наведене висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі.
При накладенні адміністративного стягнення суд першої інстанції в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано застосував стягнення, передбачене санкцією ч.2 ст. 1726 КУпАП.
Доводи ОСОБА_4, про те, що взагалі без уваги залишились виняткові обставини, які безпосередньо мали місце в її житті влітку 2017 року, а саме хвороба матері, яка потребувала її догляду та суттєво впливала на стан ОСОБА_4 в цілому є такими, що не впливають на висновок суду щодо наявності вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі щодо ОСОБА_4 як про це просить апелянт, немає.
Постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою, норми матеріального та процесуального права судом були застосовані правильно, а тому підстав для зміни чи скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 05 грудня 2018 року щодо притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко