Справа № 369/13884/18 Головуючий у І інстанції Омельченко М.М.
Провадження № 33/824/913/2019 Доповідач у 2 інстанції Шроль В.Р.
Категорія ст. 124 КУпАП
11 лютого 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2018 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 352 грн. 40 коп. судового збору,
За постановою ОСОБА_3 визнаний винуватим у тому, що він 11.10.2018 року о 20 годині керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Київській в с. Нове Києво - Святошинського району Київської області, в порушення вимог п. 12.3 ПДР, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, зупиненим водієм ОСОБА_4, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.
В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову судді скасувати та закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення вийшла за межі складеного протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки працівниками поліції було складено протокол про порушення ОСОБА_2 вимог п. 12.1 ПДР, а суддею останній визнаний винним у порушенні п. 12.3 ПДР. Зазначене рішення судді порушило його права, оскільки він був позбавлений можливості здійснити захист своїх інтересів.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, представника потерпілого, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю її такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
У відповідності до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 21.10.2018р. о 09 год 20 хв. в с. Нове по вул. Київській, керуючи автомобілем «Volkswagen Golf», в порушення вимог п.12.1 ПДР, не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем «Audi Q5»,внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
При розгляді справи суддя прийшла до висновку про те, що в діях ОСОБА_3 вбачається порушення вимог п.12.3 ПДР, оскільки останній, виявивши перешкоди для руху не вжив належних заходів для їх об»їзду,а під час складання протоколу про адміністративне правопорушення його автором помилково зазначено про порушення п. 12.1 ПДР.
Таким чином, як суть адміністративного правопорушення, так і кваліфікація дій ОСОБА_3 у частині порушень конкретних вимог ПДР, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та у постанові судді, істотно різняться між собою.
Як випливає із змісту ст. 279 КУпАП України розгляд справи про адміністративне правопорушення має провадитися у межах протоколу про адміністративне правопорушення, який слугує аналогом обвинувального акту у кримінальному судочинстві.
З постанови випливає, що суддя при розгляді справи вийшла за межі складеного протоколу про адміністративні правопорушення, визнавши ОСОБА_3 винуватим у порушенні вимог ПДР, які йому не інкримінувалися.
Вважаю,що за таких обставин, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, була позбавлена можливості належним чином захищати свої інтереси, у зв'язку з чим суддею допущені істотні порушення вимог процесуального законодавства, що тягне за собою скасування постанови.
Відповідно до п. 12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
За вимогами п.1.10 ПДР безпечна швидкість - швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах, а дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризується дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю та рівнем організації дорожнього руху,які повинен враховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Як пояснював ОСОБА_2 в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, він, керуючи автомобілем по вул. Київській, побачив автомобіль «Audi Q5»за перехрестям вул.Київської та вул. Яблуневої. В цей час з вул. Яблуневої почав виїзд на перехрестя автомобіль «Хюндай». Він почав виконувати маневр об»їзду автомобіля «Хюндай» по зустрічній смузі руху, проте, передумав та продовжив рух по своїй смузі, але йому не хватило відстані для уникнення зіткнення з автомобілем «Audi Q5».
Дані показання, в цілому, не суперечать показанням водія автомобіля «Audi Q5», який зазначав, що ОСОБА_2 після невдалої спроби виконати об»їзд по зустрічній смузі автомобіля «Хюндай», повернувся до своєї смуги руху, але допустив зіткнення з стоячим автомобілем «Audi Q5».
Із схеми дорожньо-транспортної події з додатками вбачається, що зіткнення відбулося між передньою правою частиною автомобіля «Volkswagen Golf» та задньою лівою частиною автомобіля «Audi Q5» і транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Зазначеними вище доказами підтверджується та обставина, що ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_3, по вул. Київській в с.Нове Києво-Святошинського району Київської області, не врахував дорожню обстановку, зокрема, наявність на його смузі руху перешкоди у вигляді автомобіля «Audi Q5», не обрав безпечну швидкість руху, допустивши порушення вимог п.12.1 ПДР, що призвело до зіткнення з названим транспортним засобом.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, спростовуються матеріалами справи.
Так як з дня вчинення адміністративного правопорушення минув строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, то провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, постанова судді підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про закриття провадження по справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 грудня 2018 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження по справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Р. Шроль