Справа №359/9055/18 Головуючий в суді І інстанції: Вознюк С.М.
Провадження № 33/824/767/2019 Доповідач в II інстанції: Авраменко М.Г.
08 лютого 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Авраменко М.Г.,
за участі:
представника митниці - Захарова А.О.
захисника - Мохонька К.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали провадження про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2018 року, якою провадження у справі, щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1,
закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, -
Згідно протоколу, керівником ПП «Завод «Імпекс Сплав» ОСОБА_5, вчинено дії, спрямовані на переміщення товарів «Відходи, що містять переважно цинк, гартцинк в пачках та блоках, до складу якого входить: Zn-96,5%; 95,35%; Al-0,39%; Pb-0,05%; 0,690%; Fe-3,06%; 3,00%», задекларованих у митній декларації від 26.01.2018 року №UA125270/2018/870517, загальною вартістю 1 654 001,57 грн., через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів підроблених документів, а саме контракту від 12.01.2017 року №1701 укладеного між ПП «Завод «Імпекс Сплав» (09104, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок 4-а, Україна) в особі директора ОСОБА_5 та «MLNT CORP. LTD Reg. nr. 10374000» (5 NEEPSEND TRIANGLE, BURTON ROAD, SHEFFIELD, SOUTH YORKSHIRE, UK. S 3 8 BW) в особі директора OLEKSIII URCHENKO.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
У зв'язку з чим інспектором митниці 19.07.2018 року складено протокол про порушення митних правил №0567/12500/18.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2018 року провадження у справі, щодо ОСОБА_5 закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник Київської митниці, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нову, якою визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні порушення митних правил за ч. 1 ст. 483 МК України та застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосереднього предмету правопорушення та конфіскації предметів правопорушення, а в разі неможливості конфіскації предметів правопорушення - стягнення вартості предметів правопорушення на підставі ч. 2 ст. 541 МК.
Зазначає, що суд першої інстанції не розрізняє поняття «декларант» та «особа уповноважена на декларування від імені декларанта». В даному випадку декларантом є підприємство - «Завод «Імпекс Сплав», а собою, вповноваженою на здійснення декларування від імені декларанта - співробітник підприємства, який безпосередньо склав та подавав до митного оформлення митну декларацію та дані якого вказані у гр. 54 такої декларації. У фабулі протоколу про порушення митних правил, який наявний у матеріалах справи, міститься посилання на положення ст. 656 ГК України, відповідно до якої директор ПП «Завод «Імпекс Сплав» ОСОБА_5 зобов'язаний цією нормою кодифікованого закону вирішувати питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Вказує, що директор «Завод «Імпекс Сплав» ОСОБА_5 при укладені зовнішньоекономічного договору був зобов'язаний встановити дієздатність до укладення договору сторін даного договору, а також встановити повноваження представника іноземного контрагента на укладення договору. Відомостей зазначених дій в матеріалах справи не міститься.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника митниці, який підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, думку захисника, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження, та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного.
В силу ст. 486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.
Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи МК чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Стаття 251 КУпАП також визначає, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до коментованої ст. 251 КУпАП, для використання доказу при розгляді справи необхідно, щоб він був відносним і допустимим. Відносний доказ - це доказ, зміст якого відтворює (приблизно чи вірогідно) фактичну обставину, що має значення для правильного вирішення справи. До того ж фактичні дані - це дані, які маючи зв'язок із фактами предмета доведення, здатні підтвердити існування чи відсутність доказуваних фактів. А допустимим вважається той доказ, який був отриманий у встановленому законом порядку і передбаченими способами, а також, коли законодавець допускає його використання.
В силу ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
На думку апеляційного суду, при винесенні постанови вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи переміщення вказаного вантажу через митний кордон України здійснено на підставі наступних документів:
- рахунка-фактури від 26.01.2018 року № 14;
- CMR від 26.01.2018 року № 344154;
- контракту від 12.01.2017 року №1702 укладеного між ПП «Завод «Імпекс Сплав» (09104, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Гайок 4-а, Україна) в особі директора ОСОБА_5 та «MLNT CORP. LTD Reg. nr. 10374000» (5 NEEPSEND TRIANGLE, BURTON ROAD, SHEFFIELD, SOUTH YORKSHIRE, UK. S 3 8 BW) в особі директора OLEKSIII URCHENKO;
- додаткової угоди від 02.02.2017 року №1 к контракту №1701 от 12.01.2017 року.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил громадянину України ОСОБА_5, поставлено у вину вчинення правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України шляхом надання до органів доходів і зборів, як підстави для переміщення товарів через митний кордон України документів, що містили неправдиві відомості, однак не зазначено щодо чого саме: найменування, ваги, кількості, країни походження, відправника, одержувача, маркування, вартості. Між тим, матеріали справи не містять даних про те, які б вказували на наявність у діях директора ПП «Завод «Імпекс Сплав» ОСОБА_5 умислу на переміщення вказаних у протоколі про порушення митних правил товарів через митний кордон з приховуванням від митного контролю, а перебування ОСОБА_5 на посаді директора не може вказувати про наявність умислу на порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Декларування товарів і транспортних засобів, власником яких є підприємство, можливе працівником даного підприємства, який має відповідні повноваження. Таким працівником може бути особа, яка, відповідно до установчих документів, є розпорядником фінансових та матеріальних цінностей, або особа, зарахована до штату даного підприємства, якій розпорядником коштів у встановленому законодавством порядку надані повноваження щодо декларування товарів і транспортних засобів, що належать вказаному підприємству (шляхом видання відповідного наказу та видачі доручення).
Отже, як вбачається з матеріалів справи ПП «Завод «Імпекс Сплав» має на посадах осіб, уповноважених на роботу з митницею, яка і виступила декларантом ПП «Завод «Імпекс Сплав», згідно наказу №50 від 30.06.2017 року. Тобто уповноваженою особою по роботі з митницею ПП «Завод «Імпекс Сплав» Климко А.П. 26.01.2018 року було подано в електронному вигляді митну декларацію типу ЕК 10 АА, якій було присвоєно реєстраційний №UA125270/2018/870517 (а.с.7-8).
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 не являється декларантом, а тому не може нести відповідальність за дії, які він не вчиняв, з чим і погоджується суд апеляційної інстанції.
Укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) здійснюється на розсуд сторін з урахуванням міжнародних та національних норм права, що діють на територіях сторін зовнішньоекономічного договору (контракту). Сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту) повинні бути правоздатні (дієздатні) суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, повинні мати відповідний юридичний статус. Міжнародні правові норми щодо порядку укладання договору купівлі-продажу, процесу купівлі-продажу товарів, спільних зобов'язань продавця і покупця і відповідальності сторін містить Конвенція ООН про договір міжнародної купівлі-продажу товарів Мета конвенції - уніфікація норм, що регулюють договори міжнародної купівлі-продажу товарів та враховують різні суспільні економічні та правові системи. Сфера застосування Конвенції - регулювання процесу підписання договору купівлі-продажу та прав й обов'язків продавця і покупця, які знаходяться в різних країнах тощо.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_5 виконуючи умови контракту, від 12.01.2017 року №1701 укладеного між ПП «Завод «Імпекс Сплав» та «MLNTCORP. LTD Reg. nr. 10374000» та додаткової угоди від 02.02.2017 року №1 к контракту №1701 от 12.01.2017 року (а.с.17-21), як посадовою особою та директором підприємства, жодним чином не порушено норм чинного законодавства України, міжнародно-правових норм та принципів Конвенції ООН, адже з їхньої сторони продавця на користь покупця компанії «MLNT CORP. LTD Reg. nr. 10374000»виконано всі покладені обов'язки. Громадянин України ОСОБА_5 як приватна особа, немає можливості перевіряти статус підприємства - отримувача вантажу, крім того взагалі відсутній такий обов'язок.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, а тому підстав для скасування постанови судді місцевого суду та постановлення апеляційним судом нової постанови, про що ставиться питання в апеляційній скарзі, немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 грудня 2018 року щодо ОСОБА_5 про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 483 МК України - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя М.Г. Авраменко