1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 07 лютого 2019 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 18 січня 2019 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Нещерів Обухівського району Київської області, українець, громадянин України, з базовою середньою освітою, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, -
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене заступником начальника Обухівського відділу Києво - Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 січня 2019 року, із одночасним визначенням застави в розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 57 630 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри пред'явленої ОСОБА_6 , та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення та дані про особу підозрюваного у їх сукупності.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, та просить скасувати ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 18 січня 2019 року та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається про те, що пред'явлена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою, оскільки органом досудового розслідування не доведена винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також недоведеність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, у зв'язку з чим на переконання захисника необхідно відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, захисник звертає увагу на те, що підозрюваний має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно, проживає разом з сестрою та батьками, останні з яких не працюють, та потребують допомоги сина, має на утриманні малолітню дитину, 2017 року народження.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Обухівським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 16 січня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019110230000039, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
16 січня 2019 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Наступного дня, тобто 17 січня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
18 січня 2019 року слідчий СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням із заступником начальника Обухівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Обухівського районного суду Київської області з клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Ухвалою слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 18 січня 2019 року вказане клопотання слідчого було задоволено.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим і погоджується з ним, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, а також інші дані про особу ОСОБА_6 , в їх сукупності.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив про обґрунтованість підозри пред'явленої ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому, обґрунтованість підозри останнім в суді першої інстанції не оспорювалась.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати ймовірним причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язує його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні слідчим та прокурором, всупереч доводам захисника доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При тому, слідчим суддею в достатній мірі було вивчено питання щодо застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, однак за результатами його вивчення не було встановлено достатніх для цього підстав.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідає вище вказаним вимогам, і що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дані, на які посилається захисник, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_6 під вартою, матеріали судового провадження не містять.
Доводи захисника щодо наявності у підозрюваного міцних соціальних зв'язків, зокрема, те, що, підозрюваний має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно позитивно, проживає разом з сестрою та батьками, останні з яких не працюють, та потребують допомоги сина, має на утриманні малолітню дитину, 2017 року народження, - не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисники просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
При цьому судом також враховано положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Слідчий суддя, також відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням обставин провадження та кримінального правопорушення, визначив заставу, що належним чином забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави, з урахуванням майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. З таким твердженням слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не виявлено і не вбачаються такі зі змісту апеляційної скарги.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , даних про його особу, застосував запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Обухівського районного суду Київської області від 18 січня 2019 року, якоюзадоволено клопотання слідчого СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 січня 2019 року, із одночасним визначенням застави в розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 57 630 грн., - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/1350/2019 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1