Київський апеляційний суд
22 січня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_2 - особи, щодо якої винесено постанову, захисника Карпенка М.М., потерпілого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,
на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 7 грудня 2018 року,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2018 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Як встановив суд, 5 жовтня 2018 року о 09 годині 01 хвилина ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2 на перехресті вул. Коперника з пров. Бердичівським у м. Києві, всупереч вимогам п.п.13.1, 13.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) не врахувала дорожню обстановку, не дотримала безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, який завершував поворот ліворуч з головної дороги, що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді місцевого суду скасувати і прийняти нову, якою визнати винуватим у порушенні вимог ПДР та скоєнні ДТП ОСОБА_4
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що суддя неповно з'ясував обставини справи і помилково визнав, що нею було порушено вимоги п.п.13.1, 13.4 ПДР. Дані у схемі місця ДТП стосовно ширини проїзної частини пров. Бердичівського, яка складає 3,097 м, та місцезнаходження її автомобіля після пригоди дають підстави для висновку, що автомобіль, яким керував ОСОБА_4, знаходиться на смузі зустрічного руху. В даній дорожній ситуації зустрічний роз'їзд не був утруднений, і її автомобіль, який знаходився в своїй смузі, не міг заважати зустрічному руху транспортних засобів. Разом з тим, суд не дав оцінку діям водія ОСОБА_4, який порушив вимоги п.п.10.4, 10.5 ПДР і, ________________________________________________________________________
Справа № 33/824/512/2019 Постанова винесена суддею Осауловим А.А.
Категорія: ст.124 КУпАП
виконуючи поворот ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з керованим нею автомобілем.
Крім того, апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку оскарження постанови судді.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2, яка підтримала апеляційну скарга та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого мотивувала тим, що копію постанови отримала 18.12.2018 року; пояснення захисника Карпенка М.М. на підтримку доводів своєї підзахисної; пояснення потерпілого ОСОБА_4, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи постанову судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали справи, дослідивши додаткові докази та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Згідно з ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у передбачених законом випадках.
Апеляційна скарга подана ОСОБА_2 19.12.2018 року, тобто з пропуском встановленого законом строку. У передбачений ст.285 КУпАП строк і станом на 14.12.2018 року на її звернення копія постанови ОСОБА_2 вручена не була. Оскільки подання обґрунтованої апеляційної скарги потребує попереднього ознайомлення зі змістом прийнятого рішення, копія постанови була отримана 18.12.2018 року, що підтверджується розпискою (а.с.25), і апеляційна скарга подана вже наступного дня, тобто без невиправданої затримки, строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин і підлягає поновленню.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП з достатньою повнотою з'ясував обставини вчиненого правопорушення. Висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, частково зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнях потерпілого ОСОБА_4, схемі місця ДТП, а також поясненнях самої ОСОБА_2
Так, протокол про адміністративне правопорушення містить дані про порушення ОСОБА_2 вимог п.13.1 ПДР, що виразилося у недотриманні безпечного інтервалу.
Відповідно до пояснень потерпілого ОСОБА_4, коли він, керуючи автомобілем "KIA Sportage" по головній дорозі по вул. Коперника, повертав ліворуч у пров. Бердичівський і майже закінчив маневр, автомобіль "Chery", який стояв у провулку перед перехрестям, розпочав рух і вдарив його автомобіль.
У своїх поясненнях ОСОБА_2 також не заперечувала, що, керуючи автомобілем "Chery", зупинилася у пров. Бердичівському перед перехрестям з головною дорогою і пропускала автомобіль "KIA Sportage", який виконував поворот з правої сторони від неї. Оскільки у неї не було огляду, то проїхала на 0,5 м вперед, і в цей момент відбулося зіткнення. Винуватим у дорожньо-транспортній пригоді вважає водія ОСОБА_4, який при повороті обрав невірну траєкторію і зачепив передній бампер та ліве крило її автомобіля.
Схемою ДТП, яка містить дані про місце зіткнення, розташування транспортних засобів після пригоди, характер та локалізацію механічних пошкоджень (пошкодження передньої правої частини автомобіля "Chery", пошкодження задньої лівої частини автомобіля "KIA Sportage"), доведено, що зіткнення сталося в пров. Бердичівському перед перехрестям з вул. Коперника між автомобілем "Chery", який зупинився перед виїздом на головну дорогу, та автомобілем "KIA Sportage", що повертав ліворуч з головної дороги.
Оскільки вказані докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду.
Крім того, в апеляційному суді ОСОБА_2 долучила світлини з місця пригоди, а ОСОБА_4 - запис відеореєстратора, співставленням яких, а саме, розташуванням автомобіля "Chery" в момент виконання ОСОБА_4 повороту і вже після зіткнення, підтверджується, що в момент виконання автомобілем "KIA Sportage" повороту, коли він майже розминувся з автомобілем "Chery", ОСОБА_2 розпочала рух, скоротивши інтервал між транспортними засобами, і одразу після цього сталося зіткнення.
Таким чином винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що виразилося в порушенні вимог п.13.1 ПДР стосовно недотримання безпечного інтервалу, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_2 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає вимогам ст.33 КУпАП.
Разом з тим, не можна не погодитися з доводами в апеляційній скарзі про відсутність в діях ОСОБА_2 порушень вимог п.13.1 ПДР в частині недотримання нею безпечної дистанції та п.13.4 ПДР.
Відповідно до визначення терміну "безпечна дистанція", яке міститься у п.1.10 ПДР, - це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру.
Згідно з п.13.4 ПДР якщо зустрічний роз'їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу. На ділянках доріг, позначених знаками 1.6 "Крутий підйом" і 1.7 "Kрутий спуск", за наявності перешкоди дати дорогу повинен водій транспортного засобу, що рухається на спуск.
Між тим, як достовірно було встановлено і під час оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, і судом першої інстанції, автомобіль під керуванням ОСОБА_2 не рухався позаду автомобіля "KIA Sportage" під керуванням ОСОБА_4 по тій самій смузі, і дорожня обстановка на ділянці дороги, де сталася пригода, не давала підстав для застосування правил зустрічного роз'їзду.
Викладаючи опис обставин, установлених при розгляді справи, суддя на зазначене уваги не звернув, і безпідставно визнав ОСОБА_2 винуватою у вчиненні порушень вимог ПДР у цій частині.
Оскільки при постановленні рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова судді - зміні шляхом виключення з неї висновків про порушення ОСОБА_2 вимог п.13.1 ПДР в частині недотримання безпечної дистанції та п.13.4 ПДР.
Що стосується вимоги в апеляційній скарзі про визнання винуватим ОСОБА_4, то вона не ґрунтується на положеннях закону, оскільки апеляційній суд не може вирішувати питання про відповідність чи невідповідність дій ОСОБА_4, протокол про адміністративне правопорушення щодо якого у цій справі не складався, а міститься лише його копія, вимогам ПДР і встановлювати його винуватість чи невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.
Між під час апеляційного розгляду було встановлено, що за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2018 року на ОСОБА_4 також було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, яке виразилося в порушенні вимог п.13.1 ПДР, а саме, недотриманні безпечного інтервалу.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 7 грудня 2018 року,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 7 грудня 2016 року, якою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 /двадцяти/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 /триста сорок/ гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, змінити.
Виключити з мотивувальній частині постанови судді висновки про порушення ОСОБА_2 вимог п.13.1 Правил дорожнього руху України в частині недотримання безпечної дистанції та п.13.4 Правил дорожнього руху України.
У решті постанову залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М.Тютюн