14 лютого 2019 року
м. Рівне
Справа № 569/3577/17
Провадження № 22-ц/4815/116/19
Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Панас О.В.
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий : Боймиструк С.В.,
судді: Бондаренко Н.В., Гордійчук С.О.
секретар судового засідання Тхоревський С.О.,
з участю ОСОБА_2 її представника адвоката Овдійчук О.О., ОСОБА_4 його представника ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2018 року у справі за клопотанням ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, -
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2018 року клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову задоволено частково. Скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 березня 2017 року по справі №569/3577/17 в частині: заборони ОСОБА_4 та будь-яким третім особам вживати будь-які дії, спрямовані на відчуження, користування, перепланування, зміну тощо вказаної квартири; заборони державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо вказаної квартири.
В іншій частині ухвалу суду, якою накладено арешт на кв. АДРЕСА_1 залишено чинною.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09.11.2018 ОСОБА_2 подала на неї апеляційну скаргу, де вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права.
Вказує на те, що задовольняючи частково заяву ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та припинення права власності не розглянута судом по суті, а отже потреба в забезпечення позову не відпала.
Також вказує, що судом першої інстанції не враховано, що доведеність обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги при вирішенні питання про скасування заходів забезпечення позову судом не застосовуються. Забезпечення позову визначається як спосіб запобігання можливим порушенням майнових прав та охоронюваних законом інтересів особи і застосовується судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до зникнення майна, знищення його цілісності взагалі та неможливості повернення його законному власнику в тому стані, в якому воно перебуває. Враховуючи навіть той факт, що стан та інтер'єр квартири є для позивача пам'яткою про її матір.
Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржувану ухвалу скасувати та в задоволенні заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову відмовити повністю.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
ОСОБА_2 та її представник адвокат Овдійчук О.О., в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити, в задоволенні заяви ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову відмовити повністю і надали пояснення, що ОСОБА_4 проникав в спірну квартиру пошкоджуючи замки та майно наявне в ній.
ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 просили апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу місцевого суду залишити без змін і надали пояснення, які зводяться до того, що захищаючи своє право на майбутнє, позивачка порушує його право вже тепер. Спір тягнеться з 2014 року та дійшов до Верховного суду де позивачці було відмовлено, однак вона заявила інший позов уже в цій справі та постійно проживає в належній йому квартирі не допускаючи його, як власника.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Судом встановлено, що в провадженні Рівненського міського суду Рівненської області з березня 2017 року знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та припинення права власності.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 березня 2017 року задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову.
Забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 Заборонено ОСОБА_4 та будь-яким третім особам вживати будь-які дії, спрямовані на відчуження. Користування, перепланування, зміну тощо вказаної квартири. Заборонено державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо вказаної квартири.
09 жовтня 2018 року, ОСОБА_4 подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначав про те, що позивач ОСОБА_2 зловживає даним забезпеченням позову, так як вона проживає в спірній квартирі. Судом вже розглядалась така справа з таких самих підстав в якій вже є рішення, яке набрало законної сили, справа №569/15844/14-ц. ОСОБА_4 не має на праві приватної власності будь-якого іншого житла окрім спірної квартири. Таким чином обмежуючи його в користуванні даним житлом порушується його право встановлене ч.1 ст. 41 та ст. 48 Конституції України, згідно яких кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своє сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2018 року клопотання ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення позову задоволено частково. Скасовано заходи забезпечення позову накладені ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 березня 2017 року по справі №569/3577/17 в частині: Заборони ОСОБА_4 та будь-яким третім особам вживати будь-які дії, спрямовані на відчуження. Користування, перепланування, зміну тощо вказаної квартири; Заборони державним реєстраторам Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради та іншим особам, наділеним функціями державних реєстраторів, вчиняти реєстраційні дії щодо вказаної квартири.
В іншій частині ухвалу суду, якою накладено арешт на кв. АДРЕСА_1 залишено чинною.
Задовольняючи клопотання ОСОБА_4 та частково скасовуючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є власником спірної квартири, зареєстрований в ній, іншого житла не має, а накладена заборона на користування квартирою порушує його право на житло, не відповідає дійсним обставинам справи та за наявності зловживань з боку позивача.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін в суді, позивачка ОСОБА_2, є громадянкою РФ, має вид на проживання в іншому населеному пункті, однак постійно, проживає в спірній квартирі в м. Рівне і правових підстав для цього не навела. Ухвала про забезпечення її позову не є такою підставою.
Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Тобто, без вирішення спору по суті, не встановлення судовим рішенням незаконності набуття відповідачем права власності на спірну квартиру, позивачка вже кілька років, володіє та користується спірною квартирою, обмежуючи в цьому теперішнього власника, що стало можливим внаслідок накладених обмежень щодо нього при забезпеченні позову та недотримання місцевим судом встановлених процесуальним законодавством строків розгляду цивільних справ та завдань цивільного судочинства передбачених ст.2 ЦПК України..
Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Адекватність заходу про забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник.
Згідно абзацу 3 п.4 та п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких
можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в заяві про скасування заходів забезпечення позову, колегія суддів дійшла до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, з врахуванням обставин справи, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 09 листопада 2018 року залишити без змін.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 389 ЦПК України, дана ухвала в касаційному порядку не оскаржується.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 09 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженою у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 15 лютого 2019 року.
Головуючий: С.В. Боймиструк
Судді: Н.В. Бондаренко
С.О. Гордійчук