Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 758/13648/14-ц
провадження № 61-18478св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Пророка В. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
представник позивача - ОСОБА_4,
відповідачі: публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах»,
третя особа - ОСОБА_5,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 березня 2017 року у складі судді Немировської О. В.,
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», за участю третьої особи - ОСОБА_5, про захист прав споживачів, визнання договорів недійсними.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення суду першої інстанції залишено без руху (у зв'язку з несплатою судового збору).
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року визнано неподаною та повернено заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що недоліки апеляційної скарги, встановлені ухвалою судді, а саме сплата судового збору, усунені не були, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню. Закон України «Про судовий збір» є спеціальним законом, який регулює питання сплати судового збору, тому Закон України «Про захист прав споживачів», стаття 22 якого передбачає звільнення споживачів від сплати судового збору, до цих правовідносин не застосовується.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позов пред'явлений з метою захисту прав позивача, як споживача, у зв'язку з порушенням його прав, а тому відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» позивач звільнений від сплати судового збору.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача та визнання договорів недійсними, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживача».
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, у червні 2016 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року та просив звільнити позивача від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживача».
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року клопотання про звільнення від сплати судового збору відхилено, апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення суду першої інстанції залишено без руху (сплата судового збору).
У березні 2017 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 22 Закону України «Про захист прав споживача» та відкриття апеляційного провадження.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 березня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 25 травня 2016 року визнано неподаною та повернено заявнику.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
У статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, проте системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому (стаття 5 Закону України «Про судовий збір»), не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
За основу береться те, що стаття 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судовий збір» у частині третій статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради України, 2006 року, № 7, стаття 84) слова «державного мита» замінені словами «судового збору».
Отже, при прийнятті Закону України «Про судовий збір» законодавець передбачив можливість застосування Закону України «Про захист прав споживачів» при визначенні пільг певних категорій осіб щодо сплати судового збору.
Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному перегляді. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів», стаття 1 ЦПК України 2004 року, стаття 2 ЦПК України).
Зазначене вище узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеним у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18).
Апеляційний суд наведеного не врахував та безпідставно поклав на позивача, який звернувся до суду за захистом прав споживача, обов'язок зі сплати судового збору та передчасно визнав його апеляційну скаргу неподаною і повернув її.
Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
За правилами частини четвертої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 406, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 10 березня 2017 року скасувати.
Справу передати до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду із стадії прийняття апеляційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик