Справа № 730/811/17 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/211/19
Категорія - ст. 296 ч. 4 КК Доповідач ОСОБА_2
15 лютого 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016270090000544 від 17.09.2016 за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_6 на вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2018 року, по кримінальному провадженню щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.296 КК України,
за участю учасників кримінального провадження
прокурора - ОСОБА_8
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_9
Вироком Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2018 року ОСОБА_7 , визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України і призначене йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покладені обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Початок іспитового строку ухвалено рахувати з моменту проголошення вироку.
Запобіжний захід до ОСОБА_7 не обирався.
Доля речових доказів вирішена в порядку ст.100 КПК України.
Як встановлено судом першої інстанції, 17 вересня 2016 року близько 5 години 30 хвилин, ОСОБА_7 , перебуваючи біля п'ятиповерхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, грубо порушуючи громадський порядок, спокій та відпочинок громадян, ігноруючи елементарними правилами поведінки та моралі, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно, з хуліганських спонукань, застосовуючи предмет, схожий на бейсбольну биту, пошкодив автомобіль марки ВАЗ 2106, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_10 , чим заподіяв останньому матеріальну шкоду на загальну суму 2890 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України.
Визнати ОСОБА_7 винним та призначити покарання за ч. 1 ст. 296 КК України у виді обмеження волі на строк 3 роки та на підставі ст. 75 КК України зальними від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців з покладенням обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Зазначає, що з формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним та пояснень обвинуваченого не підтверджено, що предмет схожий на бейсбольну биту був застосований ним з метою заподіяння тілесних ушкоджень або його використання під вчинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_7 та його адвоката, які не заперечували проти апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_7 скоїв злочин, передбачений ч. 4 ст. 296 КК України, а саме: своїми умисними діями, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, що виразилася у пошкодженні чужого майна, поєднаними із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хуліганство» № 10 від 22.12.2006 передбачено, що вирішуючи питання щодо наявності в діях винної особи такої кваліфікуючої ознаки хуліганства, як застосування вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296 КК України), слід враховувати, що ця ознака має місце лише в тих випадках, коли винний за допомогою названих предметів заподіяв чи намагався заподіяти тілесні ушкодження або коли використання цих предметів під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.
Згідно матеріалів провадження, встановлено, що ОСОБА_7 вчинив інкримінований злочин застосовуючи предмет, схожий на бейсбольну биту, пошкодив автомобіль, який належить ОСОБА_10 .
Разом з тим, з формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним та пояснень ОСОБА_7 не встановлено, що предмет, схожий на бейсбольну биту був застосований обвинуваченим з метою заподіяння тілесних ушкоджень або його використання під час учинення хуліганських дій створювало реальну загрозу для життя чи здоров'я громадян.
Зважаючи на те, що однією із обов'язкових умов наявності застосування зброї чи інших предметів як ознаки виду хуліганства передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України є спрямованість їх на спричинення шкоди здоров'ю людей. Вчинення хуліганських дій із використанням таких предметів для пошкодження майна не утворює цього складу хуліганства, а відповідальність у такому випадку має наставати за ч. 1 ст. 296 КК України.
Тому колегія суддів вважає обґрунтованими доводи прокурора про виключення з мотивувальної частини вироку кваліфікуючої ознаки «поєднане із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень» підлягають задоволенню.
Отже, дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати на ч. 1 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, що виразилося у пошкодженні чужого майна.
З урахуванням викладеного, оскаржуваний вирок суду підставі п. 2 ч. 1 ст. 408 КПК України підлягає зміні в частині кваліфікації дій ОСОБА_7 .
Керуючись ст. ст. 404 ,407, 408, 419 КПК України, колегія -
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Чернігівської області ОСОБА_6 задовольнити.
Вирок Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 лютого 2018 року, по кримінальному провадженню щодо ОСОБА_7 змінити.
Перекваліфікувати дії ОСОБА_7 з ч. 4 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України, виключивши з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку «поєднане із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень».
ОСОБА_7 визнати винним та призначити показання за ч. 1 ст. 296 КК України - 3 роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покладені обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
В іншій частині зазначений вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до касаційного суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
ОСОБА_4 ОСОБА_2 ОСОБА_3