14 лютого 2019 року
м. Рівне
Справа № 562/4316/18
Провадження № 22-ц/4815/329/19
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Шимківа С.С.,
суддів: - Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.
секретар судового засідання - Тхоревський С.О.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_3,
заінтересовані особи: - державний нотаріус Здолбунівської районної державної
нотаріальної контори Довгалюк Наталія Миколаївна,
-ОСОБА_5,
-ОСОБА_6,
-ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 грудня 2018 року (постановлену у складі судді Кушніра О.Г.) у справі за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: державний нотаріус Здолбунівської районної державної нотаріальної контори Довгалюк Наталія Миколаївна, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
22 листопада 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заява мотивована тим, що 03 листопада 2017 року померла його мати - ОСОБА_8, після смерті якої залишилось спадкове майно у вигляді частини земельної ділянки, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на праві спільної власності, згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серіяНОМЕР_1 від 08 травня 2012 року, площею 10 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що розташована на території Білашівської сільської ради.
При оформленні документів, що підтверджують право на спадщину, державним нотаріусом Здолбунівської районної державної нотаріальної контори йому відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину з тих підстав, що за відсутності домовленості між співвласниками щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває у спільній сумісній власності, у випадку смерті одного із співвласників, нотаріус при вчиненні нотаріальної дії не може самостійно вирішити питання щодо поділу чи визначення частки такої земельної ділянки, оскільки при цьому припиняється право одного із співвласників на земельну ділянку.
Виходячи з того, що правовстановлюючий документ на земельну ділянку, площею 10 га видано на п'ятьох осіб без зазначення частки у спільній власності, що підтверджено державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 08 травня 2012 року та списком співвласників земельної ділянки серіїНОМЕР_3 від 08 травня 2012 року і Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 липня 2013 року та з врахуванням того, що домовленостей між ними про зміну розміру часток не було та немає, тому частки є рівними і становлять по 1/5 кожному.
Оскільки не зазначено розміру частки співвласників земельної ділянки, що унеможливлює видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8, він вимушений звернутися до суду з заявою про встановлення фатку, що має юридичне значення для подальшого оформлення спадкових прав.
Просив суд встановити факт про те, що частки у земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2, що належить на праві спільної приватної власності ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, є рівними та становлять по 1/5 кожному.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 грудня 2018 року заяву ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що спірні правовідносини виникли з приводу права заявника на частину земельної ділянки у порядку спадкування, розмір якої підлягає визначенню за правилами позовного провадження.
28 грудня 2018 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій просив суд скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована незаконністю оскаржуваної ухвали.
Вказує, що у даному випадку відсутній спір про право, а тому заява повинна розглядатися за правилами окремого провадження.
Про відсутність спору між співвласниками ними підтверджено особисто.
Відсутні будь-які спірні правовідносини щодо розміру часток співвласників у спадковому майні.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_9, колегія суддів приходить до висновку про залишення її без задоволення.
Відповідно до п. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку, крім визначених ч.1 ст.315 ЦПК України фактів, можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Зі змісту заяви ОСОБА_3 вбачається, що він фактично просив суд визначити розмір часток співвласників у праві спільної власності.
Відповідно до ст. 370 ЦК України співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом .
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Отже, законодавством передбачено порядок виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, та набуття відповідного права власності на виділене майно, що правильно встановлено місцевим судом.
У п. 2 постанови Пленуму ВСУ "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року № 7 роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
У даному випадку виникнення права на спадкування у ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_8, не залежить від встановлення факту рівності часток співвласників у земельній ділянці, про що він просить у заяві.
Крім того, заявником не надано доказів, що він звертався до нотаріальної контори для отримання, у встановленому порядку, свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8.
Таким чином, місцевим судом правомірно залишено заяву ОСОБА_3 про встанволення факту, що має юридичне значення без розгляду.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Здолбунівського районного суду Рівненської області від 17 грудня 2018 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Повний текст постанови виготовлений 18 лютого 2019 року.
Головуючий-суддя С.С. Шимків
Судді: С.В. Боймиструк
С.О. Гордійчук