П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 лютого 2019 р.м.ОдесаСправа № 521/19496/17
Категорія: 3.7.1 Головуючий в 1 інстанції: Мазун І.А.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 22.10.18
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого - Бітова А.І.
Суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглянута згідно п.1 ч. 1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Департамента патрульної поліції Національної поліції України на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у м. Одеса Хомюка Дмитра Петровича, третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора 1 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції у м. Одеса Хомюка Д.П. (далі - інспектор 1 батальйону 1 роти УПП у м. Одеса Хомюк Д.П.), третя особа Департамент патрульної поліції Національної поліції України (далі - ДПП НП України), про скасування постанови серії ЕАА №206466 від 10 листопада 2017 року про накладення адміністративного стягнення, винесену інспектором 1 батальйону 1 роти УПП у м. Одеса Хомюка Д.П за ч.1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 10 листопада 2017 року він на автомобілі НОМЕР_1, рухався по вулиці Люстдорфська дорога у місті Одеса. Позивача наздогнав автомобіль патрульної поліції, подаючи сигнал зупинитися. Після зупинки співробітник поліції пояснив причину зупинки тим, що ОСОБА_3 порушив вимоги п. 8.5.1. Правил дорожнього руху. На підставі власного переконання, без складання адміністративного протоколу, без роз'яснення йому його прав та повідомлення, що прямо зараз відбувається розгляд адміністративної справи відносно позивача, Інспектор 1 батальйону 1 роти УПП у м. Одеса Хомюк Д.П. сказав, що буде складати постанову відносно ОСОБА_3 На запитання, адресовані Інспектору 1 батальйону 1 роти УПП у м. Одеса Хомюку Д.П., щодо можливостей винесення цієї постанови з урахуванням обставин правопорушення, дорожньої обстановки, з'ясування підстав її складання - наявності доказів, правопорушення та можливості оскарження, Інспектор 1 батальйону 1 роти УПП у м. Одеса Хомюк Д.П., пішов розмовляти по мобільному телефону. На вказані запитання фразою "зі всіма питаннями звертайтеся на Корольова, 5" відповіла інспектор-дівчина, яка не назвалася, однак була у формі працівника УПП м. Одеси та сиділа на місці пасажира на передньому сидінні патрульного "Toyota prius"
Вказана дівчина на підставі його документів через планшет та електронний пристрій роздрукувала постанову серії ЕАА № 206466 про притягнення до адміністративної відповідальності по ч. ст. 122 КУпАП, якою на місті накладено штраф в розмірі 255 грн.
Посилаючись у позовній заяві на вищевикладене, позивач просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 206466 від 10 листопада 2017 року.
Відповідач та третя особа позов не визнали, вказуючи, що 10 листопада 2017 року в ході патрулювання та виконання службових обов'язків Інспектор патрульної поліції роти 1 батальйону № 1 УПП у м. Одесі ДПП капітан поліції Хомюк Д.П., в складі наряду під позивним "Благо - 109", виявив автомобіль "Hyundai Sonata", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням, як пізніше стало відомо, громадянина ОСОБА_3, що рухався з прилеглої території, неподалік будинку № 55-Д по вулиці Люстдорфська дорога в місті Одесі та у темну пору доби, здійснив поворот ліворуч впоперек руху транспорту перетнувши дорожню горизонтальну розмітку "1.3" - яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, які мають чотири і більше смуг руху, чим порушив 8.5.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР), якими визначено, що горизонтальна дорожна розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній чистині або по верху бордюру вигляді ліній.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 22 жовтня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено.
В апеляційній скарзі ДПП НП України ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що в ході розгляду справи про адміністративного правопорушення позивач визнав вину (дана обставина підтверджується на відео №20171111073136000280 зі службової камери) у вчиненні адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПП НП України, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.
Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції.
10 листопада 2017 року постановою серія ЕАА № 206466 ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності, накладено стягнення в вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно вищезазначеної постанови, вбачається, що Інспектор Хомюк Д.П. зупинив водія ОСОБА_3 10 листопада 2017 року о 23.20 год. за адресою вул. Люстдорфська дорога, 55-Д в м. Одесі та звинуватив його в тому, що він здійснив перетин подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки, а саме розворот, чим порушив п. 8.5.1 ПДР.
10 листопада 2017 року о 23.20 год., за тією ж адресою, вул. Люстдорфська дорога, 55-Д в м. Одесі, інспектор Хомюк Д.П. виніс постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. (а.с. 17)
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено обґрунтованості прийнятого ним рішення щодо притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а з досліджених судом доказів не вбачається порушення останнім Правил дорожнього руху України, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.
Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. 62 Конституції України, ст.ст. 2, 6-14, 72-74, 76-78 КАС України, ч.1 ст. 7, 1 ст. 9, ч.1 ст.122, ст. 251 КУпАП, 8.5.1 ПДР.
Відповідно до ч.1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У контексті даної справи це означає, що умовою притягнення позивача до адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення, а саме умисне чи з необережності порушення ОСОБА_3 ПДР України.
Зазначена вище постанова судом повинна бути перевірена на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме, чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Згідно ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судова колегія зазначає, що сама по собі постанова про притягнення особи до відповідальності не може без підтвердження іншими доказами свідчити про встановлення факту порушення апелянтом ПДР України.
У даному випадку, для підтвердження порушення ОСОБА_3 ПДР відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події в підтвердження факту здійснення позивачем перетину подвійної суцільної лінії дорожньої розмітки, а саме розвороту.
Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 (№ рішення 73700340).
Однак належний відеозапис, у якому було б зафіксовано порушення ОСОБА_3 вимог ПДР, відповідачем суду не надано.
Крім того, довід апелянта про визнання вини позивачем (дана обставина підтверджується на відео №20171111073136000280 зі службової камери) у вчиненні адміністративного правопорушення судова колегія не приймає, зважаючи на наступне.
Відповідно ст..251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Також ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ч.1 ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Довід апелянта про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не враховано відеозапис на якому позивачем надано пояснення, в яких він, на думку ДПП НП України, не заперечував вчинення адміністративного правопорушення, оскільки такі пояснення є лише суб'єктивним баченням позивача проїзду ним ділянки дороги та не можуть бути підтвердженням вчинення ним правопорушення.
Таким чином, посилання відеозапис №20171111073136000280 зі службової камери, як на доказ порушення ОСОБА_3 ПДР України є недостатнім, а тому судова колегія вважає його необґрунтованим.
Будь-які інші докази вчинення притягуваним інкримінованого адміністративного правопорушення в матеріалах справи відсутні. ОСОБА_3 заперечує факт вчинення ним інкримінованого оскаржуваною постановою правопорушення.
За таких обставин, судова колегія вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ОСОБА_3
Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325; ч.5 ст. 328 КАС України, судова колегія,
Апеляційну скаргу Департамента патрульної поліції Національної поліції України залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Суддя: Лук'янчук О.В. Ступакова І.Г.