18 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4723/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/4723/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,
27 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ у Полтавській області), в якому просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з 01.01.2018 у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", та відповідно до розрахунку на пенсію Міністерства оборони за вислугу років.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправні дії відповідача в частині перерахунку його пенсії відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких осіб" за вислугою років виходячи із її заниженого розміру - 70% замість 90% грошового забезпечення військовослужбовця.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
30.01.2019 відповідач надав відзив на позов, в якому вказує на правомірність дій ГУ ПФУ в Полтавській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виходячи з 70% розміру грошового забезпечення, тобто відповідно до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції чинній на момент здійснення такого перерахунку (а.с. 70-71).
Позивач правом на подачу відповіді на відзив не скористався.
Суд розглядає дану справу на підставі частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в межах строку, встановленого статтею 263 цього ж Кодексу.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) звільнений у відставку з військової служби у Збройних Силах України 18.08.1990 з посади заступника начальника штабу 105 навчального авіаційного полку Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків імені Ленінського комсомолу у званні майора (а.с. 67), отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", на теперішній час перебуває на обліку у відповідача. Загальна вислуга років станом на момент звільнення складає 35 років (а.с. 29).
19.03.2018 Полтавським обласним військовим комісаріатом на ім'я ОСОБА_1 видано довідку №ФП65196 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій у порядку, визначеному рішенням Кабінету Міністрів України (а.с. 63).
З 01.01.2018 на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103 у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 ГУ ПФУ в Полтавській області було здійснено перерахунок пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років 35) у редакції частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" чинної на час перерахунку пенсії.
07.12.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок його пенсії з 01.01.2018 в розмірі 90% грошового забезпечення (вислуга років 35) у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії (а.с. 69).
Листом від 10.12.2018 №1799/М-03 перший заступник начальника ГУ ПФУ в Полтавській області В.М. Носенко повідомив позивача про те, що під час проведення перерахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" норми законодавства застосовуються в редакції чинній на момент такого перерахунку. З 01.05.2014 по даний час чинною є редакція частини 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення. Тому при проведенні перерахунку починаючи з 01.01.2018 пенсія була встановлена в розмірі 70% від грошового забезпечення (а.с. 68).
Не погодившись з позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з такого.
Як встановлено судом, позивач звільнений у відставку за вислугу років 18.08.1990 наказом головнокомандувача військово-повітряними силами №0835 від 02.07.1990 (а.с. 67), вислуга років в Збройних Силах СРСР становить 35 років.
На момент звільнення позивача зі служби та виходу на пенсію діяло Положення про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей, затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 10.11.1982 № 986, відповідно до якого позивачу призначено пенсію у розмірі 75% грошового забезпечення військовослужбовця, що підтверджується розрахунком на пенсію Міністерства оборони за вислугу років (а.с. 61).
09.04.1992 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (надалі - Закон №2262-ХІІ), який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей.
Оскільки ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у колишніх Збройних Силах СРСР, на нього як військовослужбовця поширюється дія означеного Закону.
Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 13 Закону №2262-XII (в редакції на день прийняття Закону) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2 - 80 процентів (ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ).
Редакція частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, норма якої визначала максимальний відсотковий розмір відповідних сум грошового забезпечення військовослужбовця для обчислення пенсії, змінювалася неодноразово.
Так, у період з 1996 по 2002 роки максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", становив 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, у період з 2002 по 2011 роки - 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VІ від 08.07.2011, який набрав чинності з 01.10.2011, внесено зміни до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, змінено у відсотках розмір грошового забезпечення, максимальний розмір якого, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності з 01.10.2011, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 27.03.2014 №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності в цій частині 01.05.2014, статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено в наступній редакції: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів".
З матеріалів справи суд встановив, що з моменту призначення ОСОБА_1 пенсії в розмірі 75% грошового забезпечення, її розмір змінювався за наслідками перерахунку та обчислювався з грошового забезпечення у відсотку, розмір якого визначався з вислуги років ОСОБА_1 за чинною редакцією Закону №2262-XII.
До моменту здійснення перерахунку на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за останнім перерахунком пенсії, позивач отримував пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення.
Однак, зважаючи на те, що перерахунок пенсії позивача пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, на визначення розміру пенсійних виплат не може поширюватися законодавство, ухвалене після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Позивачу при призначенні пенсії її розмір розрахований виходячи з 75% відсотків грошового забезпечення. Разом з цим, у подальшому пенсія позивача перераховувалася, максимальний відсоток її становив 90% грошового забезпечення.
Таким чином, відповідач фактично визнав за позивачем право на обчислення його пенсії за вислугу років у розмірі 90% грошового забезпечення.
Водночас з 01.01.2018 перерахунок пенсії позивача проведено з урахуванням обмеження розміру грошового забезпечення у 70%.
Проте, на переконання суду, застосування відповідачем норми частини другої статті 13 Закону №2262-XII у редакції, чинній на дату проведення перерахунку, є порушенням приписів частини першої статті 58 Конституції України, оскільки у даному випадку становище позивача погіршилось.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно враховано граничний розмір грошового забезпечення відповідно до норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції, чинній на дату проведення останнього перерахунку пенсії.
З огляду на викладене, перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 належить провести виходячи з 90% грошового забезпечення.
Тож обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження належної ОСОБА_1 пенсії розміром 70% грошового забезпечення та зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату йому пенсії починаючи з 01.01.2018 з урахуванням 90% розміру грошового забезпечення.
Відтак, заявлений позов суд визнає обґрунтованим, у зв'язку з чим такий підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36029, код ЄДРПОУ 13967927) про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) щодо обмеження належної ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії максимальним розміром 70% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 з урахуванням 90% розміру грошового забезпечення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн 80 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 13967927).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.Б. Супрун