Справа № 520/12895/18
Провадження № 2-а/520/36/19
12.02.2019
Київський районний суд м.Одеси у складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Бундєвій Я.І., розглянувши в м.Одесі в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспекторів патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області Літвяк Володимира Володимировича та Петріченко Володимира Олександровича, третя особа Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови, визнання дій протиправними та стягнення шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтовує тим, що 10.09.2018р. відносно нього відповідачем Літвяк складено постанову ВР №214598 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.3 КУпАП з накладенням штрафу 510 грн., за те, що він 9.09.2018р. о 17 годині 45 хвилині в м.Одеса по вул.Азарова,1 здійснив стоянку ам Фольксваген Поло дн НОМЕР_1 на відстані менше 3м від суцільної лінії дорожньої розмітки, чим суттєво заважав іншим учасникам дорожнього руху, тобто, порушив п.15.10а ПДР. Також зазначив, що автомобіль було евакуйовано згідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, від 9.09.2018р., що було складний відповідачем Петріченко.
Зазначив, що керував автомобілем не він, а інша особа. Вважаючи цю постанову незаконною, просив суд її скасувати та визнати протиправними дії інспектора Петріченко та стягнути на його користь моральну шкоду 2388 грн. та моральну 5000 грн. Незгода з постановою вмотивована тим, що він не порушував ПДР.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити.
Відповідачі до суду не прибули, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи до суду не прибув, просив у задоволенні позову відмовити, подав відзив у якому заперечував проти позову.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 62 Конституції України визначає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як встановлено судом відповідачем Літвяк відносно позивача складено постанову ВР №214598 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.3 КУпАП з накладенням штрафу 510 грн., за те, що він 9.09.2018р. о 17 годині 45 хвилині в м.Одеса по вул.Азарова,1 здійснив стоянку ам Фольксваген Поло дн НОМЕР_1 на відстані менше 3м від суцільної лінії дорожньої розмітки, чим суттєво заважав іншим учасникам дорожнього руху, тобто, порушив п.15.10а ПДР.
Крім того 9.09.2018р. зазначений автомобіль було тимчасового затримано, згідно акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, що було складно відповідачем Петріченко.
Відповідно до пункту 15.10 Правил дорожнього руху стоянка забороняється:
а) у місцях, де заборонена зупинка;
б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками);
в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м;
г) ближче 50 м від залізничних переїздів;
ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху;
д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів;
е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства;
є) на газонах.
Стаття 123 ч.3 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Притягнення до адміністративної відповідальності за порушення на транспорті, врегульовані главою 10 розділу ІІ КУпАП, а провадження у справах про адміністративні правопорушення проводиться у відповідності до вимог, визначених у розділі ІV КпАП України. Вимоги, стосовно дій працівників поліції при виявленні адміністративного правопорушення визначені, окрім КУпАП, у Законі України « Про національну поліцію» та «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395.
У відповідності до вимог частин другої та четвертої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Частина п'ята вищенаведеної статті також передбачає, що у випадках притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, протокол не складається і у тому разі, коли особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.
Відповідно до частини четвертої розділу першого «Інструкції» у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Пунктом п'ятим першого розділу «Інструкції» передбачено, що поліцейські складають протоколи виключно про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122,статтями 122-2,122-4,122-5, частинами другою і третьою статті 123,статтею 124, частиною четвертою статті 127,статтями 127-1,130,139, частиною четвертою статті 140,188-28КУпАП.
Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства, доведення факту неправомірності дій позивача покладається на відповідача.
Отже враховуючи, що відповідачем доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122ч.3 КУпАП, не надано, а можливість збирання нових доказів після ухвалення постанови що оскаржується, вичерпана, приймаючи до уваги приписи ст.77 КАС України, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі ст.286 ч.3 п.3 КАС України - закриттю.
Щодо інших позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст.286 ч.3 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що місцевий районний суд, як адміністративний, при розгляді даної справи за нормою ст.286 ч.3 КАС України не має повноважень на прийняття інших рішень, ніж передбачено цією статтею, то у задоволенні позову частині визнання дій відповідача Петріченко щодо складання протоколу про тимчасове затримання транспортного засобу, стягнення матеріальної та моральної шкоди слід відмовити.
Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255,286КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову серії ВР №214598 від 10.09.2018р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.3 КпАП України та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Київський районний суд м.Одеси шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятий апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бескровний Я. В.