Справа № 372/4101/18
Провадження № 2-644/19
08 лютого 2019 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кравченка М.В.
при секретарі Буту А.Є.,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Київській області, Обухівської міської ради Київської області про скасування арешту,
Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить зняти безпідставно накладений арешт та обтяження заборони відчуження під № 10712682 від 27.10.2014 року, № 10712461 від 27.10.2014 року, № 7468293 від 27.10.2014 року, з належного їй майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки, розташованої в межах м. Обухів Київської області з кадастровим номером НОМЕР_3.
В обґрунтування позову зазначила, вона є власником майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки, розташованої в межах м. Обухів Київської області з кадастровим номером НОМЕР_3. Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з Реєстру прав власності на нерухоме майно виданого Обухівським міськрайонним ВДВС ГТ УЮ у Київській області встановлено обтяження на все належне її майно, підставою для виникнення обтяження стала постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 43851113 від 01.08.2014 року, яка винесена на підставі виконавчого листа № 2-2078/177, який виданий 09.04.2013 року Обухівським районним судом Київської області відносно боржника ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1. Вказана постанова була направлена для виконання до Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області та при внесенні відомостей державними реєстраторами помилково було внесено до єдиного реєстру обтяжень все майно, яке належить їй, а не ОСОБА_3. В подальшому, Реєстраційну службу Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області припинено, як юридичну особу 09.09.2016 року, тому вона просить скасувати помилково накладений арешт на належне її майно.
22.12.2018 року винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкритому провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.
24.01.2019 року винесено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові. Просила скасувати арешт накладений на належне їй майно.
Представник відповідача виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи без участі представника, проти позову не заперечив.
Представник відповідача Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, щодо позову поклався на розсуд суду. Крім того, подав суду для огляду в судовому засіданні оригінал виконавчого провадження № 92/8/16.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки, розташованої в межах м. Обухів Київської області з кадастровим номером НОМЕР_3 за реєстраційними номерами обтяжень під № 10712682 від 27.10.2014 року, № 10712461 від 27.10.2014 року, № 7468293 від 27.10.2014 року накладено арешт державними реєстраторами Реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції Київської області.
Позивач є власником спірного майна, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки, розташованої в межах м. Обухів Київської області з кадастровим номером НОМЕР_3., що підтверджується копіями договорів дарування, копіями витягів з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копією державного акту на право власності на земельну ділянку.
Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Відповідно ч. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу, який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Згідно із ч. 5 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», у незавершеному виконавчому провадженні арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Виходячи з викладеного вище, на час звернення з заявою до суду за наявності арешту (обтяження) накладеного на майно порушується право приватної власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному об'ємі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи викладене суд вважає звернення позивача правомірним, відповідач переконливих заперечень на позов не подавав, доводи позивача не спростував, наявність правових підстав продовження існування арешту майна не довів.
Таким чином, під час судового розгляду встановлено порушення прав та законних інтересів позивача як власника майна, які підлягають судовому захисту.
Поряд із тим, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав та інтересів суд вважає неналежним, оскільки він не ґрунтується на законі, а в судовому засіданні позивач також не зміг конкретизувати правові підстави позову та обґрунтувати співвіднесення сформульованих ним вимог в частині способу захисту із будь-якою нормою права, посилаючись на власну правову необізнаність.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Згідно ч.2 ст.14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Судом не встановлено наявність правових підстав для покладення в судовому порядку на відповідача виконання обов'язку вчинити дії, передбачені позовними вимогами, зокрема вилучити запис про обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та погасити запис про арешт нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який є архівним додатком Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідач не є державним реєстратором, задоволення позовних вимог у пред'явленій суду редакції суд вважає неможливим.
Поряд із тим, слід врахувати правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13, згідно якої вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту. Саме до цього зводяться роз'яснення, надані Пленумом Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року № 6 в редакції від 30 червня 1978 року № 5.
За таких обставин, суд вважає, що слід обрати інший належний спосіб захисту порушених прав та законних інтересів позивача, який ґрунтується на законі та є достатнім для відновлення порушеного права, а саме слід звільнити з-під арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 43851113 від 01.08.2014 року, яка винесена на підставі виконавчого листа № 2-2078/11 виданого 09.04.2013 року Обухівським районним судом Київської області, яке належить на праві власності позивачу ОСОБА_1, а саме: квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки, розташованої в межах м. Обухів Київської області з кадастровим номером НОМЕР_3 (запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційні номери обтяження № 10712682, 10712461, 7468293 від 27.10.2014 року)
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позов є законним і обґрунтованим, але підлягає частковому задоволенню шляхом обрання належного способу захисту прав та інтересів позивача у передбачений законом спосіб.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 76, 259, 264-265, 268, 273, 365 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 319 Цивільного кодексу України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
Позов задовольнити частково.
Звільнити з-під арешту, накладеного постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Обухівського районного управління юстиції Київської області від 01 серпня 2014 року відносно боржника ОСОБА_3, нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), а саме квартиру АДРЕСА_1, садовий будинок АДРЕСА_2, земельну ділянку в місті Обухові Київської області з кадастровим номером НОМЕР_3 (записи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційні номери обтяження 10712682, 10712461, 7468293 від 27.10.2014 року).
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 18 лютого 2019 року.
Суддя М.В.Кравченко