копія
26 грудня 2018 року Справа № 160/8610/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у спрощеному провадженні (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного звернувся ОСОБА_2 із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення йому пенсійних виплат починаючи з 01.09.2018 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки виплати, починаючи з 01.09.2018.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області без будь-яких фактичних та правових підстав було визнано позивача внутрішньо переміщеною особою та припинено виплату йому пенсії. Позивач зазначає, що не має статусу внутрішньо переміщеної особи, таким чином відповідач вийшов за межі власних повноважень та порушив права позивача на отримання гарантованого Конституцією України грошового забезпечення у вигляді пенсії.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/8610/18. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні.
17 грудня 2018 року відповідачем до суду наданий відзив, в якому пенсійний орган вказав, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком з 01.01.2018 на підставі електронної пенсійної справи. Починаючи з 01.09.2018 виплату пенсії ОСОБА_2 було призупинено. Згідно довідки Управління соціального захисту населення Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 12.04.2017 року, тобто після початку АТО та набрання чинності Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Позивач відповідає критеріям внутрішньо перемішеної особи, які наведені у статті 1 зазначеного Закону, оскільки на момент виникнення вказаних обставин позивач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, тому є всі підстави для взяття ОСОБА_2 на облік як внутрішньо переміщеної особи. Таким чином, виплату пенсії позивачу може бути поновлено лише після взяття його на облік як внутрішньо переміщеної особи.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі електронної пенсійної справи.
Як видно з матеріалів справи, виплату ОСОБА_2 пенсії відповідачем було припинено з 01.09.2018 року. Підставою для зупинення виплати пенсії стало те, що на думку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивач є внутрішньо переміщеною особою, повинен пройти відповідну реєстрацію та отримати статус такої особи, лише після чого можливо поновити виплату йому пенсії, про це відповідач зазначав у своєму відзиві на позовну заяву та у листі від 11.10.2018 №623/02.34-21, наданому на звернення позивача.
Надаючи правову оцінку обставинам справи суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 12.04.2017 року, що підтверджується відповідною відміткою Великомихайлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, яка міститься в паспорті позивача серії НОМЕР_1, виданого Гірницьким РВ УМВС України в м. Макіївці 03.12.1998.
Позивач зазначає, що виїхав на постійне місце проживання до АДРЕСА_1, на обліку як внутрішньо переміщена особа не перебуває, на підтвердження чого надав довідку від 03.102.108 №2670 Управління соціального захисту населення Покровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області.
В преамбулі Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», на положення якого посилається відповідач в обґрунтування правомірності зупинення виплати пенсії ОСОБА_2, зазначено, що цей закон встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
З наведеного видно, що дії відповідача по зупиненню виплати пенсії позивачу з посиланням на положення наведеного закону суперечать меті його прийняття - встановлення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Окрім того, згідно частини 1 статті 1 Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
У відповідності до ч. 1 та ч. 3 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до ч.1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.
Як визначено п. 2 ч. 8 ст. 11 цього ж закону органом, що здійснюють взяття на облік внутрішньо переміщеної особи в порядку, встановленому статтею 4 цього Закону є місцеві державні адміністрації.
Отже, з наведеного видно, що положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» не визначають орган пенсійного фонду як орган, що здійснює взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509.
Згідно пунктів 1 та 2 Порядку довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Мінсоцполітики, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).
З наведеного видно, що визнання особи внутрішньо переміщеною відбувається лише на підставі її заяви. Отже подання такої заяви обумовлено наявністю у особи, що звертається до відповідних органів зацікавленості у визнанні її внутрішньо переміщеною, що передбачає наявність відповідного волевиявлення особи на це.
Як саме звернення особи, так і внесення її до реєстру внутрішньо перемішених осіб не може бути здійснено за вказівкою органів державної влади, в тому числі і органів пенсійного фонду.
Повноваження Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області визначені Положенням про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2.
Згідно п. 2 Положення Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд зазначає, що ставлячи ОСОБА_2 умовою для поновлення виплати пенсії постановлення його на облік як внутрішньо переміщеної особи, відповідач вийшов за межі власних повноважень.
З матеріалів справи видно, що взяття позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на обік обумовлено реєстрацією ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 з 12.04.2017 року - зміною місця проживання.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні є вільними у виборі місця проживання, що гарантується статтею 33 Конституції України.
Статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Також ст. 46 Конституції України гарантується право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Підстави для припинення виплати пенсії визначені в ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, відповідно до частини першої наведеної статті виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідачем не надано суду доказів наявності обставин, передбачених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для зупинення виплати пенсії ОСОБА_2.
Згідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Суд також враховує, що відповідачем не надано суду рішення про припинення виплати пенсії позивачу, наявність якого є умовою для зупинення виплати пенсії за приписами статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного, суд доходить висновку про те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області по припиненню пенсійних виплат ОСОБА_2 починаючи з 01.09.2018 є протиправним, вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки виплати, починаючи з 01.09.2018.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 194, 242 - 246, 250, 255, 257, 261, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.к.НОМЕР_2) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427) про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення пенсійних виплат ОСОБА_2 починаючи з 01.09.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_2 пенсії та здійснити виплату заборгованості за час затримки виплати починаючи з 01.09.2018.
Стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири ) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено 26 грудня 2018 року.
Суддя (підпис) В.М. Олійник
Рішення не набрало законної сили
26 грудня 2018 року.
Суддя В.М. Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя В.М. Олійник