Справа № 473/401/19
іменем України
"15" лютого 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -
29.01.2019 року представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які є спадкоємцями за законом першої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька ОСОБА_5 - ОСОБА_6 - звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, яка є власником 12/25 частин житлового будинку АДРЕСА_1 (далі-відповідач), про визнання права власності за кожним в рівних частках (по 13/75) в порядку спадкування за законом на земельну ділянку площею 0,0327 га, що призначена для обслуговування житлового будинку та яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 і належала спадкодавцю ОСОБА_5 та відповідачу ОСОБА_4 на праві спільної сумісної власності на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії МК бн. виданого 27.02.1994 року на підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради №38 від 13.02.1994 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивачів зазначав, що позивачі прийняли спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька ОСОБА_5 шляхом подання заяви про прийняття спадщини протягом шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини.
Посилаючись на те, що позивачі оформити спадщину в нотаріальному порядку не можуть через відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, оскільки в правовстановлюючому документі на земельну ділянку відсутня визначена частка земельної ділянки, що належала спадкодавцю ОСОБА_5 і співвласнику житлового будинку, що перебував у спільній частковій власності та з наданого оригіналу правовстановлюючого документу неможливо встановити кому він виданий (із двох зазначених), представник позивачів просив позов задовольнити.
В судове засідання представник позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_6 - не з'явилася, суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності та про підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, суду надала заяву про визнання позову, розгляд справи за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5 - батько позивачів,що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Позивачі - діти померлого - є згідно зі статтею 1261 ЦК України спадкоємцями за законом першої черги, родинні відносини з спадкодавцем підтверджені копіями свідоцтва про народження позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, копіями свідоцтв про укладення шлюбу позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
Позивачі прийняли спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини протягом шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини.
Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі земельну ділянку, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.
До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом.
Як слідує із Державного акту на право приватної власності на землю серії МК бн, виданого 27.02.1994 року на підставі рішення виконавчого комітету Вознесенської міської ради №38 від 13.02.1994 року ОСОБА_5 ОСОБА_4 їм належить земельна ділянка площею 0,0327 га, що призначена для обслуговування житлового будинку та яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, відповідно їм належить 13/25 та 12/25 часток в цьому житловому будинку.
У відповідності з п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" частка учасника спільної сумісної власності визначається при відкритті після нього спадщини.
Згідно з п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" при визначенні частки спільної земельної ділянки, право на користування якою мають особи, слід виходити з розміру їх часток у будинку, господарських будівель та споруд на час виникнення спільної сумісної власності.
Таким чином, за життя спадкодавець набув право власності на земельну ділянку і тому спадкоємці також набувають право власності в порядку спадкування в рівних частках в судовому порядку, а не в нотаріальному порядку, через незазначення в правовстановлюючому документі - Державному акті на право приватної власності на землю серії МК бн виданому 27.02.1994 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4 належності земельної ділянки з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, який належить їм на праві спільної часткової власності, пропорційно часткам визначеним у правовстановлюючому документі на нерухоме майно відповідно до ст. 30 ЗК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 кожною в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 право власності на 13/75 часток на земельної ділянки площею 0,0327 га, що призначена для обслуговування житлового будинку та яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в Миколаївський апеляційний суд через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Суддя: О.Є. Старжинська