Ухвала від 02.01.2019 по справі 357/14488/18

Справа № 357/14488/18

2-н/357/177/19

Категорія 6

УХВАЛА

02 січня 2019 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цукуров В.П.,

розглянувши заяву Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води з ОСОБА_1,-

ВСТАНОВИВ:

Стягувач Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу, посилаючись на наявність у боржника ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води в сумі 8861,65 грн.

З довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління Державної міграційної служби України в Київській області про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника, відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України, вбачається, що боржник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, знятий з реєстрації 12.07.2016 року, як померлий.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 цього Кодексу, а саме відповідно до п. 6 ч.1 ст. 186 ЦПК України, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що слід відмовити Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.

Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 164, ч. 9 ст. 165, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Комунальному підприємству Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води.

Роз'яснити стягувачу, що відповідно до положень ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у прийнятті заяви не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

СуддяОСОБА_2

Попередній документ
79870160
Наступний документ
79870162
Інформація про рішення:
№ рішення: 79870161
№ справи: 357/14488/18
Дата рішення: 02.01.2019
Дата публікації: 20.02.2019
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Наказне провадження; Розгляд прийнятих заяв про видачу судового наказу; на вимогу, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі