13 лютого 2019 року Справа № 280/4560/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр» про стягнення податкового боргу,
30 жовтня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у м. Києві (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача податковий борг в загальному розмірі 5 917 382,81 грн.
Ухвалою суду від 05.11.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху. 30.11.2018 позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою суду від 03.12.2018 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 27.12.2018.
Ухвалою суду від 27.12.2018 підготовче засідання відкладено на 13.02.2019.
Ухвалою суду від 13.02.2019 задоволено заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 13.02.2019.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на те, що відповідачем у добровільному порядку не виконуються грошові зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, у зв'язку з чим за позивачем, станом на момент розгляду справи в суді, рахується податковий борг в розмірі 5 842 554,46 грн. Вказує, що позивачу у встановленому порядку направлялась податкова вимога, проте, сума податкового боргу на даний час залишається не сплаченою, що зумовило звернення з даним позовом до суду.
В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного пристрою, відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось.
З матеріалів справи встановлено, що з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 5 842 554,46 грн., виник з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідачем на виконання приписів чинного законодавства України до контролюючого органу подано податкові декларації з орендної плати з юридичних осіб, а саме:
податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2018 рік, в якій відповідачем самостійно визначено річну суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 1 805 470,97 грн.;
податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2017 рік, в якій відповідачем самостійно визначено річну суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 1 805 471,21 грн.;
податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, в якій відповідачем самостійно визначено річну суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 2 572 030,32 грн.;
податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік, в якій відповідачем самостійно визначено річну суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 1 188 607,68 грн.
Також, судом встановлено, що контролюючим органом по відношенню до ТОВ «Автомобільний центр» приймались податкові повідомлення - рішення, якими позивачу було визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, а саме:
податкове повідомлення - рішення від 07.02.2017 №0002141203, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 4800,00 грн.;
податкове повідомлення - рішення від 29.09.2015 №0014961504 - 8859,00 грн.;
податкове повідомлення - рішення від 12.03.2016 №0025091203 - 2000,00 грн.;
Крім того, судом встановлено, що за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань, на підставі приписів статті 129 Податкового кодексу України, відповідачу була нарахована пеня в розмірі 71988,27 грн.
Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Пунктом 287.3 ст.287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно п.56.11 ст.56 ПК України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
У відповідності до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.58.2 ст.58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень - рішень, якими визначено грошове зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, матеріали адміністративної справи не містять.
Позивачем у встановлені строки не сплачено суму зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 5 842 554,46 грн., що підтверджується відомостями інтегрованої картки платника податків (а.с.93-97).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сума грошового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 5 842 554,46 грн., є узгодженою та у встановлений законом строк не сплачена.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Згідно п.95.4 ст.95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачу у встановленому порядку засобами поштового зв'язку було направлено податкову вимогу від 07.05.2012 №689, яка отримана уповноваженою особою 27.07.2012 (а.с.22). Оскільки вимога не була відкликана в порядку ст.60 Податкового кодексу України, контролюючий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.
На момент розгляду справи в суді, податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 5 842 554,46 грн., відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 5 842 554,46 грн., та наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до приписів п.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин сплачена позивачем сума судового збору з відповідача не стягується, оскільки позивачем виступає суб'єкт владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр» (69035, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, 11, код ЄДРПОУ 31669236) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з рахунків платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр», у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 5 842 554,46 грн. (п'ять мільйонів вісімсот сорок дві тисячі п'ятсот п'ятдесят чотири гривні 46 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.02.2019.
Суддя І.В. Новікова