18 грудня 2018 року Справа № 160/7402/18
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін по справі у судове засідання, поданого в адміністративній справі №160/7402/18 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказів,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної екологічної інспекції України, у якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Державної екологічної інспекції україни №172 від 17.09.2018 року "Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1.";
визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Державної екологічної інспекції україни №173 від 17.09.2018 року "Про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1.";
визнати протиправним та скасувати наказ в.о. голови Державної екологічної інспекції україни №309-О від 21.09.2018 року "Про відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків".
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/7402/18.
Ухвалою суду від 06.11.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі №160/7402/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.
Крім того, даною ухвалою суд задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи та ухвалив залучити до участі в адміністративній справі №160/7402/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Державної екологічної інспекції України.
10.12.2018р. засобами електронного зв'язку до суду надійшло від уповноваженого за довіреністю представника позивача - ОСОБА_2 клопотання щодо призначення розгляду адміністративної справи №160/7402/18 на загальних підставах з повідомленням сторін у судове засідання із постановленням відповідної письмової ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Таким чином, розгляд вищезазначеного клопотання представника позивача за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні, при вирішенні якої суд виходить з наступного.
Форми адміністративного судочинства визначені у статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч.2 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України - спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" .
У відповідності до ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:
1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;
2) оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;
3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;
4) припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;
5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;
6) оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;
8) типові справи;
9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;
10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;
11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України - за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частинами 2 та 3 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Так, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин - є адміністративною справою незначної складності (малозначною справою).
Згідно із ч. 4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України - суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зазначає, що згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі, але не виключно, надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення з приводу заявлених позовних вимог, а також докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Представником позивача у клопотанні не обґрунтована потреба розгляду даної справи саме в порядку загального провадження, а також не зазначено які саме обставини підлягають встановленню під час судового розгляду та чому суд не може їх встановити у письмовому провадженні.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, обсяг та характер доказів у справі, склад учасників процесу, а також недоведеність аргументів заявника жодними доказами, суд доходить до висновку, що клопотання представника позивача про розгляд справи №160/7402/18 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін по справі у судове засідання - задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 12, 166, 241, 243, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи №160/7402/18 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін по справі у судове засідання - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи, а також представнику позивача.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.А. Барановський