Київський апеляційний суд
12 лютого 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М. за участю ОСОБА_2 - особи, щодо якої винесено постанову, захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Запоріжжя, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,
на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року,
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17.01.2019 року на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 31 грудня 2018 року о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_2, керуючи автомобілем “Suzuki”д/н НОМЕР_2 по пр-ту Голосіївському,114 в м. Києві, всупереч вимогам п.п.2.3 "б", 11.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) виїхала на призначений для зустрічного руху бік дороги, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем “Fiat” д/н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4, що спричинило пошкодження вказаних транспортних засобів.
Крім того, за викладених обставин ОСОБА_2, яка керувала транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовилася, чим порушила вимоги п.2.5 ПДР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не оспорює висновки суду про свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Разом з тим, вважає постанову в частині визнання її винуватою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, незаконною та необґрунтованою і просить її скасувати.
Справа № 33/824/992/2019 Постанова винесена суддею Дідиком М.В.
Категорія: ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про серію, номер, повну назву приладу, з використанням якого їй пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, що свідчить про недотримання поліцейським вимог ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735. Крім того, їй не було роз'яснено в повному обсязі її права.
Також суд не врахував, що вона пройшла огляд на стан сп'яніння, що підтверджується відповідним висновком, а тому висновки суду про відмову від огляду не відповідають фактичним обставинам справи. Безпідставно, на думку ОСОБА_2, суд відкинув й інші її доводи про істотні порушення, допущені поліцейським, які в своїй сукупності ставлять під сумнів допустимість та достовірність доказів у справі.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, стверджуючи про те, що ОСОБА_2 знаходилася в стані шоку після ДТП, у неї вдома була хвора дитина, однак після оформлення матеріалів справи і надання дитині допомоги вона самостійно звернулася до Київської міської наркологічної клінічної лікарні "Соціотерапія", і ознак сп'яніння у неї виявлено не було; вивчивши матеріали справи, опитавши свідка ОСОБА_4 та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчинених правопорушень, дав належну оцінку доказам і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, зафіксовані в: протоколах про адміністративне правопорушення, в яких детально викладено суть порушень, вчинених ОСОБА_2, про що зазначено раніше; схемі місця ДТП, поясненнях свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5, у присутності яких ОСОБА_2 відмовилася від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а також поясненнях свідка ОСОБА_4 про обставини пригоди; записі нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому зафіксована відмова ОСОБА_2 проїхати разом з поліцейськими до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що вона пояснювала тим, що в стані сп'яніння не перебуває, і вдома знаходиться хвора дитина.
Оскільки вказані докази об'єктивно узгоджуються між собою, їх правильно покладено в обґрунтування висновків суду.
В судовому засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_4 пояснив, що після ДТП у нього виникла підозра щодо перебування ОСОБА_2 під впливом певних речовин, оскільки у неї була млява мова, вона питала, на якій вулиці знаходиться, хоча пригода сталася на пр-ті Голосіївському, де вона проживає, неподалік її будинку. Також свідок підтвердив, що в його присутності ОСОБА_2 відмовилася проїхати до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння.
Не спростовують таких висновків і пояснення порушника та доводи її апеляційної скарги.
Згідно з ч.6 ст.266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура направлення поліцейськими водія для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103. На виконання вказаної постанови Кабінету Міністрів України з метою створення нормативно-правового підґрунтя діяльності патрульної поліції та закладів охорони здоров'я наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 була затверджена Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції(далі - Інструкція).
Згідно з п.12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно з п.7 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Оскільки цими нормами передбачено огляд водія на стан наркотичного сп'яніння виключно лікарем у закладі охорони здоров'я з обов'язковим відібранням зразків біологічного середовища для лабораторного дослідження, і пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 з використанням спеціальних технічних засобів ніхто і не пропонував, посилання в апеляційній скарзі на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, оскільки він не містить дані про серію, номер, повну назву приладу, з використанням якого їй пропонували пройти огляд, є надуманими.
Крім того, у відповідності з вимогами ч.ч.3, 4 ст.266 КУпАП, п.9 розділу ІІ Інструкції огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, який з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 012917 від 05.01.2018 року, у ОСОБА_2, яка самостійно звернулася до закладу охорони здоров'я о 17 годині 05 хвилин 31.12.2018 року, ознак сп'яніння виявлено не було (а.с.10).
Суддя місцевого суду дав належну оцінку цьому доказу і правильно не взяв його до уваги, оскільки всупереч вимогам ч.4 ст.266 КУпАП огляд було проведено більше ніж через дві години з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 відмовилася їхати до вказаного закладу охорони здоров'я у супроводі працівників поліції, а іншого порядку не передбачено, зазначена довідка не спростовує висновків суду про відмову від проходження огляду відповідно до встановленого порядку. ОСОБА_2 не навела переконливих доводів, що їй перешкодило поїхати до закладу охорони здоров'я з поліцейськими, самостійно звернувшись до відповідного закладу того ж дня.
Протоколи про адміністративне правопорушення складені у відповідності з вимогами ст.256 КУпАП. Бланк протоколу про адміністративне правопорушення, який є додатком до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, містить одну графу і про роз'яснення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, її прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, і про повідомлення про розгляд справи. І підпис ОСОБА_2 спростовує доводи в апеляційній скарзі про те, що їй не роз'яснювалися відповідні права.
Таким чином винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_2 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкціям відповідних норм. Також правильно застосовано положення ст.36 КУпАП при визначенні виду та розміру стягнення за вчинення кількох адміністративних правопорушень.
Таким чином постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 січня 2019 року, якою на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 /шестисот/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 /десять тисяч двісті/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн