Апеляційне провадження № 22-ц/824/3333/2019 Головуючий у 1 інстанції - Борець Є.О.
Унікальний номер справи № 359/4055/18 Доповідач - Андрієнко А.М.
14 лютого 2019 року Київський апеляційний суд в складі:
Судді - доповідача: Андрієнко А.М.
Суддів: Соколової В.В.
ПоліщукН.В.
При секретарі Дроздовій Ж.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Бориспільської міської ради Київської області Волошиної Юлії Геннадіївни на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Бориспільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання права оренди земельної ділянки,
У травні 2018 року позивач ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до відповідача Бориспільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання права оренди земельної ділянки.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 11 листопада 2005 року мати позивача ОСОБА_5 уклала з Бориспільською міською радою договір оренди землі, за умовами якого Бориспільська міська рада надала, а ФОП ОСОБА_5 прийняла в платне користування строком на 25 років земельну ділянку площею 0,0176 га з цільовим призначенням - для розміщення існуючої забудови в АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла. За життя ОСОБА_5 заповіту не склала, у зв'язку з чим, спадкування здійснювалось за законом. Позивач ОСОБА_4 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та набула право на оренду земельної ділянки у вигляді строкового платного користування земельною ділянкою площею 0,0176 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням - для розміщення існуючої забудови в м. Бориспіль, по вулиці Київський шлях, в районі будинку № 90.
Проте, рішенням Бориспільської міської ради №854-11-VI від 21 червня 2011 року договір оренди земельної ділянки, укладений 11 листопада 2005 року між міською радою та ФОП ОСОБА_5, був припинений.
У зв'язку з тим, що даним рішенням було порушено право позивача на оренду земельної ділянки, ОСОБА_4, з урахуванням уточнень, просила визнати протиправним та скасувати рішення Бориспільської міської ради №854-11-VI від 21 червня 2011 року, а також визнати за нею право строкового платного користування земельною ділянкою площею 0,0176 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням - для розміщення існуючої забудови в АДРЕСА_1, що виникло на підставі договору оренди, укладеного 11 листопада 2005 року між Бориспільською міською радою та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Савицькою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за №5389.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2018 року позов ОСОБА_4 до Бориспільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання права оренди земельної ділянки - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Бориспільської міської ради №854-11-VI від 21 червня 2011 року.
Визнано за ОСОБА_4 право строкового платного користування земельною ділянкою площею 0,0176 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням - для розміщення існуючої забудови в АДРЕСА_1, що виникло на підставі договору оренди, укладеного 11 листопада 2005 року між Бориспільською міською радою та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Савицькою ТетяноюВалентинівною та зареєстрованого в реєстрі за №5389.
Не погоджуючись із рішенням суду, представник Бориспільської міської ради Київської області Волошина Ю.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що рішення було постановлено з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи.
На обґрунтування апеляційної скарги вказує, що місцевим судом не взято до уваги порушення позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом. Посилання Позивача про необізнаність в існуванні оскаржуваного рішення не відповідає дійсності і спростовується листуванням, яке велось з моменту прийняття спірного рішення.
Окрім цього, судом не взято до уваги та не надано належної оцінки тому, що позивачем обраний не вірний спосіб захисту своїх прав, оскільки позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання.
Зазначає, що на сьогодні на спірній земельній ділянці відсутній об'єкт нерухомого майна, зареєстрований належним чином, що встановлено рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31.07.2017 року у справі № 359/ 8930/16-ц, яке ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17.10.2017 року залишено без змін.
Вказана земельна ділянка вільна від забудови та передається в оренду на умовах конкурсу.
Представник апелянта в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що право оренди земельної ділянки ввійшло до складу спадщини, що відкрилась після смерті матері позивача, а відтак, рішення Бориспільської міської ради про припинення договору оренди землі передчасне та протиправне, оскільки порушує спадкові права позивача.
Вказаний висновок суду є законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; отримувати продукцію і доходи.
Згідно статті 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно статті 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
За змістом статті 7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців.
Судом установлено, що 11 листопада 2005 року ФОП ОСОБА_5 уклала з Бориспільською міською радою договір оренди землі, за яким Бориспільська міська рада надала, а ФОП ОСОБА_5 прийняла в платне користування строком на 25 років земельну ділянку площею 0,0176 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для розміщення існуючої забудови в АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 24 вересня 2010 року).
Судом установлено, що згідно договору оренди землі, укладеного 11 листопада 2005 року між Бориспільською міською радою та ОСОБА_5, не міститься заборона переходу права на оренду в порядку спадкування.
Відповідно до абз.2 п.33 цього ж договору право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.
Як убачається зі спадкового реєстру, за життя ОСОБА_5 заповіту не склала. Спадкоємцями першої черги за законом були дочка ОСОБА_4 та мати померлої ОСОБА_7 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 11 липня 1967 року, витяги з актових записів про шлюб з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00008915980 та №00008916064 від 6 квітня 2011 року, свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 від 14 березня 1984 року та свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 від 31 липня 2005 року).
01 жовтня 2010 року позивач ОСОБА_4 звернулась до Бориспільської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тобто у встановленому порядку прийняла спадщину, що відкрилась після смерті її матері ОСОБА_5
02 лютого 2011 року ОСОБА_7 подала до Бориспільської міської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини на користь онуки ОСОБА_4
22 червня 2011 року державний нотаріус Бориспільської міської державної нотаріальної контори видав позивачу ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за законом на право оренди земельної ділянки.
Однак, рішенням Бориспільської міської ради №854-11-VI від 21 червня 2011 року договір оренди землі, укладений між цим органом місцевого самоврядування та ФОП ОСОБА_5, був припинений.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом частини першої статті 7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та цього Закону.
Отже, якщо умовами договору оренди земельної ділянки, укладеного сторонами, не передбачена заборона переходу права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці орендаря (фізичної особи - підприємця) після смерті останнього мають право успадкувати право на оренду земельної ділянки, яка є предметом цього договору.
При цьому, відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, у тому числі, в разі смерті фізичної особи - орендаря та відмови осіб, зазначених у статті 7цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки.
З договору оренди земельної ділянки від 11 листопада 2005 року, укладеного між Бориспільською міською радою та ФОП ОСОБА_5, убачається, що він не містить заборони переходу права на оренду в порядку спадкування (п. 33 Договору).
Доказів того, що спадкоємець ОСОБА_4, позивач по справі, ухиляється від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки, представники Бориспільської міської ради не надали, а тому підстав для припинення договору від 11.11.2005 року не вбачається.
Рішення Бориспільської міської ради №854-11-VI від 21 червня 2011 року, яким договір оренди землі, укладений між цим органом місцевого самоврядування та ФОП ОСОБА_5, був припинений не відповідає вимогам закону, а також умовам самого договору, а тому правомірно скасоване судом першої інстанції.
За таких обставин, право оренди земельної ділянки площею 0,0176 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для розміщення існуючої забудови в АДРЕСА_1 ввійшло до складу спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5
У зв'язку з чим, ОСОБА_4 набула право строкового платного користування земельною ділянкою площею 0,0176 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для розміщення існуючої забудови в АДРЕСА_1, що виникло на підставі договору оренди, укладеного 11 листопада 2005 року між Бориспільською міською радою та ОСОБА_5, посвідченого приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Савицькою Т.В. та зареєстрованого в реєстрі за №5389.
Доводи представника відповідача про сплив позовної давності не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Бориспільська міська рада не надала достовірних доказів того, коли позивачу стало відомо про рішення Бориспільської міської ради про припинення договору оренди, дані про те, що позивач отримувала листи, які їй направлялися відповідачем, у матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів також не погоджується із доводами апелянта в тій частині, що рішення міської ради про припинення договору оренди вичерпало свою дію шляхом виконання , оскільки одностороння відмова від договору не допускається. Крім того, вважати рішення виконаним не вбачається можливим, так як на спірній земельній ділянці перебуває будівля, яка не введена в експлуатацію, однак, вона існує і рішенням суду визнано право власності позивача на будівельні матеріали, а тому позивач не припиняла користування земельною ділянкою. Вона також отримала Свідоцтво про право на спадщину за законом на право оренди земельної ділянки площею 0,0176 га з кадастровим номером НОМЕР_1 з цільовим призначенням для розміщення існуючої забудови в АДРЕСА_1, що виникло на підставі договору оренди, укладеного 11 листопада 2005 року між Бориспільською міською радою та ОСОБА_5
Колегія суддів також не погоджується із доводами апеляційної скарги в тій частині, що надання в оренду земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності є не обов'язком органів державної влади чи місцевого самоврядування, а їх правом.
Право , а не обов'язок надавати земельні ділянки в користування органи державної влади чи місцевого самоврядування мають в разі виділення такої ділянки вперше.
В даному випадку земельна ділянка була виділена в оренду спадкодавцю ОСОБА_5, до позивача як до спадкоємця першої черги перейшли права та обов'язки за договором оренди в порядку спадкування. Тобто , відбулася заміна сторони договору на спадкоємця і тому питання про виділ земельної ділянки ОСОБА_4 не повинно вирішуватися.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Бориспільської міської ради Київської області Волошиної Юлії Геннадіївни залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 15 лютого 2019 року.
Суддя - доповідач:
Судді: