05 лютого 2019 року м. Київ
Справа № 22-564 Головуючий у 1-й інстанції: Зотько Т. А.
Унікальний №754/15408/18 Доповідач - Пікуль А.А.
Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі:
головуючого Пікуль А. А.
суддів Гаращенка Д. Р.
НевідомоїТ. О.
за участю секретаря Пузикової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року суд відмовив у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову ПАТ "Універсал Банк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом накладення арешту на 1/5 частку ОСОБА_2 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,9 кв.м.
Не погоджуючись з таким вирішенням питання, ПАТ "Універсал Банк" через свого представника, адвоката Орла С. С., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про забезпечення позову (а.с.123-128).
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2, адвокат Хіміч Б.С., заперечував проти її задоволення та вказав, що майно, на яке позивач в порядку забезпечення позову просив накласти арешт, до моменту пред'явлення позову ОСОБА_2 відчужене та на даний час їй не належить, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу залишити без змін (а.с.153-154).
Відзиву на апеляційну скаргу відповідач, ОСОБА_3, у визначений судом строк не подав.
В суд апеляційної інстанції ОСОБА_3 не з'явився, про місце та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином.
Суд ухвалив розглядати справу у відсутність ОСОБА_3, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників справи: представника позивача, адвоката Орла С. С., який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити; представника відповідача ОСОБА_2, адвоката Хіміча Б. С., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з відсутності можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
З таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд може погодитись враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" (розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до змісту заяви про забезпечення позову представник позивача просив суд накласти арешт на 1/5 частку ОСОБА_2 у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 48,9 кв.м.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 зазначив, що на даний час 1/5 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 не належить ОСОБА_2, оскільки остання подарувала указану частку ОСОБА_6
Відповідно до ч.2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З огляду на обставини справи, обґрунтування заперечень, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, в контексті положень ч.2 ст.367 ЦПК України апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав дослідити в якості доказів додані до відзиву представника відповідача наступні документи: копію Договору дарування 1/5 частки квартири, укладеного 05 січня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6, відповідно до якого ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_6 прийняв в дар безоплатно 1/5 частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, посвідченого ПН КМНО Бурмакою І. П. та зареєстрованого в реєстрі за №32; копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 січня 2018 року, індексний номер витягу 110048091, відповідно до якого 1/5 частка у праві приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 належить ОСОБА_8 (а.с.160-161, 162).
Отже в ході апеляційного розгляду справи судом встановлено, що 1/5 частка у праві власності на квартиру АДРЕСА_1, на яку представник позивача просив накласти арешт, ОСОБА_2 на момент пред'явлення позову та звернення із заявою про забезпечення позову не належала.
Згідно з п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Оскільки представник позивача просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке не належить відповідачеві, підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/5 частку у праві приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, відсутні.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 05 листопада 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 14 лютого 2019 року.
Головуючий А. А. Пікуль
Судді Д. Р. Гаращенко
Т. О. Невідома