Справа № 752/3167/15-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/824/2020/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Ковальчук Л.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
5 лютого 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Семенюк Т.А
Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,
при секретарі -Осінчук Н.В.,
розглянувши в судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,-
У лютому 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ майна подружжя, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що з 17 грудня 1996 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який був розірваний рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 10 грудня 2014 року.
Зазначив, що під час перебування у шлюбі сторонами набуто майно, а саме: однокімнатна квартира під АДРЕСА_4 загальною площею 42,0 кв.м., яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_4, трикімнатна квартира АДРЕСА_1, загальною площею 103,20 кв.м., яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_4, домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_13 і складається з будинку (літ. А) загальною площею 209,80 кв.м., гаражу (літ. Б) та огорожі (1), які розташовані на земельних ділянках, одна з яких має площу 0,0537 га з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_9, а інша площею 0,0393 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_10, яка зареєстрована на ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Також зазначив, що вказані домоволодіння та земельні ділянки в с. Крюківщина є спільною частковою власністю між ним та ОСОБА_4, а однокімнатна квартира АДРЕСА_1 та Ѕ частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 перебувають у їхній спільній сумісній власності.
Між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 попередньої домовленості щодо поділу майна, яке є спільною сумісною власністю немає, шлюбний договір не укладався, тому вважає, що він є рівним з ОСОБА_4 в правах на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та на Ѕ частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1.
Оскільки домоволодіння та земельні ділянки в с. Крюківщина набувались ним та ОСОБА_4 у рівних частках, то його частка у вказаному вище майні складає Ѕ частину його частки.
Зазначив, що ОСОБА_4 його права як співвласника не визнає та утримує в себе правовстановлюючі документи на це майно, відхиляє пропозиції щодо справедливого його поділу.
Згідно договору купівлі-продажу квартири від 31 жовтня 2007 року вартість однокімнатної квартири АДРЕСА_1 становила 100 000 грн., вартість трикімнатної квартири АДРЕСА_1 згідно до умов договору купівлі-продажу квартири від 06 червня 2007 року складала 1 540 250 грн.
Вартість домоволодіння, згідно умов договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року складає 314 137 грн., а земельних ділянок площею 0,0537 га з кадастровим номером НОМЕР_9 та площею 0,0393 га з кадастровим номером НОМЕР_10 вартістю 59 226,00 грн. та 27 396,00 грн.
У зв'язку із викладеним та з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив визнати будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_14 та кошти, отримані від його продажу, спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визнати за ОСОБА_3, право власності на Ѕ частини однокімнатної квартири АДРЕСА_1 та на ј частини трикімнатної квартири АДРЕСА_3, припинивши право спільної сумісної власності на вказане майно, здійснити поділ спільного майна подружжя, припинивши право спільної часткової власності на нього, визнати за ОСОБА_3 право власності на домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_15 та складається з будинку (літ. А) загальною площею 209,80 кв.м., гаражу (літ. Б) та огорожі (1), земельну ділянку загальною площею 0,0537 га з кадастровим номером НОМЕР_9, що призначена для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_16; земельну ділянку загальною площею 0,0393 га з кадастровим номером НОМЕР_10, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та знаходиться по АДРЕСА_17 залишити в особистій приватній власності ОСОБА_4 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,0 кв.м. та Ѕ частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 103,20 кв.м., залишити у власності ОСОБА_3 наявний на час розгляду справи мотоцикл НОМЕР_1, зареєстрований на його ім'я, та залишити у власності ОСОБА_4 автомобіль НОМЕР_2, зареєстрований на її ім'я.
У травні 2016 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, посилаючись на те, що ОСОБА_3 звернувся до неї з позовом про поділ майна, що є спільною власністю подружжя, в якому ОСОБА_3 просив суд здійснити розподіл майна, яке є особистою приватною власністю дружини ОСОБА_4, і при цьому приховує від суду інформацію про наявність іншого майна, яке є спільним нажитим майном.
Зазначила, що джерела доходів на придбання майна складаються із заробітної плати, отриманої ОСОБА_4 під час шлюбу, що підтверджується довідкою з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 18 лютого 2016 року № 579/Ч/26-50-08-04-11 на суму 45 972 грн. 49 коп., заробітної плати, отриманої ОСОБА_3 під час шлюбу, що підтверджується довідкою з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утримання податків від 20 квітня 2016 року № 1445/9/26-50-08-02-09 на суму 103 042 грн. 28 коп., кошти отримані ОСОБА_4 від реалізації майна, успадкованого від попереднього чоловіка ОСОБА_5 в сумі 5 109 494 грн. (відповідно до договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Мармазовою О.М., ОСОБА_4 продала житловий будинок житловою площею 36,0 кв.м. за 300 000 грн.).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Мармазовою О.М., ОСОБА_4 продала земельну ділянку площею 0,1 га за 4 809 494 грн.
Зазначену земельну ділянку, на якій знаходиться будинковолодіння, по АДРЕСА_14, успадковане ОСОБА_4 від колишнього чоловіка приватизована нею, а тому вказана земельна ділянка площею 0,1 га була особистою приватною власністю дружини.
Згідно довідки Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 доходи, отримані ними під час шлюбу, були достатніми тільки на витрати поточного споживання. Цих коштів було недостатньо для придбання будь-якого нерухомого майна та автотранспортних засобів. Єдиним джерелом доходів для придбання нерухомого майна та автотранспортних засобів є кошти, отримані ОСОБА_4 від реалізації майна, успадкованого від попереднього чоловіка ОСОБА_5
Також зазначила, що при поділі спільного майна подружжя при розгляді справи має бути виключене майно, яке є об'єктом особистої приватної власності ОСОБА_4, яке було набуте нею за час шлюбу в порядку спадкування.
У 1993 році вона успадкувала від свого колишнього чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, одноповерховий будинок з надвірними спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_14
В даному будинку вона проживала самостійно, а з 1996 року разом з ОСОБА_3 та їхньою спільною дочкою, яка народилася у ІНФОРМАЦІЯ_3. За час спільного проживання у даному будинку ніякого капітального ремонту не проводилось, суттєвих покращень будинку чи земельної ділянки не відбулося, а отже вони не вчиняли ніяких дій, які б могли б істотно збільшити вартість даного майна.
Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 26 червня 2007 року житловий будинок АДРЕСА_14 належить продавцю ОСОБА_4, тому 5/9 частин житлового будинку - на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане Шостою Київською державною нотаріальною конторою 28 січня 1993 року; 5/18 частин житлового будинку - на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 18 травня 1998 року. Згідно рішення суду по справі № 2-1150 встановлено, що ОСОБА_4 виплачено грошову компенсацію за 5/8 частин житлового будинку попередньому власнику ОСОБА_7, однак питання про передачу цієї частини будинку у власність ОСОБА_5 вирішено не було за його життя.
Враховуючи, що після смерті ОСОБА_5, вона, як його дружина, прийняла спадщину, судом визнано право власності на 5/18 частин житлового будинку за ОСОБА_4
Згідно зазначеного рішення суду вказана частина будинку є такою, що набута ОСОБА_4 в порядку спадкування.
1/6 частину житлового будинку на підставі рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2003 року, вказаним рішенням суду скасовано реєстрацію права власності на ОСОБА_8 на 1/6 частин житлового будинку АДРЕСА_14 та визнано право власності на вказану частину вказаної нерухомості за ОСОБА_4
Житловий будинок АДРЕСА_14 належав ОСОБА_4, як її особисте майно, яке було набуте нею, ще до шлюбу із ОСОБА_3 в тому числі в порядку спадкування від померлого чоловіка ОСОБА_5.
Станом на 26 червня 2007 року у ОСОБА_4 отримала від реалізації успадкованого нею майна кошти в сумі 5 109 494 грн., які вона в цей же день використала для придбання нерухомого майна: 1) Ѕ частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 103,2 кв.м. згідно договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року; 2) земельну ділянку площею 0,0537 га, що розташована на території АДРЕСА_18 згідно договору купівлі-продажу від 26.06.2007 року; 3) земельну ділянку площею 0,0393 га, що розташована на території с. Крюківщина по вул. Кільцева, згідно договору купівлі-продажу від 26.06.2007 року; 4) домоволодіння, що розташоване на території АДРЕСА_26 загальною площею 209,8 кв.м., згідно договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року; однокімнатну квартиру АДРЕСА_4, загальною площею 42 кв.м. згідно договору купівлі-продажу від 31 жовтня 2007 року.
За вказаних обставин, майно (крім однокімнатної квартири АДРЕСА_5) було придбано в один день 26 червня 2007 року, і саме в цей день ОСОБА_4 придбано житловий будинок та земельну ділянку, успадковану нею. Зважаючи на те, що в ОСОБА_3 не було коштів на придбання нерухомого майна, це майно було придбано за кошти ОСОБА_4, тому це майно не є спільною власністю колишнього подружжя, а належить ОСОБА_4
За кошти в сумі 5 109 494 грн., отримані від реалізації успадкованого ОСОБА_4 майна, вона використала для придбання рухомого майна: автомобіля Mitsubishi Outlander XL 2007 3.01; автотранспортний засіб Kawasakі ZG1400, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3; автотранспортного засобу Honda GL 1800А, державний номерний знак НОМЕР_4, 2005 року випуску; автотранспортного засобу KawasakіVN1600, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5.
Зазначає, що вказані автотранспортні засоби, хоч і були придбані під час шлюбу, але за кошти ОСОБА_4, тому це майно є особистою приватною власністю ОСОБА_4
Крім вказаного майна, яке підлягає державній реєстрації ОСОБА_4, придбано майно, яке ОСОБА_3 після погіршення стосунків в сім'ї вивіз у невідомому напрямку: готівкові кошти в сумі 15 000 доларів США; золотий банківський злиток вагою 500 грамів вартістю 500 000 грн.; моторолер Piaggio Beverly 500 вартістю 4000 доларів США; мотор для лодки Mercury 15 HP вартістю 2350 доларів США; лодку Adventure 2 вартістю 20 000 грн., пістолет Форт вартістю 16 500 грн., рушницю Fabarm вартістю 35 000 грн., карабін Browning вартістю 30 000 грн.; компресор Fiac 2001вартістю 21 000 грн.; автомийку Karcher k5 вартістю 11 000 грн., бензогенератор Honda ER65 вартістю 38 000 грн.; бензогенератор NIK 2700 вартістю 19 000 грн.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Мармазовою О.М., відповідач ОСОБА_4 продала житловий будинок житловою площею 36,0 кв.м. за 300 000 гривень.
Згідно договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Мармазовою О.М., ОСОБА_4 продала земельну ділянку площею 0,1 га за 4 809 494 гривні. Зазначену земельну ділянку, на якій знаходилося будинковолодіння по АДРЕСА_14, успадковане ОСОБА_4 від колишнього чоловіка, було приватизовано нею, а тому зазначена земельна ділянка площею 0,1 га була особистою приватною власністю дружини.
В будинку по АДРЕСА_14 вона разом з ОСОБА_3 проживали з 17 ьрудня 1996 року по 2007 рік. Однак, з першим чоловіком вона перебувала у шлюбі з 1984 року по 1992 року, і саме в цей час були закуплені будівельні матеріали, закінчені всі опоряджувальні роботи, зроблено бетонне перекриття, проведено газ, воду, електроенергію, телефон, добудовані гараж і веранда, внутрішні роботи. Значну частину робіт виконував її рідний брат. Під час шлюбу з ОСОБА_3 проведені тільки косметичні внутрішні роботи, ремонт у ванній кімнаті та веранді. Ці косметичні роботи не могли суттєво вплинути на загальну вартість будинку і тим більше не вплинули на вартість земельної ділянки.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2003 року скасовано реєстрацію права власності на ОСОБА_8 на 1/6 частин житлового будинку АДРЕСА_14 та визнано право власності на вказану частину вказаної нерухомості за ОСОБА_4
Земельна ділянка площею 0,0537 га, що розташована на території АДРЕСА_27, згідно договору купівлі - продажу від 26 червня 2007 року; земельна ділянка площею 0,0393 га, що розташована на території села Крюківщина Київської області вул. Кільцева, згідно договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року; домоволодіння, що розташоване на території АДРЕСА_28 загальною площею 209,8 кв.м, згідно договору купівлі-продажу від 26.06.2007 року, придбано під час шлюбу ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та зареєстровано за договорами купівлі-продажу в рівних частках, то це майно придбане за кошти, отримані ОСОБА_4, оскільки отримані від реалізації успадкованого нею майна і тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 57 СК України є особистою власністю дружини.
Зазначила, що 18 жовтня 2008 року від шлюбу у неї та ОСОБА_3 народилася дочка ОСОБА_9, яка проживає з матір'ю ОСОБА_4 У відповідності до ч. 3 ст.70 СК України за рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування, тому вказана обставина повинна бути врахована судом при ухваленні рішення і права неповнолітньої дитини повинні бути дотримані для забезпечення її фізичного і духовного розвитку.
З урахування уточнених позовних вимог, ОСОБА_4 просила визнати, що успадковані будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_14 та земельна ділянка площею 0,1 га за тією ж адресою та кошти, отримані від реалізації зазначеного майна, були особистою приватною власністю ОСОБА_4, визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_6, загальною площею 103,2 кв.м. згідно договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року, оскільки зазначене майно придбано за кошти, отримані від реалізації успадкованого будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_14 та земельної ділянки площею 0,1 га, які були особистою приватною власністю ОСОБА_4, припинивши право спільної сумісної власності подружжя, визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на будинковолодіння, яке розташоване на території АДРЕСА_29 загальною площею 209,8 кв.м, придбане згідно договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року, оскільки зазначене майно придбано за кошти, отримані від реалізації успадкованого будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_14 та земельної ділянки площею 0,1 га, які були особистою приватною власністю ОСОБА_4, припинивши право спільної сумісної власності подружжя та припинити реєстрацію права власності за ОСОБА_3; визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0537 га, що розташована на території АДРЕСА_30 згідно договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року, оскільки зазначене майно придбано за кошти, отримані від реалізації успадкованого будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_14 та земельної ділянка площею 0,1 га, які були особистою приватною власністю ОСОБА_4, припинивши право спільної сумісної власності подружжя та припинити реєстрацію права власності за ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0393 га, що розташована на території АДРЕСА_31, згідно договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року, оскільки зазначене майно придбано за кошти отримані від реалізації успадкованого будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_14 та земельної ділянка площею 0,1 га, які були особистою приватною власністю ОСОБА_4 припинивши право спільної сумісної власності подружжя та припинити реєстрацію права власності за ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_4 право приватної власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_7, загальною площею 42 кв.м. згідно договору купівлі - продажу від 31 жовтня 2007 року, оскільки зазначене майно придбано за кошти отримані від реалізації успадкованого будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_14 та земельної ділянка площею 0,1 га, які були особистою приватною власністю ОСОБА_4, припинивши право спільної сумісної власності подружжя; визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіль Mitsubishi Outlander XL 2007 3.01 вартістю 262 499,10 гривень, автотранспортний засіб мотоцикл Honda GL 1800А, державний номерний знак НОМЕР_4, 2005 року випуску вартістю 308 733,33 гривень, мисливську нарізну зброю «Browning-Bar», к-р НОМЕР_11, к-р 7,62 мм № НОМЕР_12, вартістю 38 010 гривень; «ТОЗ-78-ОІ», к-р 5,6 мм, № НОМЕР_13 вартістю 8 050,00 гривень, мисливську гладко ствольну зброю «Safari-GY001», к-р 12, НОМЕР_14, вартістю 6 818 гривень; «Fabarm-Lion-H368 Comosit», к-р 12, НОМЕР_16 - 25830 грн., пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями «ФОРТ-12РМ», к-р 9 мм, НОМЕР_17 вартістю 11 102 грн., золотий банківський злиток вагою 500 грам, вартістю 533 320 грн., здійснити поділ спільного майна подружжя, припинивши право спільної сумісної власності подружжя; залишити у особистій приватній власності ОСОБА_3 автомобіль Mitsubishi Outlander XL 2007 3.01, залишити в особистій приватній власності ОСОБА_4 транспортний засіб МАZDA модель 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, кузов № НОМЕР_18, залишити у особистій приватній власності ОСОБА_3 автотранспортний засіб Honda GL 1800А, державний номерний знак НОМЕР_4, 2005 року випуску, стягнувши з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 половину вартості зазначеного транспортного засобу у розмірі 154 366,67 гривень, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 половину вартості золотого банківського злитку вагою 500 грам у розмірі 266 660,00 гривень (1/2 від 533 320,00 грн.), залишити в особисті приватній власності ОСОБА_3 мисливську нарізну зброю «Browning-Bar», к-р НОМЕР_11, к-р 7,62 мм № НОМЕР_12, вартістю 38 010 грн., «ТОЗ-78-ОІ», к-р 5,6 мм, № НОМЕР_13 вартістю 8 050 грн., мисливську гладко ствольну зброю «Safari-GY001», к-р 12, НОМЕР_14, вартістю 6 818 грн., Fabarm-Lion-H368 Comosit», к-р 12, НОМЕР_16 - 25 830 грн., пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями «ФОРТ-12РМ», к-р 9 мм, НОМЕР_17 вартістю 11 1020 грн., стягнути з ОСОБА_3 половину вартості вогнепальної зброї у розмірі 44 905 гривень (1/2 від 89 810,00), стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 половину вартості вивезеного ним майна у розмірі 331 376,34 грн. (1/2 від 662 752,67 грн.): готівкові кошти в сумі 15 000 доларів США, моторолер Ріaggіо Веvеrlу 500 вартістю 4000 доларів США, мотор для човна Меrcury 15НР вартістю 2350 доларів США, човен Adventure 2 вартістю 20000 грн., компресор Fіас 2001 вартістю 21000 грн., автомийку Каrcher к5 вартістю 11000 грн., бензогенератор Ноnda ЕR 65 вартістю 38000 грн., бензогенератор NIK 2700 вартістю 19000 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2018 року позов задоволено частково.
Зустрічний позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Визнано, що житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_14, земельна ділянка площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_14, і грошові кошти, одержані від реалізації житлового будинку в розмірі 300 000 гривень, та земельної ділянки в розмірі 4 809 494 гривень за договором купівлі-продажу житлового будинку від 26 червня 2007 року і договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26 червня 2007 року, є особистою приватною власністю ОСОБА_4.
Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на Ѕ частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1, житловою площею 55,70 кв.м., загальною площею 103,20 кв.м., відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 26 червня 2007 року, припинивши право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_3.
Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_19, житловою площею 103,0 кв. м., загальною площею 209,8 кв.м., відповідно до договору купівлі-продажу домоволодіння від 26 червня 2007 року, припинивши право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_3, та скасовано реєстрацію права власності за ОСОБА_3.
Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0537 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_20, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_9, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 червня 2007 року, припинивши право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_3, та скасовано реєстрацію права власності за ОСОБА_3.
Визнано за ОСОБА_4 право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0393 га, що розташована в АДРЕСА_21 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_10, відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26 червня 2007 року, припинивши право спільної сумісної власності подружжя, та скасувати реєстрацію права власності за ОСОБА_3.
В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_3 визнано за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, жилою площею 18,60 кв.м., загальною площею 42 кв.м., відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 31 жовтня 2007 року, припинивши право спільної сумісної власності подружжя.
В порядку поділу майна подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_3 визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1, жилою площею 18,60 кв.м., загальною площею 42 кв.м., відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 31 жовтня 2007 року, припинивши право спільної сумісної власності подружжя.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 і ОСОБА_4 наступне майно: Автомобіль Mitsubishi Outlander XL, 2007 3,01 вартістю 262 499,10 гривень, автотранспортний засіб мотоцикл Honda GL1800А, 2005 року випуску вартістю 308 733 гривень 33 копійки; Мисливську нарізну зброю: «Browning-Bar, к-р НОМЕР_11, к-р 7,62 мм НОМЕР_22 вартістю 38 010 гривень; «ТОЗ-78-01», к-р 5,6 мм, № НОМЕР_13 вартістю 8 050 гривень; Мисливську гладко ствольну зброю: «Safari-ПН001», к-р 12, НОМЕР_19 вартістю 6 818 гривень, «Fabarm-Lion-H368 Comosit» к-р 12, НОМЕР_16 вартістю 2 5830 гривень; Пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями «ФОРТ-12РМ», к-р 9 мм, НОМЕР_17 вартістю 11 102 гривень, золотий банківський злиток вагою 500 грамів вартістю 121 250 гривень.
В порядку поділу майна подружжя залишено у особистій приватній власності ОСОБА_4 транспортний засіб Mazda, модель 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, кузов № НОМЕР_7, ринковою вартістю 259 727 гривень 46 копійок.
В порядку поділу майна подружжя залишено у особистій приватній власності ОСОБА_3 автотранспортний засіб-мотоцикл Honda GL 1800А, 2005 року випуску, н.н.з. НОМЕР_8, ринковою вартістю 308 733 гривень 33 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 різницю вартості транспортного засобу Mazda, модель 6, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, кузов № НОМЕР_7, і автотранспортного засобу Honda GL 1800А, 2005 року випуску, н.н.з. НОМЕР_8, в розмірі 24 502 гривень 93 копійки.
В порядку поділу майна подружжя визнано право приватної власності ОСОБА_3 на мисливську нарізну зброю: «Browning-Bar, к-р НОМЕР_11, к-р 7,62 мм НОМЕР_22 вартістю 38 010 гривень; «ТОЗ-78-01», к-р 5,6 мм, № НОМЕР_13 вартістю 8 050 гривень; Мисливську гладко ствольну зброю: «Safari-ПН001», к-р12, НОМЕР_19 вартістю 6 818 гривень, «Fabarm-Lion-H368 Comosit» к-р 12, НОМЕР_16 вартістю 2 5830 гривень; Пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями «ФОРТ-12РМ», к-р 9 мм, НОМЕР_17 вартістю 11 102 гривень, що в загальному розмірі становить 89 810 гривень, та стягнуто Ѕ частину вартості вогнепальної зброї з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в розмірі 44 905 гривень.
У решті позову ОСОБА_3 відмовлено.
У решті зустрічного позову ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати в частині визнання особистою приватною власністю ОСОБА_4 житлового будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_14, земельної ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_14, і грошових коштів, одержаних від реалізації житлового будинку в розмірі 300 000 гривень, та земельної ділянку в розмірі 4 809 494 гривень за договором купівлі-продажу житлового будинку від 26 червня 2007 року і договором купівлі-продажу земельної ділянки від 26 червня 2007 року та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги первісного позову, визнавши будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_14 та кошти, отримані від його продажу, спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, задовольнити вимоги первісного позову про визнання за ОСОБА_3 права власності на Ѕ частину однокімнатної квартири АДРЕСА_8 та на ј трикімнатної квартири АДРЕСА_1 припинивши право спільної сумісної власності на вказане майно, в чому позивачу за первісним позовом було відмовлено, задовольнити вимоги первісного позову про залишення, при поділі спільного майна, у особистій приватній власності ОСОБА_4 однокімнатної квартири АДРЕСА_8 загальною площею 42,0 кв.м., скасувати рішення в частині визнання, в порядку поділу спільного майна, за ОСОБА_10 права приватної власності на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_19, житловою площею 103,0 кв. м., загальною площею 209,8 кв.м., шляхом припинення права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_3 із скасуванням реєстрації права власності за ОСОБА_3, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги первісного позову про визнання, в порядку поділу спільного майна, за ОСОБА_3 права власності на домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_22 та складається з будинку (літ. А) загальною площею 209,80 кв.м., гаражу (літ. Б)та огорожі (1), скасувати рішення в частині визнання, в порядку поділу спільного майна, за ОСОБА_4 права приватної власності на земельну ділянку площею 0,0537 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_20, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_9, та припинення права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 і ОСОБА_3 із скасуванням реєстрації права власності за ОСОБА_3, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги первісного позову про визнання, в порядку поділу спільного майна, за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку загальною площею 0,0537 га, кадастровий номер НОМЕР_9, що призначена для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та знаходяться по АДРЕСА_23., скасувати рішення в частині визнання, в порядку поділу спільного майна, за ОСОБА_4 права приватної власності на земельну ділянку площею 0,0393 га, що розташована в АДРЕСА_21 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_10, та припинення права спільної сумісної власності подружжя із скасуванням реєстрації права власності за ОСОБА_3, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги первісного позову про визнання, в порядку поділу спільного майна, за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку загальною площею0,0393 га, кадастровий номер НОМЕР_10, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та знаходиться по АДРЕСА_32 задовольнити вимоги первісного позову про накладення на ОСОБА_4 судових витрат та стягнення з неї на користь ОСОБА_3 суми сплаченого ним судового збору, вважаючи, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
Рішення суду оскаржується в частині поділу нерухомого майна подружжя, в іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується та судом апеляційної інстанції не перевіряєься.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Як вбачається з матеріалів справи, з 17 грудня 1996 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу подружжя має дочку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 10 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу позов задоволено. Шлюб, зареєстрований 17 грудня 1996 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, місце реєстрації-Відділ реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 615, розірвано.
Судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 січня 1993 року ОСОБА_4 набула право власності на 5/9 частин жилого будинку, що знаходиться в АДРЕСА_14, що належав померлому ОСОБА_5 на підставі рішення народного суду Печерського району від 27 листопада 1986 року і зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 13 січня 1993 року, за № 6942. Жилий будинок дерев'яний. Розташований на земельній ділянці площею 949 кв.м., позначений на плані під літ. «А», жилий будинок площею 35,8 кв.м., погріб під літ. «Б», уборна під літерою «В», погріб під літерою «Г», спорудження № № 1, 2, за рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 листопада 2003 року (справа №2-983/03) в справі за позовом ОСОБА_4 до Київського міського БТІ та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про скасування реєстрації права власності на жилий будинок та визнання права власності на нього, позов задоволено. Скасовано реєстрацію права власності на ОСОБА_8 на 1/6 частин будинку АДРЕСА_14 та визнано право власності на вказану частину вказаної нерухомості за ОСОБА_4
26 червня 2007 року відповідно до договору купівлі-продажу ОСОБА_4 продала житловий будинок номер АДРЕСА_33
Відповідно до умов п. 2 вказаного договору житловий будинок, що відчужується, належить продавцю таким чином: 5/9 частин житлового будинку-на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, що видане Шостою Київською державною нотаріальною конторою 28 січня 1993 року за реєстровим № 1с-60 та зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації 29 березня 1993 року у реєстрову книгу № 6942; 5/18 частин житлового будинку - на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 травня 1998 року (справа № 2-1150) та зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації 18 грудня 2000 року у реєстрову книгу № д. 58-189 за № 6942; 1/6 частина житлового будинку-на підставі рішення Печерського районного суду міста Києва від 17 листопада 2003 року (справа № 2-983/03) та зареєстроване в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 05 січня 2004 року у реєстрову книгу № д.-58-189 за № 6942.
Згідно умов п. 3 даного Договору купівлі-продажу житлового будинку від 26 червня 2007 року за вказаною адресою розташований: А-житловий будинок, дерев'яний, обкладений цеглою, житловою площею 36,00 кв.м., Б-погріб, Г-вбиральня, Д-гараж, № 1-2-спорудження. Рік побудови житлового будинку 1928. Нежитлова площа будинку 34,1 кв.м. Згідно з Дозволом Управління Державного архітектурно-будівельного контролю від 10 вересня 2001 року прийнято в експлуатацію: 1-1/7,6 кв. м., веранда, гараж літ. Д.
Відповідно до умов п. 4 вказаного Договору продаж вчинено за 300 000 грн., що продавець отримав повністю до підписання цього договору.
В той же день 26 червня 2007 року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки продала земельну ділянку загальною площею 0.1000 га, що розташована по АДРЕСА_14 Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_20.
Відповідно до умов п. 2 вказаного Договору земельна ділянка належить продавцю на підставі Державного акту на право власності на землю серії НОМЕР_23, що виданий 18 листопада 2005 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на підставі рішення Київської міської ради від 24 червня 2004 року № 326/1536. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 08-7-00288.
Відповідно до умов п. 4 вказаного Договору продаж земельної ділянки вчинено за суму 4 809 494 грн., які продавець отримав від покупця повністю до підписання цього договору.
26 червня 2007 року ОСОБА_4, та малолітня ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, від імені якої діяли, як законні представники, її батьки: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за договором купівлі-продажу купили в рівних частках квартиру АДРЕСА_9.
26 червня 2007 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4, купили в рівних частках домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_19, земельну ділянку загальною площею 0,0393 га, що розташована на території АДРЕСА_34. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_10 та земельну ділянку, загальною площею 0,0537 га, що розташована на території АДРЕСА_24, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_9.
31 жовтня 2007 року ОСОБА_4 купила квартиру АДРЕСА_1.
Також під час перебування сторін у шлюбі, ними придбано інше майно, а саме: мисливська нарізна зброя: «Browning- Bar, к-р НОМЕР_11, к-р 7,62 мм НОМЕР_22; «ТОЗ-78-01», к-р 5,6 мм, № НОМЕР_13; мисливська гладкоствольна зброя: «Safari-ПН001», к-р 12, НОМЕР_14, «Fabarm- Lion-Н368 Comosit» к-р 12, НОМЕР_16, пристрій вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими кулями «ФОРТ-12РМ», к-р 9 мм, НОМЕР_17, автомобіль Мазда 6, 2008 року випуску, з об'ємом двигуна 1999 см/куб, мотоцикл Honda GL 1800А, 2005 року випуску, д.н.з. НОМЕР_8, автомобіль Mitsubishi Outlander XL, 2007 3,01, НОМЕР_21.
Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до вимог ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно ст. 57 СК України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Статтею 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини.
За ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 в частині поділу нерухомого майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_14 та земельна ділянка площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_14, і грошові кошти, одержані від реалізації житлового будинку в розмірі 300 000 грн., та земельної ділянки в розмірі 4 809 494 грн. були особистою приватною власністю ОСОБА_4, а відтак є особистою приватною власністю ОСОБА_4 і 1/2 частина трикімнатної квартири АДРЕСА_1, домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_19, земельна ділянка площею 0,0537 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_20, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_9, земельна ділянка площею 0,0393 га, що розташована в АДРЕСА_21 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_10.
Визнано спільним майном подружжя квартиру АДРЕСА_10 та визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину зазначеної квартири та за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Проте, з таким висновком суду повною мірою погодитись не можна з огляду на наступне.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_14 отриманий ОСОБА_4 в порядку спадкування після померлого чоловіка ОСОБА_5 був її особистою приватною власністю.
ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів, що ним за час перебування у шлюбі з ОСОБА_4 понесені грошові затрати для збільшення вартості цього майна, крім того, в матеріалах справи відсутня інформація про збільшення загальної чи житлової площі будинку.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 успадкувала також право користування земельною ділянкою, площею 0,1000 га, за адресою - АДРЕСА_14, яка в подальшому була нею приватизована.
З матеріалів справи вбачається, що розмір та кількість об'єктів нерухомого майна, які знаходились по АДРЕСА_14 на момент отримання ОСОБА_4 спадщини та на момент відчуження даного майна 26 червня 2007 року, суттєво не відрізняються.
Так, в свідоцтві про право на спадщину по закону від 28 січня 1993 року вказано, що спадкове майно, на яке видається дане свідоцтво, складається з дерев'яного житлового будинку, позначеного на плані під літерою А, житловою площею 35,8 кв.м, погрібу під літерою Б, вбиральні під літерою В, гаражу під літерою Г, погрібу під літерою Г, споруди № 1,2.
В п. 3 Договору купівлі-продажу житлового будинку від 26 червня 2007 року вказано, що за адресою по АДРЕСА_14 розташовані: А - житловий будинок, дерев'яний обклад. цеглою, житловою площею 36,00 кв.м, Б - погріб, Г - вбиральня, Д - гараж, № 1-2 - спорудження.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_14 були особистою приватною власністю ОСОБА_4
Відповідно до договору купівлі-продажу від 26 червня 2007 року, від реалізації зазначеного майна ОСОБА_4 отримала від продажу будинку 300 000 грн. та від продажу земельної ділянки 4 809 494 грн.
Судом також правильно встановлено, що ці грошові кошти належали особисто ОСОБА_4, як одержані від реалізації особистої приватної власності ОСОБА_4
Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_4 в частині визнання за нею особистого приватного права власності на житловий будинок, земельну ділянку, площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_14, і грошові кошти, в розмірі 300 000 гривень, та земельної ділянки в розмірі 4 809 494 гривень, одержані від реалізації цього майна, не врахував, що дане майно ОСОБА_4 було відчужено 26 червня 2007 року.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.
Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що за час перебування у шлюбі, ОСОБА_3 проводилися дії по оздобленню домоволодіння по АДРЕСА_14, які призвели до збільшення вартості майна, оскільки ані до суду першої інстанції, ані до апеляційного суду ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів понесення ним грошових затрат для збільшення вартості домоволодіння, інформація про збільшення загальної чи житлової площі будинку в матеріалах справи відсутня.
Колегія суддів вважає доведеним, що Ѕ частина квартири АДРЕСА_1, придбана ОСОБА_4 26 червня 2007 року за рахунок коштів, отриманих нею від продажу особистого майна, а тому висновок суду першої інстанції щодо визнання цього майна особистою приватною власністю ОСОБА_4 є правильним.
Також, з врахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, що квартира АДРЕСА_11 придбана ОСОБА_4 31 жовтня 2007 року за рахунок коштів, отриманих нею від продажу особистого майна, позивач у даній квартирі зареєстрованим не був, доказів про надання ним грошей для придбання цього майна ОСОБА_3 не надано, а тому колегія суддів вважає доведеними вимоги ОСОБА_4 про визнання цієї квартири її особистою приватною власністю.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що висновок суду про визнання особистою приватною власністю ОСОБА_4 домоволодіння і земельної ділянки площею 0,0393 га, по АДРЕСА_25 та земельної ділянки площею 0,0537 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_20, є помилковим, з огляду на наступне.
Як встановлено судом, хоча зазначене нерухоме майно і придбане ОСОБА_3 і ОСОБА_4, за рахунок коштів, отриманих ОСОБА_4 від продажу особистого майна, сторони в момент оформлення договорів купівлі-продажу визначилися із частками кожного з подружжя в цьому майні (по Ѕ частці) та стали співвласниками.
Відповідно до ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Будь-яких вимог про переведення прав покупця з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 у зв'язку із придбанням нерухомого майна за її кошти, остання не заявляла.
Поділ майна, що є у спільній частковій власності регулюється ст. 367 ЦК України.
Таке майно, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками, право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Проте з такими вимогами сторони до суду не звертались.
За таких обставин, колегія суддів вважає не доведеними вимоги як позову ОСОБА_3, так і зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 щодо поділу домоволодіння і земельної ділянки площею 0,0393 га, по АДРЕСА_25 та земельної ділянки площею 0,0537 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_20, а тому у цій частині позови задоволенню не підлягають.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині поділу нерухомого майна сторін підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 24 квітня 2018 року в частині поділу нерухомого майна скасувати, ухваливши в цій частині нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_3 про поділ нерухомого майна подружжя відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_4 в частині поділу нерухомого майна задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_12.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на квартиру АДРЕСА_10.
В іншій частині зустрічного позову в частині поділу нерухомого майна відмовити.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 15 лютого 2019 року.
Головуючий
Судді