ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 лютого 2019 року м. Київ № 826/1984/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження питання про залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - без розгляду в частині вимог,
встановив:
02.02.2018 ОСОБА_1 (ОСОБА_1) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови 30.01.2018 йому в поновленні виплати пенсії за вислугу років, - протиправними;
- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити виплату пенсії за вислугу років з 03.05.2017.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач неправомірно припинив виплату пенсії за вислугу років на час роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, оскільки посада викладача класу хореографії у позашкільному навчальному закладі не може вважатися роботою, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2018 у справі відкрито провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.06.2018 замінено відповідача Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві (ГУПФ України в м. Києві).
17.09.2018 позивач подав заяву про поновлення я строку звернення до суду.
В обґрунтування вказаної заяви зазначив, що строк звернення до суду із даним позовом пропущено з поважних причин. В якості таких причин позивач зазначає, що після прийняття відповідачем розпорядження від 03.05.2017 про припинення йому виплати пенсії він звертався до відповідача із чисельними заявами про поновлення виплати пенсії. Остаточну відмову в поновленні виплати пенсії отримав в листі від 30.01.2018.
16.04.2018 до суду від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому відсутня позиція відповідача щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та надані у справу докази.
Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, причини неявки не повідомили, хоча про дату, час та місце його проведення ГУПФ України в м. Києві повідомлено завчасно та належним чином.
Отже, зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні та потреби заслухати свідка чи експерта, суд за клопотанням представника позивача, на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 №2747-IV (КАС України) та частини дев'ятої статті 205 цього ж Кодексу ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Так, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 31.08.2005 довічно призначено пенсію за вислугу років, як артисту балету відповідно до Переліку посад артистів театрально-концертних та інших видовищних закладів, підприємств і колективів, які мають право на пенсію за вислугу років незалежно від віку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583 на підставі пункту «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З 01.09.2005 позивач працює викладачем хореографічного відділу у Державному спеціалізованому мистецькому навчальному закладі «Київська дитяча школа мистецтв №2 імені М.І. Вериківського».
17.10.2015 позивач повідомив управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про те, що він працює викладачем хореографічного відділу у Державному спеціалізованому мистецькому навчальному закладі «Київська дитяча школа мистецтв №2 імені М.І. Вериківського» і надав довідку вказаного закладу від 13.10.2015 №330.
03.05.2017 розпорядженням Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві припинено ОСОБА_1 виплати пенсії та закрито пенсійну справу «до з'ясування» обставин та посади на якій він працює.
В травні 2017 позивач отримав від відповідача лист №477/06 від 03.05.2017 з вимогою з'явитись на прийом до спеціалістів пенсійного фонду з приводу вірного коригування бази даних працюючих/не працюючих пенсіонерів та подальшої виплати пенсії.
22.06.2017 позивач прибув до відповідача, надав необхідні документи і подав заяву про призначення пенсії.
Листом №36996/07 від 05.07.2017 відповідач, у відповідь на заяву позивача від 22.06.2017 повідомив, що згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу позивач працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, відсутні підстави для поновлення виплати пенсії за вислугу років.
У вересні та листопаді (двічі) 2017 позивач звертався до відповідача із заявами про поновлення виплати пенсії, надавав більш детальну інформацію щодо підстав призначення йому пенсії та просив надати належне обґрунтування підстав припинення виплати пенсії.
Відповіді на вказані заяви надані відповідачем листами №55930/06 від 04.10.2017 та №62264/06 від 08.11.2017, №5053 від 30.01.2018, які за змістом аналогічні листу №36996/07 від 05.07.2017.
Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві звернулось до Оболонського районного суду міста Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_1 надмірно виплачених сум пенсій з 01.09.2005 по 31.05.2017 у сумі 118880,54 грн.
Позивач вважаючи, що відмова відповідача у припинення виплати йому пенсії, викладена в листі №5053 від 30.01.2018 порушує його права, 02.02.2018 звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо дотримання позивачем строків звернення до суду, суд виходить з наступного.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Так, строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Згідно частин першої-третьої статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналогічна норма щодо строку звернення до суду імплементована законодавцем в нову редакцію КАС України, яка набула чинності з 15.12.2017.
Так, відповідно до частин першої-третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що позивач оскаржує дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови 30.01.2018 ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за вислугу років.
Позивач, із позовом про оскарження дій відповідача, вчинених 30.01.2018, звернувся до суду 02.02.2018 (26.04.2018 позивач уточнив позовні вимоги в цій частині), тобто з дотриманням строку звернення до суду, а тому відсутня необхідність у поновленні такого строку.
В заяві від 17.09.2018 позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із позовом про скарження розпорядження Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 03.05.2017 про припинення йому виплати пенсії та поновити цей строк.
Однак, необхідно звернути увагу на те, що позивач взагалі не оскаржує розпорядження Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 03.05.2017 про припинення виплати пенсії, предметом спору у даній справі є дії відповідача щодо відмови в поновленні йому виплати пенсії, вчинені 30.01.2018.
Оскільки заява позивача від 17.09.2018 не стосується предмету спору у даній справі, то і відсутні підстави для її задоволення.
Водночас, ОСОБА_1 в позовній заяві (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просить суд відновити його порушені права та зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити йому виплату пенсії за вислугу років з 03.05.2017, тобто з моменту прийняття розпорядження Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про припинення виплати пенсії.
В цій частині суд звертає увагу, що пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа. Пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.
Тому, позивач не отримавши пенсію у зв'язку із припиненням її виплати згідно розпорядження Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 03.05.2017 для захисту свого права на отримання пенсії мав право оскаржити таке розпорядження до суду, однак таким правом не скористався.
Разом з цим, суд зважає, що у зв'язку із прийняттям розпорядження Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 03.05.2017 припинено виплату позивачу та станом на час розгляду даної справи таку виплату не поновлено.
У зв'язку із цим, у разі задоволення даного адміністративного позову, суд вправі захистити та поновити право позивача на отримання пенсії в межах строку звернення до суду, тобто суд вправі розглядати позовні вимоги про зобов'язання відповідача поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років з 02.08.2017.
Строк звернення до суду із вимогами про зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії за вислугу років з 03.05.2017 по 01.08.2017 позивачем пропущено.
Суд зважає на положення частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Однак, в даному випадку відсутні підстави для застосування частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», адже пенсія позивачу в період з 03.05.2017 по 01.08.2017 не нараховувалась.
Необхідно зауважити, що після закінчення строку звернення до суду особа не втрачає права звернутися із адміністративним позовом, але до такого позову застосовуються положення статті 123 КАС України.
Згідно частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, для поновлення встановленого законом строку звернення до адміністративного суду необхідно встановити поважність причин його пропуску.
Поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до адміністративного суду та підтверджені належними доказами.
Позивачем не обґрунтовано, а судом не встановлено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду із вимогами про зобов'язання відповідача поновити виплату пенсії за вислугу років з 03.05.2017 по 01.08.2017, а тому позовні вимоги в цій чистині необхідно залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 240, 248, 256 КАС України,
ухвалив:
Визнати причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині вимог, - неповажними.
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугу років з 03.05.2017 по 01.08.2017, - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-297 цього ж Кодексу.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак