23 січня 2019 року Справа № 160/7490/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кучми К.С.
при секретарі - Молоданові М.Ю.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Б.К.Атлантіс груп» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Служба безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів №868 від 23.06.2018 року та №1632 від 09.11.2018 року, -
До адміністративного суду 08.10.2018 року надійшла вищезазначена позовна заява, в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: визнати протиправними та скасувати Наказ №868 від 23.06.2018 року (п.8 додатку) Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в частині застосування до ТОВ "Р.Б.К. ОСОБА_3" (ЄДРПОУ 34314907) спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності та Наказ №1632 від 09.11.2018 року (п.8 додатку) Мінекономрозвитку в частині переведення товариства на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що наказ №868 від 23.06.2018 року в частині застосування до ТОВ "Р.Б.К. ОСОБА_3" спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності було винесено на підставі подань Служби безпеки України вих. від 23.02.2018 року №8/1/2-3227ДСК, вх. від 27.02.2018 року №05/514ДСК, вих. від 31.05.2018 року №8/1/2-6663ДСК, вх. від 06.06.2018 року №05/1338ДСК. Відповідно до відомостей, що містяться у Переліку суб'єктів ЗЕД України, до яких застосовано спеціальну санкцію, який є додатком до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.06.2018 року № 868, щодо ТОВ "Р.Б.К. ОСОБА_3" зазначено тип порушення - ст.483 Митного кодексу України. Позивач наполягає на тому, що ним не вчинялось будь-яких порушень положень Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та Митного кодексу України, у його діях відсутні ознаки, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки, отже вважає, що Наказ №868 від 23.06.2018 року Міністерства економічного розвитку і торгівлі України в частині застосування до ТОВ "Р.Б.К. ОСОБА_3" спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності є протиправним та підлягає скасуванню.
Позивач також зазначив, що відповідачем на підставі ч.8 ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ "Р.Б.К. ОСОБА_3" було переведено на індивідуальний режим ліцензування на підставі Наказу №1632 від 09.11.2018 року, при цьому дію Наказу №868 від 23.06.2018 року про тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності зупинено, а не скасовано. Отже, санкція, застосована відповідачем у спірних правовідносинах, а саме індивідуальний режим ліцензування, є наслідком застосування санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Тому наказ №1632 від 09.11.2018 року (п.8 додатку) Мінекономрозвитку України в частині переведення товариства на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності теж слід визнати протиправним та скасувати.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.10.2018 року, після усунення недоліків позовної заяви, у даній справі відкрито провадження, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час його проведення повідомлявся належним чином.
До суду від відповідача надійшло два відзиви на позов, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у яких зазначалося, що Мінекономрозвитку не має повноважень перевіряти зазначені у поданні правопорушення, відповідальність за достовірність інформації, що зазначається в поданні, в тому числі і факти порушень законодавства про зовнішньоекономічну діяльність несе ініціатор подання - Служба безпеки України. Єдиною законною і належною підставою для винесення наказу Мінекономрозвитку є належним чином оформлене подання ініціатора застосування спеціальної санкції. Таким чином, відповідач, застосовуючи до позивача спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, приймаючи наказ №868 від 23.06.2018 року, діяло правомірно, в межах, спосіб та порядку, передбачених чинним законодавством.
Крім того, на підставі частини 7 статті 37 Закону та пункту 3.2. Положення після закінчення дії спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Р.Б.К. ОСОБА_3» наказом Мінекономрозвитку від 09.11.2018 р. № 1632 «Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, зупинено дію наказу Мінекономрозвитку від 23.06.2018 р. № 868. Отже, позовні вимоги ТОВ «Р.Б.К. ОСОБА_3» є необґрунтованими та не підлягають задоволенню. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні даного позову відмовити повністю, а справу розглядати без участі його представника.
Представник третьої особи в судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги також не визнала у повному обсязі та зазначила, що дії СБ України в частині підготовки та надіслання до Мінекономрозвитку України подання за обліковим № 8/1/2-3227/дск від 23.02.2018, за обліковим № 8/1/2-6663/дск від 31.05.2018 з грифом обмеженого доступу «Для службового користування» стосовно можливого застосування спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності по відношенню до позивача, є правомірними та відповідали вимогам законодавства України, положення наказу Мінекономрозвітку України наказу Мінекономрозвітку України від 23.06.2018 №868 про застосування спеціальних санкцій у вигляді зупинення зовнішньоекономічної діяльності та наказу Мінекономрозвітку України від 09.11.2018 №1632 про переведення на індивідуальний режим ліцензування видано на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
За таких обставин, представник третьої особи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Р.Б.К. ОСОБА_3» до Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, третя особа - СБ України, про визнання протиправним та скасування наказів від 23.06.2018 р. №868 про застосування спеціальних санкцій у вигляді зупинення зовнішньоекономічної діяльності та наказу Мінекономрозвітку України від 09.11.2018 р. №1632 про переведення на індивідуальний режим ліцензування просила суд відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, застосувало наказом від 23.06.2018 р. № 868 «Про застосуванні спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності - до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України» до ТОВ «Р.Б.К. ОСОБА_3» спеціальну санкцію - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності. Після закінчення дії спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Р.Б.К. ОСОБА_3» наказом Мінекономрозвитку від 09.11.2018 р. № 1632 «Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, зупинено дію наказу Мінекономрозвитку від 23.06.2018 р. № 868.
Позивач вважає, що по відношенню до нього, як до суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності, наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України (далі - Мінекономрозвітку України) від 23.06.2018 р. №868, виданого на підставі подання СБ України, нібито неправомірно було застосовано спеціальну санкцію у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, оскільки, на думку останнього, він не вчиняв будь-яких порушень положень Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність та Митного кодексу України. У зв'язку з чим, наказ Мінекономрозвитку України від 23.06.2018 р. №868 та наказ Мінекономрозвитку України від 09.11.2018 р. № 1632 є протиправними та підлягає скасуванню.
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон) санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг та Національного банку України або за рішенням суду.
Порядок застосування спеціальних санкцій регулюється Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим наказом Мінекономіки від 17.04.2000 р. № 52 та зареєстроване Міністерством юстиції України 05.05.2000 р. за № 260/4481 (далі - Положення).
До завдань Служби безпеки України також входить попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України (ст.2 Закону України «Про Службу безпеки України»).
Служба безпеки України взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, які сприяють виконанню покладених на неї завдань (ст.8 Закону України «Про Службу безпеки України»).
Пунктом 1.2 цього Положення визначено, що спеціальні санкції застосовуються Мінекономрозвітку України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема у разі порушення валютного, митного, податкового, іншого законодавства, що встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та у разі проведення ними дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.
Так, Служба безпеки України звернулася до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з поданнями від 23.02.2018 вих. № 8/1/2-3227ДСК (вх. Мінекономрозвитку від 27.02.2018 № 05/514ДСК, далі - подання СБУ) та від 31.05.2018 вих. № 8/1/2-6663ДСК (вх. Мінекономрозвитку від 06.06.2018 № 05/1338ДСК, далі - подання СБУ) щодо застосування спеціальної санкції - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема до ТОВ «Р.Б.К. ОСОБА_3».
Згідно з ч.3 ст.37 Закону подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження); відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України; вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати; найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.
Так, подання Служби безпеки України містило, зокрема, такі обов'язкові дані: назва і реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - товариство з обмеженою відповідальністю «Р.Б.К. ОСОБА_3», адреса: вул. Воронезька, 4. м.Дніпро, 49074, Код ЄДРПОУ - 34314907; відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України - стаття 2 та частина 1 статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», стаття 483 Митного кодексу України: вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, - тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
В своїх поясненнях третя особа зазначала, що у ході здійснення заходів спрямованих на захист інтересів держави у зовнішньоекономічній сфері, Головним управлінням контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБ України (далі - ГУ КЗЕ СБ України) отримано інформацію щодо порушення ТОВ «Р.Б.К. ОСОБА_3» вимог чинного законодавства України під час здійснення зовнішньоекономічної діяльності, порушення полягали у недотриманні вимог Постанови КМУ від 30.12.2015 № 147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації» (далі - Постанова КМУ № 1147), якою заборонено ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації (згідно переліку додатку до Постанови № 1147) до 31.12.2018 (включно). З метою недопущення аналогічних порушень та недопущення у подальшому нанесення збитків економічним інтересам держави з боку ТОВ «Р.Б.К. ОСОБА_3», було внесено на розгляд Мінкономрозвітку України подання СБ України за обліковим № 8/1/2-3227/дск від 23.02.2018 з грифом обмеженого доступу «Для службового користування», подання СБ України за обліковим № 8/1/2-6663/дск від 31.05.2018 з грифом обмеженого доступу «Для службового користування» стосовно можливого застосування по відношенню до позивача спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності.
У зв'язку з цим, у Мінекономрозвитку була відсутня необхідність щодо уточнення інформації у Служби безпеки України або інших органів, що здійснюють контроль у сфері зовнішньоекономічної діяльності та валютного контролю щодо позивача, оскільки направлення запитів щодо одержання додаткових матеріалів (інформації) у зазначених органів державної влади щодо суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності є правом, а не обов'язком Міністерства.
Відповідно до пункту 4.3 Положення відповідальність за недостовірність інформації, зазначеної в поданнях, щодо застосування (скасування, зміни виду, тимчасового зупинення дії) санкцій, на підставі яких видаються відповідні накази Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, несе ініціатор подання у порядку, передбаченому законом.
Крім того, позивач наводить твердження того, що підставою застосування до нього санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності наказом від 23.06.2018 р. №868 є саме правопорушення, однак дане твердження є необґрунтованим, оскільки єдиною правовою підставою для застосування санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності є належним чином оформлене подання ініціатора.
Відповідно до частини 6, 7 статті 37 Закону та пункту 3.2. Положення тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, але не більше трьох місяців з дати винесення відповідного рішення центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики, після тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності або іноземні суб'єкти господарської діяльності переводяться центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики на індивідуальний режим ліцензування.
Так, на підставі частини 7 статті 37 Закону та пункту 3.2. Положення після закінчення дії спеціальної санкції у вигляді тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Р.Б.К. ОСОБА_3» наказом Мінекономрозвитку від 09.11.2018 р. № 1632 «Про переведення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності» переведено на індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, зупинено дію наказу Мінекономрозвитку від 23.06.2018 р. № 868.
Суд критично відноситься до твердження позивача про те, що індивідуальний режим ліцензування є наслідком застосування тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності не відповідає дійсності, оскільки переведення суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, в даному випадку позивача, після закінчення терміну дії санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності, є автоматичним та законодавчо визначеним механізмом, передбаченим частиною 7 статті 37 Закону та пунктом 3.2. Положення.
Так, частиною 12 статті 37 Закону, п.4.15 Положення № 15 визначено, що у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання закону, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності, до яких застосовано санкції, мають право подавати до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкцій.
Зокрема, таких клопотань та матеріалів до відповідача позивачем подано не було, а тому підстави для скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову ТОВ «Р.Б.К.Атлантіс груп» до Мінекономрозвітку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - СБУ про визнання протиправними та скасування наказів № 868 від 23.06.2018 року та №1632 від 09.11.2018 року повністю з викладених вище підстав.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 205, 241 - 246, 250 КАС України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Р.Б.К.Атлантіс груп» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - Служба безпеки України про визнання протиправними та скасування наказів № 868 від 23.06.2018 року та №1632 від 09.11.2018 року - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення складено 01.02.2019 року.
Суддя ОСОБА_4