Справа № 485/1218/17
Провадження № 2/485/9/19
14 лютого 2019 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Квєтка І.А.,
секретар судового засідання Забаровська С.А., Шеремет Ю.Є.,
за участі представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника ООП Снігурівської РДА - ОСОБА_3. ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Снігурівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області до ОСОБА_5, третя особа: орган опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
встановив:
У серпні 2017 року орган опіки та піклування Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 про позбавлення її батьківських прав стосовно сина та стягнення аліментів.
Позовні вимоги обґрунтовані слідуючими обставинами.
ОСОБА_5 є матір"ю малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, по відношенню до якого є одинокою матір"ю.
Відповідачка ухиляється від виконання батьківських обов"язків, сім"я перебуває на обліку сімей, де батьки не створили належних умов для утримання, виховання та розвитку дітей, за систематичного обстеження матеріально-побутових умов життя виявлялося, що такі умови є незадовільними, за місцем проживання характеризується негативно, зловживає алкогольними напоями, має вади психічного здоров"я.
Соціальний супровід сім"ї завершився з негативним результатом, змінити свою поведінку ОСОБА_5 не бажає.
26 вересня 2016 року за заявою матері дитину влаштовано до Миколаївського будинку дитини з причини відсутності умов для повернення з полового будинку з новонародженою дитиною. З часу влаштування дитини відповідач жодного разу її не відвідала, не поцікавилась його життям та здоров»ям.
Позивач просить суд, позбавити відповідачку батьківських прав відносно сина та стягнути з неї аліменти на утримання сина у розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму та передати дитину під опіку та піклування Снігурівської райдержадміністрації для подальшого влаштування.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, мотивом до застосування такого заходу до відповідачки як позбавлення батьківських прав назвала не створення нею умов для проживання дитини, зловживання спиртними напоями, відсутність навичок догляду за дітьми. Просила про задоволення позову, надала згоду на ухвалення заочного рішення.
Орган опіки та піклування Снігурівської райдержадміністрації враховуючи інтереси дитини, вважає за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про день та час розгляду справи повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації, яка повернулася за відмови в отриманні та через оголошення на офіційному веб-сайті суду на порталі Судова влада України. Причини неявки суду невідомі. Відзив не надійшов.
За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
Як вбачається з заявленого позивачем позову він обґрунтовується на підставі п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, згідно якої мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Судом встановлено, що відповідачка є одинокою матір"ю по відношенню малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтвердується свідоцтвом про народження дитини серії І-ФП №252674, виданого Снігурівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області за актовим записом №166 від 13 вересня 2016 року (а.с.5). Вказане також підтверджується копією актового запису про народження дитини та повним витягом з ДРАЦСГ про народження (а.с.60-62).
Зареєстрованим місцем проживання відповідачки ОСОБА_5 є АДРЕСА_1, але фактичним місцем її проживання є с.Шмідтове Снігурівського району Миколаївської області.
Сім"я з 2012 року перебуває на обліку, як така, де батьки не створили належні умови для утримання, виховання та розвитку дітей. З 05 липня 2015 року по 14 вересня 2017 року перебувала під соціальним супроводом районного центру соціальних служб для сім"ї, дітей та молоді.
Відповідачка перебуває на диспансерному обліку у лікаря нарколога з 15 квітня 2013 року, діагноз: синдром залежності від алкоголю, та у лікаря психіатра з діагнозом: розлад особистості і поведінки внаслідок раннього органічного ураження головного мозку з вираженим зниженням когнітивного функціонування, МСЕК їй встановлена третя група інвалідності з дитинства до 01 червня 2019 року (а.с.7,56,85).
Актами обстежень матеріально-побутових умов життя сім"ї ОСОБА_5, датованих 30 серпня та 14 вересня 2016 року, 31 січня, 22 березня, 13 квітня та 22 червня 2017 року, 11 квітня та 10 травня 2018 року встановлювалося, що санітарні умови проживання відповідачки незадовільні, в будинку брудно, постільна білизна брудна, житло потребує ремонту, продукти харчування відсутні або ж виявлені у обмеженій кількості, мати вживає спиртне, не має жодних засобів гігієни для себе і дитини, на зауваження реагує агресивно та неадекватно.
Як вбачається з повідомлення в.о. головного лікаря Снігурівської ЦРЛ ОСОБА_7 від 22.08.2017 року, дитина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, переведений із полового відділення Снігурівської ЦРЛ в педіатричне відділення, де перебував з 05.09.2016 року по 29.09.2016 року та в подальшому був виписаний разом з матір"ю до іншого соціального закладу в супроводі представників соціальної служби (а.с.55).
За місцем проживання відповідачка зарекомендувала себе неврівноваженою особою, яка постійно влаштовує сварки як зі співмешканцем так і з сусідами, вживає спиртні напої (а.с.9).
Розпорядженням Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області №412-р від 26.09.2016 року, малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, направлено на повне державне забезпечення до Миколаївського обласного будинку дитини, за заявою матері ОСОБА_5 у зв"язку зі складними життєвими обставинами (а.с.21).
Згідно відповіді адміністрації Миколаївського обласного будинку дитини від 24.10.2018 року за №05-1023.04, де з 29.09.2016 року на повному державному забезпеченні перебуває малолітній ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, за час перебування якого мати жодного разу не відвідувала свого сина в закладі, долею дитини не цікавилась, до закладу не телефонувала (а.с.130).
Як вбачається з листа Снігурівського РЦСС СДМ від 08.09.2018 року з 05.07.2015 року по 14.09.2017 року ОСОБА_5 перебувала під соціальним супроводом з метою покращення житлово-побутових умов, профілактики вживання спиртних напоїв та підвищення батьківського потенціалу. Сім"я ОСОБА_5 знята з соціального супроводу з негативним результатом (а.с.137).
При допиті свідок ОСОБА_8 показала, що проживає з відповідачкою у одному селі. Остання умисно ухиляється від виконання материнських обов"язків через зловживання спиртним і наступної неадекватної поведінки.
Свідок ОСОБА_9 засвідчила, що Центральна сільська рада, працівником якої вона була, здійснювала постійний супровід сім"ї відповідачки, однак остання не бажала співпрацювати, на зауваження не реагувала. Після влаштування дитини до дитячого закладу за заявою матері, вона заходів до її повернення не вживала, продовжила зловживати спиртним.
За долученими до матеріалів справи актами, відповідачка попереджалася про наслідки ухилення від виконання батьківських обов"язків, однак належних висновків не зробила (а.с.10).
Раніше відповідачка позбавлена батьківських прав відносно старших дітей ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 за рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 25 вересня 2015 року (а.с.17-19).
Згідно висновку органу опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації №52 від 06 вересня 2017 року, прийнятого з посиланням на досліджені судом докази, визнано доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав стосовно дитини (а.с.87).
Відповідно ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов"язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування; медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ст.З Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Всупереч вимог ст.12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 року, відповідачка ОСОБА_5 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов"язків, не опікується дитиною, не доглядає її, не турбується про її фізичний і духовний розвиток, протягом тривалого терміну попереджалася про необхідність змінити ставлення до виховання дитини, проте належних висновків не зробила, не зважаючи на неодноразові попередження, в родині не створені належні умови для утримання, виховання та розвитку дитини, заходів до повернення дитини відповідачкою не вживалися, тривалий час мати дитину не відвідувала, не цікавилася її здоров"ям, матеріальними потребами, що згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.
З наведеного суд приходить до висновку, що поведінка відповідачки по невиконанню батьківських обов"язків є винною. Позбавлення батьківських прав є засобом захисту прав дитини. Позбавлення відповідачки батьківських прав, як крайній захід впливу через не виконання нею батьківських обов"язків є виправданим та співмірним, та такий що відповідатиме інтересам дитини.
Крім того, протягом всього часу розгляду справи у суді відповідачка жодного разу в судове засідання не з"явилася, заперечень щодо позову не надала, що свідчить про відсутність інтересу до повернення дитини. Крім того, дитина влаштувана до дитячого закладу фактично від народження та не знає своєї матері.
Згідно ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов"язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд вирішує питання про стягнення аліментів на дітей.
Оскільки малолітня дитина відповідачки не отримує від неї грошової та іншої допомоги, дитина влаштована до державного закладу, аліменти підлягають примусовому стягненню.
Під час вирішення питання про розмір аліментів, суд виходить із того, що мінімальний розмір аліментів відповідно до ч.2 ст.182 СК України не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.
На підстаі викладеного, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та ухвалює про їх задоволення.
У силу п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки підлягає стягненню судовий збір на користь держави.
Керуючись ст.ст.4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов органу опіки та піклування Центральної сільської ради Снігурівського району Миколаївської області до ОСОБА_5 - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, батьківських прав відносно дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, передати орану опіки та піклування Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області для подальшого влаштування. Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8, фактично проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9, на користь закладів, установ, опікунів або інших фізичних чи юридичних осіб де перебуватиме дитина, аліменти на утримання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 серпня 2017 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8, фактично проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_9, на користь держави судовий збір у розмірі 640 грн. (шістсот сорок грн.).
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Снігурівський районний суд, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.02.2019 року.
Суддя