Справа № 369/15319/18
Провадження № 3/369/234/19
11 лютого 2019 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Лисенко Владислав Вікторович, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від УПП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
-за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 19.11.2018 року серії ОБ № 200489, 18 листопада 2018 року, близько 23 години 50 хвилин, в Київській області, Києво-Святошинський район, с. Стоянка, по вулиці Столична, 3А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження тесту на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків.
Згідно того ж протоколу, водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання з'явився ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не визнав, та пояснив суду, що працівники поліції зупинили його на предмет перевірки документів. Останній повідомив працівникам поліції що посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу випадково залишив за місцем свого проживання. Після чого працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, однак у зв'язку з відсутністю необхідного приладу «Драгер», ОСОБА_1 відмовився. Про складений протокол про адміністративне правопорушення передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 дізнався тільки в судовому засіданні.
Відповідно ч.2, ч.3 до ст. 266 КУпАП Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється..
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Судом неодноразово викликались свідки які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серія ОБ № 200489 від 19 листопада 2018 року, а саме: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, але в судове засідання не з'явилися, тому у суду існують обґрунтовані сумніви в існуванні таких свідків взагалі.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, враховуючи пояснення громадянина ОСОБА_1, суд вважає, що вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не доведена належними та достатніми доказами, оскільки жодних доказів, які підтверджують те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чи відмовився пройти огляд на стан сп'яніння суду не надано.
Відповідно до ст. 62 Конституції України Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
За викладених обставин суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 247, ч.1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В.В. Лисенко