про закриття провадження в адміністративній справі
11 лютого 2019 року м. Кропивницький Справа № 1140/2093/18
провадження № 2-ап/1140/18/18
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,
розглянувши у підготовчому засіданні за правилами
загального позовного провадження адміністративну справу за позовом
позивач: ОСОБА_1 (27100, Кіровоградська область, м. Новоукраїнка, вул. Тищенка, 59, РНОКПП НОМЕР_1)
відповідач: державний реєстратор Добровеличківської районної державної адміністрації ОСОБА_2 (27000, Кіровоградська область, Добровеличківський район, смт. Добровеличківка, вул. Незалежності, 112)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 (27040, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Любомирка, РНОКПП НОМЕР_2)
про визнання протиправними дій та скасування рішень, -
ОСОБА_1, через представника ОСОБА_4, у липні 2018 року звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до державного реєстратора Добровеличківської районної державної адміністрації ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування рішень.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка за кадастровим номером 3521783000:02:000:0339, що розташована на території Любомирської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. Позивачка у січні 2018 року під час розгляду Добровеличківським районним судом Кіровоградської області цивільної справи №387/1101/17 за своїм позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору емфітевзису від 12.10.2017 року щодо вказаної земельної ділянки дізналася про прийняття відповідачем рішення №37745700 від 25.10.2017 року про державну реєстрацію іншого речового права (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за ОСОБА_3 Крім того, у січні 2018 року відповідачем прийнято рішення щодо внесення змін до вказаного запису, вилучено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно електронний примірник договору емфітевзису від 12.10.2017 року та внесено інший електронний примірник такого договору. Представник позивачки стверджує про протиправність дій та рішень державного реєстратора, оскільки вони суперечать вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з цих підстав просить суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача №37745700 від 25.10.2017 року щодо державної реєстрації іншого речового права (номер запису 22993640);
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 12.01.2018 року щодо внесення змін до запису про інше речове право №22993640;
- визнати протиправними дії відповідача щодо вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно електронного примірника договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.10.2017 року, укладеного між нею та ОСОБА_3, та внесення іншого електронного примірника договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 12.10.2017 року, укладеного між нею та ОСОБА_3, номер запису про інше речове право 22993640.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.11.2018 року вказану ухвалу скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А. від 21.01.2019 року відкрито провадження у справі за цим позовом, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 11.02.2019 року. Цією ж ухвалою до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору залучено ОСОБА_3.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову, в яких зазначено, що рішення про державну реєстрацію іншого речового права №37745700 від 25.10.2017 року прийнято на підставі заяви ОСОБА_3 та доданого до неї договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 20.10.2017 року, а 12.01.2018 року за заявою ОСОБА_3 та доданими до неї документами державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію змін до іншого речового права.
Третя особа ОСОБА_3 подала до суду клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі №387/1101/17.
Розглянувши справу у підготовчому засіданні, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки за кадастровим номером 3521783000:02:000:0339, загальною площею 7,08 га, що розташована на території Любомирської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області. (а.с. 127 - 129) Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06.06.2013 року.
За договором про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 20.10.2017 року, укладеним між ОСОБА_1 (власник) та ОСОБА_3 (землекористувач), остання отримала у користування вищевказану земельну ділянку строком на 96 років.
Державний реєстратор Добровеличківської районної державної адміністрації ОСОБА_2 25.10.2017 року, за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 24.10.2017 року, провів державну реєстрацію іншого речового права (права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) за ОСОБА_3 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №37745700), про що до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 25.10.2017 року внесено відповідний запис №22993640, а 12.01.2018 року вніс зміни до цього запису (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №39178668), що полягали у зміні площі земельної ділянки, а також видаленні одного та додаванні іншого примірника договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 20.10.2017 року. (а.с. 122 - 126)
Між тим, у грудні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 20.10.2017 року, а у липні 2018 року - звернулася до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Абзацами 2, 3 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі термін публічно - правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.
Під суб'єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Частиною 1 статті 19 КАС України визначено справи у публічно - правових спорах, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Так, згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 3 статті 19 КАС України передбачено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
ОСОБА_5 Верховного Суду у постанові від 04.09.2018 року у справі №823/2042/16 про визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вказала, що публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Натомість, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
У цій справі ОСОБА_5 Верховного Суду вказала, що визнання протиправним і скасування рішення щодо державної реєстрації речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.
Тому ОСОБА_5 Верховного Суду вважає, що оскільки позивачка не була заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої (третьої) особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.
У цій справі ОСОБА_5 Верховного Суду з метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відступила від правових висновків, викладених у постановах від 04.04.2018 року у справах №817/567/16 та № 826/9928/15, від 10.04.2018 року у справі №808/8972/15, від 16.05.2018 року у справі №826/4460/17, від 23.05.2018 року у справі №815/4618/16, від 05.06.2018 року у справі №804/20728/14, від 12.06.2018 року у справі №823/378/16, від 13.06.2018 року у справах №820/2675/17 та №803/1125/17 щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
ОСОБА_5 Верховного Суду вказала, що такий критерій визначення юрисдикції спору як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на нерухоме майно не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.
Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов'язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.
Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Судом у підготовчому засіданні установлено, що позовні вимоги фактично обґрунтовані відсутністю у третьої особи ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою, що належить на праві приватної власності позивачці ОСОБА_1 Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, вчиняючи оскаржувані дії та приймаючи рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачкою. Оскаржувані дії та рішення державного реєстратора стосувались реєстрації прав третьої особи щодо користування земельною ділянкою. Оскарження позивачкою цих дій та рішень безпосередньо пов'язане із захистом нею свого цивільного права у спорі щодо об'єкту нерухомого майна (земельної ділянки) з третьою особою.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28.09.2018 року у цивільній справі №387/1101/17 позов ОСОБА_1 задоволено, спірний договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) від 20.10.2017 року визнано недійсним. Наразі це судове рішення не набрало законної сили, оскільки оскаржене ОСОБА_3 до суду апеляційної інстанції.
Отже суд установив, що оскаржуваним реєстраційним діям та рішенням передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) третьої особи.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у цій справі спір має не публічний, а приватно-правовий характер, відтак його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічна правову позиція щодо застосування норм процесуального права висловлено ОСОБА_5 Палатою Верховного Суду у постановах від 14.03.2018 року у справі №396/2550/17, від 04.04.2018 року у справі №817/1048/16, від 06.06.2018 року у справі №826/12559/16, від 29.08.2018 року у справі №807/719/15, від 12.09.2018 року у справі № 806/1641/17, від 14.11.2018 року у справі №815/5592/17, від 14.11.2018 року у справі №806/2108/17.
Розглянувши справу, суд дійшов до висновку, що цей спір має приватноправовий характер, а саме є спором позивачки та ОСОБА_3 щодо права останньої користуватися та розпоряджатися земельною ділянкою, яке підлягає державній реєстрації. З огляду на суб'єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Пунктом 2 частини 2 статті 183 КАС України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачці слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Керуючись статтями 183, 238, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -
Закрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Добровеличківської районної державної адміністрації ОСОБА_2 про визнання протиправними дій та скасування рішень.
Роз'яснити позивачці, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_6
Повний текст ухвали складено 15.02.2019 року.