Провадження №2/359/513/2019
Справа №359/5762/18
Іменем України
12 лютого 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина, -
Наприкінці липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що з 16 листопада 2011 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 Від цього шлюбу 10 жовтня 2013 року у них народився син ОСОБА_3 Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2015 року шлюб між ними було розірвано. На даний час сторони проживають окремо, при цьому малолітній син проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. ОСОБА_1 самостійно забезпечує матеріальне утримання сина. Відповідач ухиляється від надання матеріальної допомоги на утримання та виховання спільної дитини. Тому, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього сина у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду, і до досягнення дитиною повноліття.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала пред'явлений позов та просила суд його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Натомість направив до суду відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує та не визнає пред'явлений позов. В обґрунтування своїх заперечень вказав на те, що працює в СТОВ ім. Ватутіна та отримує заробітну плату у розмірі 9500 гривень. Із вказаної заробітної плати на користь ОСОБА_4 щомісячно утримуються аліменти на утримання сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В той час як ОСОБА_1 також просить стягувати з нього аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку. При цьому, ОСОБА_2 приймає участь в утриманні сина ОСОБА_3 шляхом добровільного перерахування коштів на користь позивача. З огляду на це, ОСОБА_2 вважає позовні вимоги безпідставними. Разом з цим, у разі наполягання позивача на примусовому стягненні аліментів просить частково задовольнити пред'явлений позов та стягнути аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що пред'явлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що в період часу з 16 листопада 2011 року по 28 квітня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с.7) та копією рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2015 року (а.с.4).
Від цього шлюбу 10 жовтня 2013 року у них народився син ОСОБА_3 (а.с.8)
Сторони по справі проживають окремо. При цьому малолітній син проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні. Вказана обставина підтверджується довідкою про склад сім'ї №800 від 23 липня 2018 року, виданою виконавчим комітетом Глибоцької сільської ради Бориспільського району (а.с.6).
Відповідно до ч.1 ст.180 та ч.3 ст.181 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до вимог ч.1 та ч.2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Так, в матеріалах цивільної справи містяться копії квитанцій про переказ грошових коштів на користь ОСОБА_1, зокрема від 12 грудня 2016 року на суму 1000 гривень, 01 червня 2016 року - 700 гривень, 10 лютого 2017 року - 500 гривень, 10 листопада 2016 року - 700 гривень, 09 жовтня 2018 року - 1000 гривень, 04 липня 2017 року - 500 гривень, 18 квітня 2017 року - 500 гривень, 19 липня 2017 року - 500 гривень, 05 вересня 2015 року - 500 гривен (а.с.33-34). Таким чином, ОСОБА_2 дійсно перераховував грошові кошти на користь позивача на утримання їхнього спільного сина.
З огляду на це, суд вважає, що обставини, викладені у позовній заяві стосовно того, що відповідач ухиляється від матеріального утримання сина, не відповідають дійсності.
За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України відповідач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.
Разом з цим, копії вказаних квитанцій про переказ грошових коштів свідчать про те, що сплата аліментів у добровільному порядку не має систематичного характеру, тобто щомісячно. До того ж доводи відповідача з приводу того, що аліменти належить стягувати, починаючи з листопада 2018 року, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду цивільної справи. Оскільки, у 2018 році відповідач сплатив аліменти лише одного разу, зокрема у жовтні у розмірі 1000 гривень.
Враховуючи рівність обов'язків батьків щодо забезпечення матеріального утримання дитини та незважаючи на те, що ОСОБА_2 у добровільному порядку перераховував грошові кошти на утримання малолітнього сина, вказане не може свідчити про обмеження права на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів до досягнення дитиною повноліття.
З огляду на це, суд вважає допустимим примусово стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина.
При визначенні розміру аліментів суд виходить з того, що позивач позбавлена можливості самостійно забезпечувати утримання сина. Відомості про те, що ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров'я або ж на його утриманні перебувають непрацездатні дружина та батьки, в матеріалах цивільної справи відсутні.
Водночас, суд враховує те, що на підставі судового наказу судді Шполянського районного суду Черкаської області від 26 вересня 2011 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та до повноліття дитини (а.с.31).
З довідки про доходи (а.с.32) встановлено, що ОСОБА_2 працює в СТОВ ім. Ватутіна, за період з травня по жовтень 2018 року отримав заробітну плату у розмірі 58898 гривень.
З огляду на ці обставини в сукупності, суд вважає допустимим стягувати з ОСОБА_2 на користь позивача аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_3 у розмірі ј частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до дня досягнення дитиною повноліття.
До вказаного висновку суд приходить також вважаючи необґрунтованими доводи відповідача про доцільність стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку.
Відповідно до положення ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
В той час як у разі стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку відповідача буде свідчить про порушення принципу справедливості. Зважаючи, що на утримання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина від попереднього шлюбу, стягуються аліменти у розмірі ј частини всіх видів заробітку.
При цьому, суд враховує, що вказаний розмір аліментів не перевищує 50 відсотків відрахувань із заробітної плати, передбачений положенням ч.3 ст.70 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч.1 та ч.6 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При пред'явленні позову ОСОБА_1 не сплатила судовий збір, оскільки вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір». Пред'явлений нею позов задоволений. Тому з ОСОБА_2 належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 704 гривень 80 копійок.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст.180 та ч.3 ст.181, ч.1 та ч.2 ст.182 СК України, ч.1 ст.81,ч.1 та ч.6 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ј частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% мінімального прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду, а саме: з 24.07.2018 року, до дня досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП: НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 13 лютого 2019 року.
Суддя: підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський