12 лютого 2019 року
Київ
справа №826/8396/18
адміністративне провадження №К/9901/3568/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
31 січня 2019 року Міністерство оборони України звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України (далі також - відповідач, скаржник), ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково.
На вказане рішення відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 серпня 2018 року закрито (після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати).
Відповідач, не погодившись зі вказаною ухвалою, 31 січня 2019 року подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити до вказаного суду для продовження розгляду.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що в матеріалах справи міститься копія довіреності представника Міністерства оборони України, яка подавалася з відзивом на позовну заяву до суду першої інстанції. Таким чином, судом першої інстанції було визнано повноваження представника відповідача. Також зазначає, що представником Міністерства оборони України були вжиті заходи щодо отримання довіреності на представництво інтересів від керівника Міністерства.
Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.
Згідно частинами першою, третьою статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до частин першої, третьої, шостої, восьмої статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати.
Згідно з частиною другою статті 305 КАС України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суд апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначив, що апеляційна скарга Міноборони України підписана представником за довіреністю. Зі змісту наявної в матеріалах справи копії довіреності від 22 листопада 2017 року № 220/38о/д вбачається, що остання підписана директором Юридичного департаменту Міністерства оборони України, полковником юстиції, який діяв на підставі наказу Міністерства від 30 грудня 2016 року № 744. Разом з тим, зазначений наказ не належить до документів, передбачених частиною третьою статті 55 КАС України. Крім того, копія відповідного наказу не була надана до суду при поданні апеляційної скарги.
Суд вказав на те, що саме по собі факт перебування на посаді директора Юридичного департаменту Міністерства оборони України не надає права видавати довіреності від імені Міністерства. Доказів того, що таке право було йому передане у встановленому законом порядку, матеріали справи не містять.
З огляду на що, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що у директора Юридичного департаменту Міністерства оборони України відсутні повноваження на видачу довіреностей від імені Міноборони України, а у представника, відповідно, відсутнє право підписання апеляційної скарги за такою довіреністю, у зв'язку з чим апеляційне провадження необхідно закрити.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України виходив з того, що після відкриття апеляційного провадження було встановлено, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.
Таким чином, оскаржуване рішення є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України та частини п'ятої статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.
Крім того, суд звертає увагу, що закриття апеляційного провадження не позбавляє учасника справи права повторної подачі належним чином оформленої апеляційної скарги в порядку, встановленому законом, за винятком випадку закриття провадження у зв'язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення (пункт 2 частини першої статті 299 КАС України).
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 27 серпня 2018 року у справі № 803/537/18, від 25 вересня 2018 року у справі № 825/1549/18 та від 21 листопада 2018 року у справі № 826/7919/18.
Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
4. Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Я.О. Берназюк
М.І. Гриців
Н.В. Коваленко