Іменем України
12 лютого 2019 року
м. Київ
справа №811/626/13-а
адміністративне провадження №К/9901/3303/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бившевої Л.І.,
суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 (суддя - Кармазина Т.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 (судді - Шлай А.В., Іванов С.М., Чабаненко С.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Діт" (далі - ТОВ "Діт") до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ТОВ "Діт" звернулося до суду з позовом до ОДПІ, у якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ОДПІ від 23.10.2012 №№ 0001000224, 0001010224, 0001020224, якими товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ), з податку на прибутку та зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та зазначає, що матеріали перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після набрання законної сили відповідним рішенням. Тому, на думку позивача, податковим органом порушено норми пункту 86.9 статті 86 ПК України та протиправно прийняті податкові повідомлення - рішення, з приводу правомірності яких виник спір.
Суди встановили, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Діт", проведеної на підставі постанови слідчого з ОВС СВ ДПС у Кіровоградській області від 02.08.2012 та згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України, складено акт від 05.10.2012 № 151/22-4/20636467 про порушення позивачем у період, охоплених перевіркою (01.02.208 - 28.02.2011), положень пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", пунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2'128'262,00 грн та ПДВ на суму 759'279,00 грн, завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток на суму 44'680,00 грн.
На підставі зазначеного акта перевірки ОДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір.
Кіровоградський окружний адміністративний суд постановою від 26.03.2013, залишеною без змін, позов ТОВ "Діт" задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 23.10.2012 №№ 0001000224, 0001010224, 0001020224.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили із того, що матеріали перевірки та висновки податкового органу, викладені в акті документальної перевірки, яка призначена на виконання постанови слідчого у кримінальній справі, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.
ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, ОДПІ посилається на обставини, що були встановлені у ході податкової перевірки.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02.09.2014 № К/800/46653/14 відкрив касаційне провадження у цій справі.
Позивач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.
Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" від 02.06.2106 № 1401-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, статтю 125 Конституції України викладено в редакції, згідно з якою Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України.
Згідно з пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Верховний Суд України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України припиняють свою діяльність та ліквідуються у встановленому законом порядку.
Відповідно до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, який набрав чинності з 30.09.2016, постановою Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 № 2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" днем початку роботи Верховного Суду визначено 15.12.2017.
Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, Кодекс адміністративного судочинства викладено в новій редакції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Верховний Суд ухвалою від 08.02.2019 прийняв касаційну скаргу ОДПІ до провадження та визнати за можливе проведення попереднього розгляду справи.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Статтею 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 цієї статті документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, у випадку, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.
Відповідно до положень абзацу першого пункту 58.4 статті 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що матеріали документальної позапланової перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення лише після винесення судом обвинувального вироку, що набрав законної сили, або винесення рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.
Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду України, викладеному у постанові від 27.01.2015 № 21-494а14, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 349, статті 350, частинами 1, 5 статті 355, статтями 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.І. Бившева
Т.М. Шипуліна
В.В. Хохуляк ,
Судді Верховного Суду