11 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/493/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сапіги В.П.,
суддів: Запотічного І.І., Довгої О.І.,
за участі секретаря судових засідань Герман О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Старовижівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області на рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 20 листопада 2018 року, ухваленого під головуванням судді Назарука О.В. в смт. Стара Вижівка, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до Старовижівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до Старовижівського районного сектору управління державної Міграційної служби України у Волинській області (далі - УДСМ), в якому просять визнати протиправною відмову відповідача в оформленні паспорта громадянина України ОСОБА_4 у формі паспортної книжечки та зобов'язати видати ОСОБА_4 паспорт у формі паспортної книжечки.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з досягненню дитиною шістнадцятирічного віку вони звернулись до відповідача із заявою про видачу ОСОБА_4 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26 червня 1992 року (далі - Положення №2503-ХІІ). У даній заяві було обґрунтовано право на паспорт - книжечку та повідомлено про відмову за релігійними переконаннями від оформлення і отримання паспорта у формі картки. Відповідач листом відмовив ОСОБА_4 у видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки у зв'язку із запровадженням внутрішніх паспортів виключно у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Бланки у формі книжечки у районному секторі відсутні, прийом заяв на видачу паспортів зразка 1994 року припинено. Позивачі вважають, що відповідач своєю відмовою порушує права ОСОБА_4, передбачені статтею 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, оскільки не оформлення йому паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки саме через його релігійні переконання, які не призводять до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямовані проти цих людей чи держави, обмежує його права, що встановлені законом, і є необхідними в демократичному суспільстві. Також зазначають, що чинним законодавством передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка. У зв'язку з наведеним, позивачі вважають дії відповідача неправомірними.
Рішенням Старовижівського районного суду Волинської області від 20.11.2018 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною відмову відповідача у видачі ОСОБА_4 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ. Зобов'язано відповідача оформити та видати ОСОБА_4 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.
Не погодившись з таким рішенням суду, його оскаржив в апеляційному порядку відповідач, покликаючись на те, що суд його виніс з порушенням норм матеріального та процесуального права, з порушенням основних принципів адміністративного судочинства, що у своїй сукупності призвело до невірного вирішення спору. Просить рішення суду першої інстанції скасувати, відмовивши у задоволення позовних вимог в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що оскільки запровадження в Україні біометричних паспортів обумовлене Планом дій до введення безвізового режиму з Євросоюзом, схваленим у листопаді 2010 року. На підставі Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачено, що паспорт громадянина України оформляється територіальними органами та підрозділами ДМС, що забезпечені відповідним обладнанням, всім визначеним законодавством категоріям громадян, починаючи з чотирнадцятирічного віку, тільки у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, з 01 листопада 2016 року припинено. Вважає, що дії УДСМ повністю відповідають вимогам чинного законодавства України та нормам міжнародного права. При тому висновки суду є суперечливими та взаємовиключними. З тих підстав вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим та таким, що зобов'язує орган державної влади здійснювати порушення норм закону всупереч вимогам статті 19 Конституції України.
Позивачі правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.4 ст.229, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено і такі обставини підтверджено матеріалами справи, що 20 жовтня 2017 року позивачі, що діють в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, звернулись до Старовижівського УДМС із заявою про видачу паспорта громадянина України їх сину ОСОБА_4, затвердженого Постановою №2503-ХІІ, без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру і без присвоєння унікального номера запису в ЄДДР, при цьому вказали, що отримання паспорта у формі картки суперечить їх релігійним переконанням.
Листом від 15 листопада 2017 року №0725/Х-9 Старовижівський УДМС повідомив позивачів про те, що частиною 4 статті 21 Закону України «Про єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року №5492-VI передбачено, що паспорт громадянина України виготовляється у формі ID-картки, що містить безконтактний електронний носій. Станом на день звернення позивачів - 20 жовтня 2017 року всі територіальні підрозділами УДМС у Волинській області забезпечені матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі ID-картки, а паспорти громадянина України всім визначеним законодавством категоріям громадян, починаючи з чотирнадцятирічного віку, оформляються тільки у формі ID-картки, що містить безконтактний електронний носій, прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія з 01 листопада 2016 року припиняється, а усі бланки паспортів у вигляді книжечки були передані до УДМС України у Волинській області для знищення.
Тобто Старовижівським УДМС фактично відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 16.11.2017 про видачу ОСОБА_4 паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки.
Суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення прийшов до висновку, що дії сторони відповідача є протиправними та захистив права позивача шляхом зобов'язання вчинити певні дії.
Такі висновки суду першої інстанції не узгоджуються з положеннями ч.1 ст.20 КАС України, якою визначено вичерпний перелік справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам і в цей перелік не входить дана категорія справ.
Оскільки, частиною 2 статті 20 КАС України визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті, то суд першої інстанції не звернув увагу на дані приписи та розглянув позовні вимог, що підсудні окружним судам.
Так, п.5 ч.1 ст.315 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Згідно з ч.1 ст.318 КАС України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено правила юрисдикції (підсудності), що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та направлення справу для розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 310, 315, 318, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Старовижівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області задовольнити частково.
Рішення Старовижівського районного суду Волинської області від 20 листопада 2018 року в адміністративній справі №168/809/17 скасувати.
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 до Старовижівського районного сектору Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії направити для розгляду до Рівненського окружного адміністративного суду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. П. Сапіга
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний
Повне судове рішення складено 14.02.2019.