Іменем України
13 лютого 2019 року
Київ
справа № 817/555/17
провадження № К/9901/21252/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Стрелець Т. Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року, прийняту у складі колегії суддів: Моніча Б. С. (головуючий), Капустинського М. М., Охрімчук І. Г.
І. Суть спору
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1, позивач) звернулась до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (надалі також ГТУЮ у Рівненській області, відповідач), у якому просила визнати протиправним та скасувати наказ ГТУЮ у Рівненській області від 10 квітня 2017 року № 144/03 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.».
2. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує протиправністю притягнення її до дисциплінарної відповідальності у виді догани. За твердженням позивача, вона не вчиняла дій, що ставляться їй у провину.
3. Відповідач позов не визнав. У запереченні проти позову наголошував на його безпідставності з огляду на правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 працює на посаді начальника Рівненського міського відділу державної виконавчої служби (надалі - Відділ ДВС) ГТУЮ у Рівненській області.
5. 3 квітня 2017 року відповідач із метою з'ясування обставин неналежного виконання службових обов'язків позивачем, що призвели до допуску особи до стажування без правових підстав та несанкціонованого доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень, видав наказ № 156/04/к «Про відкриття дисциплінарного провадження щодо ОСОБА_1.».
6. На виконання цього наказу дисциплінарною комісією проведено службове розслідування, за висновком якого рекомендовано притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді оголошення догани.
7. 10 квітня 2017 року відповідач видав наказ № 144/03 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.», яким останню притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани.
8. У провину позивачеві ставиться те, що внаслідок її дій, які виразилися у наданні усної вказівки підлеглим працівникам ознайомити стажиста на посаду діловода ОСОБА_5, останній отримав несанкціонований доступ до Автоматизованої системи виконавчих проваджень.
9. Не погоджуючись із наказом про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, позивач звернулась до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
10. Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 5 травня 2017 року в позові відмовив повністю.
11. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у силу своєї керівної посади мав би конкретно знати перелік об'єму роботи, яку виконував стажист ОСОБА_5, та в разі виявлення будь-яких порушень зобов'язаний був з'ясувати всі обставини, які призвели до такого порушення, та відреагувати у відповідності до норм чинного законодавства. Якщо ж таких дій не вчинено, то керівник відділу, в даному випадку позивач, не здійснює належний контроль за службовою дисципліною підлеглих йому працівників.
12. Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 4 вересня 2017 року скасував постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 5 травня 2017 року та прийняв нову постанову, якою позовні вимоги задовольнив: визнав протиправним та скасувати наказ ГТУЮ у Рівненській області від 10 квітня 2017 року № 144/03 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1».
13. Таке рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що дійсно, стажист ОСОБА_5 отримав доступ до Автоматизованої системи виконавчих проваджень. Однак, позивач вказівок відносно допуску роботи у автоматизованій системі виконавчого провадження у Відділі ДВС не давала, тоді як допустити до роботи ОСОБА_5 в Автоматизованій системі виконавчого провадження вирішила старший діловод ОСОБА_6 Доступ до вказаної системи забезпечено особистим ключем ОСОБА_7 у період її тимчасової непрацездатності. При цьому ОСОБА_1 час від часу заходила до канцелярії та цікавилась чи справляється він з обсягом роботи, яку йому дають. Натомість будь-яких службових розслідувань відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідач не проводив.
14. Також апеляційний суд виходив з того, що ні висновок службового розслідування, ні наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містять відомостей, який саме з дисциплінарних проступків ставиться у вину позивачу.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
15. Відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права.
16. Як і під час судового розгляду в судах першої й апеляційної інстанцій, у касаційній скарзі відповідач наполягає на правомірності оскаржуваного наказу.
17. У касаційній скарзі ГТУЮ у Рівненській області просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
18. Заперечень (відзивів) на касаційну скаргу не надійшло.
V. Джерела права й акти їх застосування
19. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Частиною першою статті 64 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
21. Своєю чергою, частина перша статті 8 Закону № 889-VIII визначає, що державний службовець зобов'язаний:
1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки;
3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;
4) з повагою ставитися до державних символів України;
5) обов'язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов'язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації;
6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів;
7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки;
8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;
9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;
10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби;
11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності;
12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню;
13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.
22. У силу вимог частини першої статті 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
23. Згідно з частиною другою цієї ж статті дисциплінарними проступками є:
1) порушення Присяги державного службовця;
2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;
3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;
4) дії, що шкодять авторитету державної служби;
5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;
6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;
7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;
8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;
10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;
11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;
12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;
13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;
14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
24. За встановленим частиною третьою статті 65 Закону № 889-VIII правилом державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.
25. Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
26. Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII обумовлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
27. За змістом частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 Закону № 889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
28. Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення. У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (частини перша, друга статті 77 Закону № 889-VIII).
VІ. Висновки Верховного Суду
29. Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, ні висновок службового розслідування, ні спірний наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містять відомостей, який саме з установлених законом дисциплінарних проступків ставиться у вину позивачу, що свідчить про необґрунтованість цього наказу та, відповідно, його протиправність. При цьому сама по собі констатація порушення позивачем посадової інструкції в частині контролю за дотриманням працівниками Відділу ДВС службової дисципліни без належного з'ясування обставин несанкціонованого доступу стажиста до Автоматизованої системи виконавчих проваджень, та без виявлення осіб, дії (бездіяльність) яких перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з такою обставиною, не може бути самостійною підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
30. Відтак, правильними є висновки апеляційного суду про наявність підстав для скасування наказу ГТУЮ у Рівненській області від 10 квітня 2017 року № 144/03 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.» та задоволення позовних вимог.
31. За таких обставин Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд апеляційної інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
32. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
VІI. Судові витрати
33. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Рівненській області залишити без задоволення.
2. Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 вересня 2017 року у справі № 817/555/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
Т. Г. Стрелець