08 лютого 2019 року м. Чернівці
Справа № 720/882/17
провадження № 822/232/19-ц
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Кулянди М.І.
суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю.
за участю секретаря Конецької Д.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (далі АТ КБ - «ПриватБанк» на ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2018 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У червні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 29 серпня 2018 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою цього ж суду від 10 грудня 2018 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» визнано неподаною та повернуто заявнику.
В апеляційній скарзі позивач АТ КБ «ПриватБанк» просить ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2018 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Посилається на порушення судом норм процесуального права.
Відзив на апеляційну скаргу відповідачем не надано.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції з посиланням на порушення вимог ст. 119 ЦПК України в редакції чинній на момент подачі позову виходив з того, що позивачем в частині викладення обставин не зазначено: яким чином і коли позивач надавав відповідачу кредитні кошти; яким чином та коли відповідачем погашалася кредитна заборгованість; за який період нараховано заборгованість по процентах, комісії та пені; термін дії кредитної картки, що була видана банком для обслуговування кредиту відповідача; який строк давності погоджено сторонами у вказаних правовідносинах, а тому згідно зі статтею 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Проте з таким висновком погодитися не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок порушення норм процесуального права, що згідно з п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно зі статтею 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Із матеріалів справи вбачається, що 29 серпня 2018 позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» було залишено без руху та надано позивачу строк, терміном п'ять днів, з дня отримання вказаної ухвали суду, для усунення недоліків.
29 жовтня 2018 року Новоселицьким районним судом Чернівецької області повторно направлено ухвалу суду від 29 серпня 2018 року про залишення позовної заяви без руху, яку АТ КБ «ПриватБанк» отримав 14 вересня 2018 року (а.с.121).
10 грудня 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику.
В матеріалах справи міститься заява позивача про усунення недоліків, вказана заява отримана судом 19 вересня 2018 року (а.с.122).
Таким чином, позивач усунув недоліки позовної заяви в строк визначений судом.
Висновки суду першої інстанції щодо невідповідності позовної заяви вимогам статей 174, 176, 177 ЦПК України та не виправлення позивачем недоліків позовної заяви є помилковими та суперечать змісту позовної заяви та долученим до неї матеріалам.
Перевірку обґрунтованості заявлених вимог суд має здійснювати в ході розгляду справи після вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Зазначені судом першої інстанції вимоги до змісту позовної заяви зводяться до покладення на позивача обов'язку доводити на стадії пред'явлення позову належність відповідачів, обов'язку дати детальну інформацію щодо різних аспектів та характеристик предмету спору, що законом не передбачено, оскільки ці питання можливо з'ясувати на відповідних стадіях розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у тексті позовної заяви є посилання на докази, і що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу. Всі питання щодо наявності доказів, їх оцінка, належність і допустимість здійснюється судом за результатами розгляду справи.
Частиною 4 статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Зазначені судом першої інстанції вимоги до змісту позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» є надмірними й такими, що перешкоджають доступу до суду.
Отже, ухвала Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2018 року про визнання позовної заяви АТ КБ «ПриватБанк» неподаною та її повернення постановлена з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, не враховує практики ЄСПЛ, а тому згідно з пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
На підставі наведеного та керуючись пунктом 4 частини 1 статті 379, статтею 382 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Ухвалу Новоселицького районного суду Чернівецької області від 10 грудня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення тексту повної постанови - 14 лютого 2019 року.
Головуючий М.І.Кулянда
судді: О.О.Одинак
Н.Ю. Половінкіна