Провадження № 22-ц/803/1672/19 Справа № 189/1518/17 Суддя у 1-й інстанції - Пустовар О.С. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В.
30 січня 2019 року
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Лаченкової О.В.
суддів - Варенко О.П., Свистунової О.В.
при секретарі - Кошара О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу ОСОБА_1,
на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікаціїї "Дніпропетровськгаз" про визнання неправомірними рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по розгляду актів про порушення кодексу газорозподільчих систем та визнання неправомірними дії Павлоградського відділення ПАТ «Дніпропетровськгаз» по відключенню від газопостачання домоволодіння та зобов'язання його підключити, -
В жовтні 2017 року до Покровського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікаціїї "Дніпропетровськгаз" про визнання неправомірними рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ "Дніпропетровськгаз" по розгляду актів про порушення кодексу газорозподільчих систем та визнання неправомірними дії Павлоградського відділення ПАТ "Дніпропетровськгаз" по відключенню від газопостачання домоволодіння та зобов'язання його підключити.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікаціїї "Дніпропетровськгаз" про визнання неправомірними рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ "Дніпропетровськгаз" по розгляду актів про порушення кодексу газорозподільчих систем та визнання неправомірними дії Павлоградського відділення ПАТ "Дніпропетровськгаз" по відключенню від газопостачання домоволодіння та зобов'язання його підключити - відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати повністю рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року у справі №189/1518/17 (2/189/36/18), яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікаціїї "Дніпропетровськгаз" про визнання неправомірними рішення засідання комісії Павлоградського відділення ПАТ "Дніпропетровськгаз" по розгляду актів про порушення кодексу газорозподільчих систем та від 27.09.2017 року, зафіксоване в протоколі №255а про проведення перерахунку з донарахуванням об'ємів природного газу на суму 117 530,05 гривень, та його скасування, та про визнання неправомірними дій Павлоградського відділення ПАТ "Дніпропетровськгаз" по відключенню домоволодіння від газопостачання та зобов'язання підключити домоволодіння до газопостачання", та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
У відзиві ПАТ по газопостачанню та газифікаціїї "Дніпропетровськгаз" на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року просить рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки вважає що рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є споживачем послуг ПАТ "Дніпропетрвоськгаз" за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Типовим договором про надання населенню послуг з газопостачання №5282 від 16.06.2017 року та відкритим особовим рахунком НОМЕР_2 (а.с.9).
21 вересня 2017 року відносно нього працівниками ПАТ "Дніпропетровськаз" Дніпродзержинського управління по експлуатації газового господарства було складено Акт № 255а про порушення кодексу газорозподільних систем, а саме: наявність несанкціонованого газопроводу (врізана перемичка ПЛГ між трубами газопроводу), що є підставою для припинення газопостачання та відшкодування завданих збитків (а.с.60).
Як вбачається із вказаного Акту, його складено представниками ПАТ "Дніпропетровськгаз" у кількості шести осіб, ОСОБА_1 відмовився від його підписання не скориставшись своїм правом зазначити в акті зауваження щодо дій працівників ПАТ "Дніпропетровськгаз", а також щодо змісту самого акту.
На підтвердження акту про порушення від 21.09.2018 року №255а представником ПАТ "Дніпропетровськгаз" надано для залучення до матеріалів справи фотознімки, на яких зафіксовані зазначені в акті порушення.
Цього ж дня, в присутності ОСОБА_1 в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено відключення газового обладнання шляхом опломбування крану вводу, про що було складено Акти про відключення (а.с. 15-16).
У зв'язку із встановленим порушенням на підставі Акту про порушення №255а від 21.09.2017 року, за результатом його розгляду на засіданні комісії ПАТ "Дніпропетровськгаз", було вирішено, згідно акту-розрахунку, вартість необлікованого за період з 21.09.2015 року по 31.08.2017 року складає 117 530,05грн. (а.с. 118-119).
Про необхідність оплатити вартість необлікованого природного газу ОСОБА_1 повідомлено шляхом направлення на його адресу вищезазначених документів рекомендованим листом, який останній отримав 05.10.2017 року (а.с. 122).
Згідно зі ч. 1 та ч. 2 ст. 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" - постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Положеннями ч. 4 ст. 12, ч. 3 ст. 19, ч. 1 ст. 23 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" визначено, що несанкціонованим відбором природного газу вважається, крім іншого: споживанням природного газу поза охопленням приладами обліку. У разі порушення або невиконання своїх обов'язків споживач несе відповідальність згідно із законом. Фізичні особи, фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які порушили законодавство з питань функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу, крім інших, є: несанкціонований відбір природного газу; самовільне під'єднання до Єдиної газотранспортної системи України, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок, тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання; відмова у доступі працівників уповноважених газопостачальних, газорозподільних та газотранспортних підприємств до приміщень, житлових та підсобних приміщень, де розташовані газові прилади (пристрої), лічильники газу.
Відповідно до п.1 ст.1 Закону України "Про ринок природного газу": оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання. Який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; Регулятор- національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з п.1 ст.4 Закону України "Про ринок природного газу" державне регулювання ринку природного газу здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.
Відносини, які виникають між постачальником та споживачами, з урахуванням їх взаємовідносин з Операторами ГРМ регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2496 та зареєстрованими в Міністерстві Юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827.
Відповідно до розділу Ш Правил постачання, підставами для постачання природного газу побутовому споживачу є: наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого підключений об'єкт споживача та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального ЕІС-коду як суб'єкту ринку природного газу; наявність у побутового споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачем та дотримання його умов.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2500 від 30.09.2015 року затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам.
Відповідно до п.1.3 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви - приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою, встановленою у додатку 1 до цього договору, та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).
Відповідно до п.7 пар.3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Сторонами визнаний той факт, що між ними, фактично виникли договірні відносини з приводу надання та споживання природного газу по особовому рахунку N НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_1 здійснювалась оплата наданих відповідачем послуг з газопостачання, що підтверджується даними наданої ним копії оплаченого рахунку (а.с. 20).
Як зазначено в розділі I Кодексу ГРС, несанкціонований газопровід це самовільно під'єднаний газопровід (газовий відвід, штуцер, патрубок), у тому числі без наявного підключеного газового обладнання, фізично з'єднаний, зокрема вварений, врізаний, з газорозподільною системою або газовою мережею внутрішнього газопостачання, витрата (споживання) природного газу, через який не обліковується комерційним вузлом обліку (лічильником газу).
Відповідно до п. п. 5, 8, 11 п. 5.2 розділу V Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2500 від 30.09.2015 року, споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу; відшкодовувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, відповідно до чинних нормативно-правових актів та/або цього договору; безперешкодно допускати у свої житлові та підсобні приміщення, де розташовані газові прилади і пристрої, лічильники газу, представників Постачальника після пред'явлення ними відповідних службових посвідчень для звіряння показань фактично використаних обсягів природного газу.
Згідно з п.п.3 п.6.1 VI Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг N 2500 від 30.09.2015 року, постачальник має право ініціювати припинення постачання природного газу споживачу у порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством.
Відповідно до п.п.6 п.1, п.2 пар.7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ. Споживач зобов'язаний допустити представників Оператора ГРМ на власні об'єкти та не протидіяти їм при здійсненні заходів з припинення (обмеження) розподілу природного газу. При отриманні від Оператора ГРМ письмової вимоги про самостійне обмеження або припинення споживання (відбору) природного газу споживач зобов'язаний виконати вимогу Оператора ГРМ та самостійно обмежити або припинити споживання (відбір) природного газу.
Згідно з п/п 1 п.1 пар.2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належить наявність несанкціонованого газопроводу.
Відповідно до п.1 пар.3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням, з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об'єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.
Так, відповідно до п.5 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/ несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Представник Оператора ГРМ перед складанням акту про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акту про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.
Згідно з п.4 гл. 5 Розділу XI Кодексу, у разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акту про порушення він вважається дійсним, якщо його підписали: або більше одного представника Оператора ГРМ, а відмова споживача (несанкціонованого споживача) від підпису акта про порушення підтверджується відеозйомкою; або представник Оператора ГРМ та одна незаінтересована особа (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення цієї особи. У разі відмови споживача (несанкціонованого споживача) від підписання акта про порушення, про це робиться відмітка в обох примірниках акта про порушення, один з яких надсилається споживачу (несанкціонованому споживачу) рекомендованим поштовим відправленням. Відповідно до норм Кодексу, обов'язковою умовою визнання Акта про порушення дійсним, є підтвердження факту відмови споживача від підпису відеозйомкою (за умови його підписання не менш як одним представником ГРМ).
При складанні Акту про порушення № 255а від 21.09.2017 року, представник Оператора ГРМ зазначив в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначив:
1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;
2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;
3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії);
Так, згідно п. 8 гл. 5 Розділу XI Кодексу, акт про порушення має бути розглянутим комісією Оператора ГРМ з розгляду актів про порушення, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.
Відповідно до п. 11 гл. 5 Розділу XI Кодексу, за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення. При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
Отже, за змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Окрім того, за змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 ЦК України визначає один із способів захисту - це визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, а такий спосіб захисту як визнання неправомірним та скасування акту не передбачено ЦК України. Стаття 16 ЦК України визначає також ще один з способів захисту - це визнання правочину недійсним. Також, припускаючи, що в розумінні позивача визнання неправомірним та скасування акту є тотожним визнанню недійсним правочину, слід зазначити, що відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема: договори та інші правочини. Вказаний вище акт про порушення не містить істотних умов, в ньому не зафіксовано, які права і обов'язки виникають між сторонами. Даний акт засвідчує лише факт порушення вимог Кодексу ГРМ. З огляду на те, що дія зазначеного акту не спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а лише фіксує певний факт, тому, такий акт не є правочином в розумінні ст. 202 ЦК України.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку, що оскарження рішення комісії ПАТ «Дніпропетровськгаз», яким оформлено факт наявності несанкціонованого газопроводу та нараховано суму збитків 117 530,05 грн. за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки не носить характеру обов'язкових до виконання ненормативних актів, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання умов Договору постачання газу. Оскаржений акт може бути використаний в якості доказу, у разі звернення з позовом до суду відповідачем і підлягає оцінці судом у відповідності з вимогами ст. 212 ЦК України. А тому, суд в принципі не може визнати такі дії неправомірними, так як такого способу захисту не передбачено чинним законодавством України.
Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянта про те, що він не здійснював будь-якого порушення Кодексу ГРС, колегія суддів ставиться критично, оскільки під час судового засідання судом першої інстанції ,було досліджено надані ПАТ "Дніпропетровськгаз" відео файли, у яких зафіксовано перебіг проведення перевірки домоволодіння позивача та виявлення порушення.
Твердження апелянта про те, що акт про виявленні порушення №255а від 21 вересня 2017 року є неналежним та недопустимим доказом для розгляду комісією донарахувань за спожитий газ є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не доведено незаконність дій працівників ПАТ "Дніпропетровськгаз" щодо виявлення несанкціонованого газопроводу, складення акту про порушення №255а від 21.09.2017 року, складення акту на відключення у домоволодінні газових приладів, складення протоколу комісії з розгляду актів про порушення, складення акту-розрахунку необлікованого об'єму та обсягу природного газу і його вартості, оскільки вони діяли відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Колегія суддів не може погодитися з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1,що він не вчиняв будь-яких дій по облаштуванню несанкціонованого газопроводу, внаслідок чого не повинен нести відповідальність за виявлене порушення, оскільки Кодекс ГРС, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494 містить лише одну підставу визнання акту про порушення недійсним, а саме у разі відмови споживача підписувати акт та відсутності підпису представника оператора ГРМ та/або незаінтересованої особи (п.4 гл.5р.ХІ Кодексу ГРС). В даному випадку акт про порушення №255а від 21.09.2017 року підписаний представниками Оператора ГРМ, з відміткою про відмову споживача від його підпису, що засвідчено незацікавленою особою ОСОБА_2, який є депутатом Покровської селищної ради 7 скликання, що підтверджує його дійсність та законність.
Приведені в апеляційній скарзі інші доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 22 серпня 2018 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя О.В.Лаченкова
Судді О.П.Варенко
О.В.Свистунова